Постанова № 8439542, 16.12.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року Справа № 2а-5744/09/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Верба І.О.

при секретарі Куцеволі В.В.

за участю представників:

позивача Філіпченко О. М.

відповідача Бабіна О. І.

прокурора Антоненко Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу

за адміністративним позовом Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Комунального житлового підприємства №6, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області звернувся із адміністративним позовом до комунального житлового підприємства №6 з позовними вимогами про звернення стягнення на активи в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 155949,32 грн., за період з червня 2006 року по березень 2009 року.

Позивачем уточнено позовні вимоги у зв'язку із перерахунком сум, остаточно позивач просив стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 71482, 20 грн. за період з вересня 2007 року по січень 2009 року. Представник позивача заявив, що відповідач має переплату за 2007 рік, однак, зазначив, що така переплата направлена на погашення заборгованості 2006 року, просив не враховувати наявну переплату за 2007 рік при вирішенні спору.

Прокурор уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив в частині вимог за 2007 рік, просив врахувати наявну переплату у 2007 році, також заперечив проти нарахування сум пені.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що всі суми, що надходили на погашення поточних зобовязань були при здійсненні оперативного обліку направлені на погашення заборгованості попередніх періодів, яка виникла у зв'язку із несвоєчасною сплатою заборгованості.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне житлове підприємство №6 є платником податку на додану вартість, і знаходиться на податковому обліку в Південній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

За розрахунком позивача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 71482, 20 грн. виник в результаті несплати в установлені строки самостійно задекларованих сум по податку на додану вартість та донарахування штрафних санкцій та пені за невчасну сплату узгодженої суми податкових зобовязань:

1) за 2007 рік:

- 01.10.07 р. залишок по декларації №53677 від 20.09.07 р. за серпень 3937,00 грн.;

- 04.01.08 р. залишок по декларації №79212 від 20.12.07 р. за листопад 3941,00 грн.;

- 30.01.08 р. залишок по декларації №89209 від 18.01.08 р. за грудень 1467,00 грн.;

2) за 2008 рік:

- 03.03.08 р. залишок по декларації №5230 від 20.02.08 р. за січень 4396,00 грн.;

- 25.04.08 р. донараховано штрафні санкції за невчасну сплату узгодженої суми податкових зобовязань в сумі 10666,52 грн., податкове повідомлення-рішення від 15.04.2008 року №0003881502, отримане головним бухгалтером 15.04.2008 р.;

- 30.04.08 р. залишок по декларації № 20272 від 21.04.08 р. за березень 4495,00 грн.;

- 30.05.08 р. по декларації № 29435 від 19.05.08 р. за квітень 5632,00 грн.;

- 01.07.08 р. по декларації № 33948 від 20.06.08 р. за травень 5872,00 грн.;

- 15.08.08 р. по декларації № 54187 від 15.08.08р. за червень 5771,00 грн.;

- 01.09.08 р. по декларації № 54192від 15.08.09р. за липень 5466,00 грн.;

3) за 2009 рік:

- 26.01.09 р. донараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань в сумі 170,00 грн. За актом перевірки № 25/152/02128170 від 16.01.2009 р. з питання подання податкових декларацій у строки, визначені законодавством податку на додану вартість за період, прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.01.2009р.№ 0000111502/0 на суму 170,00 грн., яке отримане головним бухгалтером 16.01.2009 р. під підпис.

4) пені за період 15.05.08 року по 27.02.09 року в сумі 19 668,68 грн.

При цьому, згідно наданого розрахунку та пояснень сторін, суми пені нараховані у зв'язку із зарахуванням самостійно сплачених підприємством поточних платежів із відповідним призначенням платежу, без додержання призначення платежу визначеного платником податків, в рахунок погашення податкового боргу, якій виник у попередніх періодах, а саме станом на 19.08.2006 року. Так, згідно пояснень позивача підприємство має податковий борг по справі № А37/365-07 відповідно до виконавчого листа господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2007 року, який знаходиться на виконанні Інгулецького відділу ДВС Криворізького МУЮ на суму 468 162,63 грн. Залишок нестягнутої суми по вищевказаному виконавчому листу станом на 01.10.09 р. складає 368 308, 97 грн.

Податковим органом вживались заходи, направлені на погашення податкового боргу у встановленому порядку шляхом листування з метою визначення майна, яке можу бути реалізовано з метою погашення податкового боргу, що підтверджується матеріалами справи.

З метою оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів, удосконалення системи обліку юридичних і фізичних осіб, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), забезпечення виконання Закону України від 10 січня 2002 року № 2922-III «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про банки і банківську діяльність», статей 5, 12 Закону України «Про систему оподаткування», статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» послідовність дій платників податків при заповненні розрахункових документів у разі сплати платежів до бюджету установлена Порядком подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 01.07.2002 року № 301.

Пунктом 4 вказаного порядку встановлено, що платники податків, що перераховують платежі до бюджету, заповнюють поле «Призначення платежу» платіжного документа згідно з вимогами додатка 4, який є памяткою про порядок заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету. Памятка встановлює, що в полі №4 «Призначення платежу» друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Код сплати визначається платником податків самостійно при погашенні сум податкового зобовязання (штрафної санкції) або податкового боргу «101», при сплаті пені «106».

