Ухвала суду № 84399442, 20.09.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3341/19

1-кс/0203/974/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Пилипенко А.С.

за участі прокурора - Бикова А.В.

слідчого - Аненкова А.В.

адвоката - Логойди О.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Аненкова А.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Биковим А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Россош Воронезької області,

Росія, освіта незакінчена вища, не одруженого, утриманців не маючого, офіційно не

працевлаштованого, раніше не судимого, проживаючого без реєстрації:

АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №12019040000000613,-

ВСТАНОВИВ:

Відділом розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019040000000613, відомості за яким внесено до ЄРДР 08.08.2019 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.189 КК України, за фактом незаконного вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_2 , за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування тяжких тілесних ушкоджень.

18.09.2019 року за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_1 та 19.09.2019 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

В наданому клопотанні, погодженому прокурором, слідчий просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували та просили застосовувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, посилаючись на необгрунтованість підозри, невірну кваліфікацію кримінального правопорушення, а також недоведеність прокурором наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.

Згідно ч.ч.1,3 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.178 КПК України.

Розглядаючи питання обгрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує відсутність законодавчого визначення вказаного поняття та усталену практику Європейського суду з прав людини і критерії визначення цього поняття. Зокрема, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, наявність обгрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Надані до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: протокол прийняття заяви потерпілого ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, протоколи його допитів; протоколи оглядів місця події та предметів, протокол санкціонованого обшуку за місцем проживання підозрюваного; банківські квитанції, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України та наявність обгрунтованої підозри у його вчиненні ОСОБА_1

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, при цьому підозрюється у вчинення тяжкого, корисного злочину; не одружений та утриманців не має, проживає без реєстрації та таким чином не має міцних соціальних зав`язків за місцем проживання.

Також слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.07.2001 року зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги відсутність у підозрюваного протипоказань за станом здоров`я утримуватись під вартою, встановлення органами досудового розслідування інших осіб, що можуть бути причетними до скоєння злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .

Вказані вище обставини в своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілого з метою зміни ними своїх свідчень, а також будучи обізнаним про обставини у кримінальному провадженні, за допомогою вказівок, порад сприяти переховуванню та уникненню від кримінальної відповідальності інших осіб, які є причетними до вчинення злочину, перешкоджаючи встановленню важливих обставин у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України та про неможливість запобігання вказаним ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, застосуванням до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

А тому, з метою запобігання вказаним ризикам, забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного, є тримання під вартою.

При цьому, враховуючи зазначені вище обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України та підозру у вчиненні злочину із погрозою застосуванням насильства, слідчий суддя у відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначає.

Строк дії запобіжного заходу слід рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного – з 15-20 г. 18.09.2019 року.

Керуючись ст.ст.177,178,181,182,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Аненкова А.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Биковим А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15-20 г. 16 листопада 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя С.Ю.Казак