Рішення № 84399865, 03.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Справа № 160/5049/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області), у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1642-57 від 07.11.2018р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що документ з назвою «Вимога про сплату боргу (недоїмки)» №Ф-1642-57 від 07.11.2018р є підробленим, оскільки не відповідає вимогам закону, винесена не уповноваженою особою з назвою «Головне управління ДФС у Дніпропетровській області», посвідчений печаткою, яка не містить зображення Державного Герба України, підписана ОСОБА_2 , який не має права підпису на посаді заступника начальника Криворізького північного УДФС в Дніпропетровській області, оскільки зазначена особа відсутня в офіційному реєстрі ДФСЮ, а також відповідач не є та не може бути органом доходів і зборів в розумінні Закону України "Про облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування" та не наділений повноваженнями по адмініструванню єдиного внеску, а отже і вимога є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду провадження у даній справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав до суду письмовий відзив, у якому заперечує проти позовних вимог, зокрема зазначає, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а податкова вимога ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1642-57 від 07.11.2018р. є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що згідно баз даних Головного управління ДФС у Дніпропетровській області фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обліковується як особа, яка здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування та, відповідно до ІКПП платника, за останнім рахується заборгованість по платежу «Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (код бюджетної класифікації 71040000) в сумі 15819,54 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 обліковується як особа, яка здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування, зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформована та направлена на адресу ОСОБА_1 податкова вимога №Ф-1642-57 від 07.11.2018р про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 15819,54 грн.

Позивач не погодився з нарахуванням йому заборгованості з єдиного внеску, а тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.08.2010 № 2464 (далі - Закон №2464).

Відповідно до ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

З 01.10.2013 року функції адміністрування єдиного соціального внеску передані від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України, яке перетворено шляхом реорганізації у ДФС України (Постанова КМУ від 21.05.2014 №160 «Про утворення Державної фіскальної служби»).

Законом України від 06.12.2016 року №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464, що діють з 01.01.2017 року, зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 - 3200,00 грн., з 1 січня 2018 року - 3723 грн.

Частиною п`ятою ст.8 Закону №2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.

Право на звільнення від сплати єдиного внеску у 2017-2018 роках за себе мали фізичні особи-підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина четверта ст.4 Закону №2464).

Інших підстав звільнення від сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, в тому числі і на час перебування в декретній відпустці чинним законодавством не передбачено.

Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДФС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.п.6,7 ст.13 Закону №2464 та розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Статтею 25 цього ж Закону визначено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Таким чином, позиція позивача щодо підробки вимоги про сплату боргу (недоїмки) не приймається судом.

В той же самий час, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, з отриманого судом відзиву на позовну заяву вбачається, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування та згідно ІКПП платника, за останнім рахується заборгованість по платежу «Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (код бюджетної класифікації 71040000) в сумі 15819,54 грн. станом на 31.12.2018 рік, та в розмірі 23785,08 грн. станом на 31.07.2019 року.

При цьому, пояснень з приводу розрахунку, періоду заборгованості, інших даних, з яких можливо об`єктивно прийти до висновку про законність винесення вимоги про сплату боргу, у відзиві не надано.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесеної вимоги №Ф-1642-57 від 07.11.2018 року про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 15819,54 грн, а отже, є протиправною, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.243-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1642-57 від 07.11.2018 року.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова