Ухвала суду № 84399227, 17.09.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/581/18

провадження № 1-кп/208/176/19

УХВАЛА

17 вересня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурора Хижниченко Є.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Куценко В.А.,

у відкритому судовому засіданні розглянувши доцільність продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор, з врахуванням тяжкості злочину в скоєні якого обвинувачується ОСОБА_3 та з врахуванням ризиків передбачених ст. 177 КПК України, характеризуючих даних особи, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, належний висновків для себе не зробив, знов вчинив корисливий тяжкий злочин, знаходячись на свободі може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілого, свідків з метою зміни ними своїх показань, продовжити злочинну діяльність, вважав доцільним продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Адвокат просив суд змінити запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою. Прокурор тільки зазначив відповідні ризики для продовження строку тримання під вартою, але вони нічим не підтверджені. Щербань має низку тяжких хвороб, таких як гепатит С, ВІЛ, туберкульоз з розпадом легенів, потребує стаціонарного лікування, яке взагалі не може надатись в умовах СІЗО. Обвинувачений підтримав думку захисника, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішення питання судом щодо продовження дії запобіжного заходу у відповідності до положень чинного законодавства відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що у даному випадку підстави зміни запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Тяжкість злочину може бути достатньою причиною, разом з іншими, для продовження строку тримання під вартою, про що зазначається у рішенні ЄСПЛ «Волосюк проти України»

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, відносно обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, знов обвинувачується у скоєні тяжкого корисливого злочину, що свідчить про його стійку антисоціальну позицію, знаходячись на свободі може незаконно вливати на потерпілого, свідків, продовжити злочинну діяльність як соціально дезорієнтована людина, з огляду на термін покарання, який загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, що є ризиком ухилення від суду, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, забезпечити його належну процесуальну поведінку та створити необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями ст. 2 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити, строком до 14 листопада 2019 року.

У задоволенні клопотання адвоката Куценко В.А., обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну відносно останнього запобіжного заходу на не пов`язаний з триманням під вартою, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення.

Суддя Т.А. Савранський