Вирішуючи спір по суті суд виходить із того, що пункт 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто ця норма закріплює принцип рівності бюджетних інтересів, але не встановлює обов'язків та відповідальності платника податків за його не дотримання, та не обмежує прав платника податку на свій розсуд розпорядитися своїми власними активами.

Ані інструкція, яка була затверджена Наказом Головної Державної податкової інспекції України від 12.05.94 року №37 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.2001 року № 342, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 року за № 887/6078) і яка діяла до 13.08.2005 року, ані інструкція, яка набрала чинності з 13.08.2005 року згідно наказу Державної податкової адміністрації України18.07.2005 року № 276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України02 серпня 2005 року за № 843/11123, не містять положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

За загальним правилом закінчення строків нарахування пені, згідно підпункту 16.3.1. пункту 16.3. статті 16, .3.1. у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу закінчується нарахування пені. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

При цьому, суд зазначає, що податковий орган при нарахуванні пені мав додержуватись підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону №21821. Так, вказаною нормою встановлено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач здійснював сплату таких сум пені із кодом сплати 106. Крім того, вказаний підпункт 16.3.3. також має засовуватись із врахуванням призначення платежу, визначеного платником податків.

Суд дійшов висновку, що саме податковий орган має право із одержаних сум на сплату певного податкового боргу, з рахуванням визначеного платником призначення платежу, самостійно здійснити розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені. Отже, саме податковий орган має право у встановленому порядку вживати заходи на погашення пені шляхом такого зарахування.

Таким чином, дії податкового органу по нарахуванню платнику податків пені в розмірі 19 668,68 грн., що підтверджується даними оперативного обліку, розрахунками, копіями платіжних доручень, податковими деклараціями, повідомленнями податкового органу в порядку пункту 16.3.3. Закону України №2181, та вимоги про стягнення пені є неправомірними, оскільки базуються на первісному помилковому зарахуванні сум поточних платежів у погашення заборгованості, яка не співпадає із призначеннями платежу сплачених платником податків платежів.

Поміж тим, відповідач не надав доказів погашення сум заборгованості за період 2009 2008 рік на суму 42468, 52 грн. (170,00 грн. + 5466,00 грн. + 5771,00 грн. + 5872,00 грн. + 5632,00 грн. + 4495,00 грн. + 10666,52 грн. + 4396,00 грн.).

Що стосується заборгованості за 2007 рік, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається наявна переплата за 2007 рік, так підприємство згідно наданих платіжних доручень та розрахунку сум податкового боргу позивачем, сплачувало у 2008 та 2009 році податкові платежі із призначенням платежу «за 2007 рік». Наявність загальної переплати за 2007 рік не заперечувалось представником податкового органу, який наполягав на правомірності зарахування поточних платежів без врахування їх призначення у погашення боргу попередніх періодів.

Так, при наявності платіжних доручень із призначенням платежу за конкретні місяці 2007 року, та переплаті за такі місяці (за жовтень 2007 року разом сплачено 8600 грн., за декларацією №75266 нараховано 5818 грн., переплата 2782 грн.; за липень 2007 року сплачено 18200 грн., за декларацією №495666 нараховано 5821 грн., переплата 12379 грн.; за червень 2007 року сплачено 6000 грн., за декларацією №41165 нараховано 5900 грн., переплата 100 грн.), підприємство додатково сплатило до бюджету із призначенням платежу «Перераховується податок на додану вартість, згідно співбесіди з податковим керуючим за 2007 рік» платіжними дорученнями від 22.08.2008 року №1087 в сумі 5000 грн., 22.07.2008 року №904 в сумі 4000 грн., від 21.07.2008 року №892 в сумі 2000 грн., 25.06.2008 року №774 в сумі 2000 грн., 24.06.2008 року №767 в сумі 3050 грн., 12.06.2008 року №707 в сумі 950 грн., 22.05.2008 року №616 в сумі 1000 грн., 12.05.2008 року №554 в сумі 1000 грн., 29.04.2008 року №515 в сумі 1300 грн., 24.04.2008 року №499 в сумі 1500 грн., 17.квітня 2008 року №442 в сумі 1000 грн., 22.01.2008 року №53 в сумі 1000 грн., 22.01.2008 року №58 в сумі 1000 грн., 14.01.2008 року №30 в сумі 1500 грн., на загальну суму 26300 грн.

На думку суду сплачені суми із призначенням платежу «за 2007 рік» мають бути враховані при вирішенні питання щодо наявності податкового боргу в розмірі 9345 грн. за серпень, листопад та грудень 2007 року, та враховані у їх сплату. При цьому суд зазначає, що розпорядитись сумами переплат за певні періоди платник податків може у встановленому порядку, подавши відповідну заяву до податкового органу. В іншому випадку доля сум переплат вирішується згідно правил повернення та списання платежів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення сум податкового боргу за 2009-2008 роки в розмірі 42468, 52 грн., та відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення сум боргу за три податкові періоди 2007 року в розмірі 9345 грн. (1467 грн. + 3941 грн. + 3937 грн.) та стягненні сум пені в розмірі 19 668,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до комунального житлового підприємства №6 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з комунального житлового підприємства №6 на користь державного бюджету суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 42468, 52 грн. (сорок дві тисячі чотириста шістдесят вісім гривень 52 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) І.О. Верба

Постанову складено у повному обсязі 21 грудня 2009 року

З оригіналом згідно Суддя І.О.Верба