Рішення № 84394888, 18.09.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/45/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2019 року Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді - Городецької Л. М.

при секретарі - Думичі Р.М.,

розглянувши у порядку позовного провадження в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил № 2129/20909/16 від 26.10.2016,

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Оскаржуваною постановою його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Вважає постанову незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне.

Позивач обґрунтовує позов тим, що при складанні оскаржуваної постанови відповідач не звернув уваги, що правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, не є триваючим правопорушенням, оскільки закінчується на наступний день після спливу 10-денного строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари. Згідно оскаржуваної постанови, митний орган правопорушення за ч.3 ст. 470 МК України виявив 31.05.2016 року, що підтверджується відповідним протоколом про порушення митних правил №2129/20909/16, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову лише 26.10.2016 року.

Крім цього позивач зазначає, що не отримував жодних повідомлень від відповідача про час та дату розгляду справи про порушення митних правил, а відтак була порушена процедура складення та розгляду адміністративних матеріалів, у зв`язку з чим були обмежені права позивача.

В судовому засіданні, яке відбулося 29.01.2019 року, представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю просив їх задоволити. Додатково пояснив, що безпідставними є посилання відповідача про те, що позивачем 18.03.2015 року ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «КІА» VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , оскільки ОСОБА_1 в цей день державний кордон не пересікав, а відтак не міг ввозити на митну територію зазначений автомобіль та вчиняти інкриміноване йому правопорушення.

18.09.2019 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та представника. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник Львівської митниці ДФС, в судове засідання, яке відбулося 18.09.2019 року не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи. Надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов ОСОБА_1 є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню, так як оскаржувана постанова винесена в межах строків передбачених Митним Кодексом України, а дане правопорушення є триваючим. Листами Львівської митниці ДФС позивач неодноразово повідомлявся для участі в складанні протоколу про порушення митних правил, а згодом і постанови, однак ОСОБА_1 не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав.

Представник відповідача в судовому засідання, яке відбулося 29.01.2019 року, щодо обґрунтувань представника позивача ОСОБА_2 про те, що 18.03.2015 року ОСОБА_1 не перетинав митного кордону України, а відтак не міг вчинити жодного митного правопорушення, пояснив що необхідно провести відповідну перевірку після чого надасть відповідні докази до суду, однак жодних доказів на підтвердження чи спростування даних обставин суду не надав, в наступні призначені судом засідання не з`явився.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04 січня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі.

З урахуванням ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Строк звернення до адміністративного суду з даним позовом згідно вимог ст.289 КУпАП становить десять днів з дня винесення постанови. Позивач просить поновити строк для звернення до суду, в зв`язку з тим, що оскаржувану постанову отримав його представник лише 17.12.2018 року, як відповідь на адвокатський запит.

Відповідно до ст. 121 КАСУ, суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений строк і розглянути та вирішити адміністративну справу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що постановою в.о. заступника начальника Львівської митниці – начальника Управління боротьби з митними правопорушеннями Сличко Сергія Васильовича від 26.10.2016 року у справі про порушення митних правил №2129/20909/16 (а.с.10) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Вказану постанову винесено на підставі протоколу про порушення митних правил №2129/20909/16 від 31 травня 2016 року (а.с.8).

Справи про порушення митних правил, передбачені ст.470 МК України, розглядаються митними органами, що передбачено ч.1 ст.522 МК України.

Оскаржуваною постановою встановлено, що за результатами перевірки інформаційних ресурсів АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України щодо невивезених за межі митної території України транспортних засобів на іноземній реєстрації було встановлено, що гр. ОСОБА_1 , через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» митниці, каналом, позначеного символом зеленого кольору («зелений коридор»), 18.03.2015 року ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «КІА» VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , без письмого декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту – 10 діб.

Одночасно було встановлено відсутність ПІК «Інспектор-2006» та САІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля станом на 31.05.2016 року.

Обє`ктивною стороною порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України є, зокрема, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб.

Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Главою 55 Розділу ХІІ МК України передбачено, що переміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжується обов`язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу, виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмового зобов`язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо).

У відповідності до ст.95 МКУкраїни для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї ОСОБА_3 п`ять діб.

У відповідності до ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу;посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну).

У відповідності до ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону України.

Згідно пункту 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України в`їзд/вхід на територію пункту пропуску громадян, які перетинають державний кордон, перебування у пункті пропуску та виїзд/вихід громадян з нього здійснюється за паспортними документами.

Пунктом п.19 Правил перетинання державного кордону громадянами України передбачено, що відмітка про перетинання державного кордону в паспортному документі проставляється на підставі особистого звернення громадянина до уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону, яка проводить перевірку документів.

Як встановлено матеріалами справи, а саме копією закордонного паспорта громадянина ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 виданого 23.10.2013 року (а.с.48), листа Державної Прикордонної служби України №0-1845418/0/19 від 11.02.2019 року позивач перетинав державний кордон України 10.02.2015 року (виїзд) та 02.12.2016 (в`їзд).

Крім цього згідно листа ГУ ДМС України у Львівській області №4601.11.1-3486/46.2-19 від 13.02.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_3 від 23.10.2013 та серія НОМЕР_4 від 22.03.2018 року.

В даних документах відсутня інформація про перетин позивачем державного кордону України 18.03.2015 року. Жодних інших доказів на спростування даної інформації відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що позивач не перетинав держаний кордон України 18.03.2015 року, а відтак не міг ввозити на митну територію України транспортний засіб марки «КІА» VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , про, що зазначено в протоколі про порушення митних правил №2129/20909/16 від 31 травня 2016 року та постанові №2129/20909/16 від 26.10.2016 року про порушення митних правил.

Крім цього відповідно до ч.1 ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Згідно з ч.2 ст.526 МК України про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Частина 4 ст.526 МК України передбачає, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Згідно оскаржуваної постанови вбачається, що листами Львівської митниці ДФС №№13-70-26/Г/29-12648, 13-70-26/Г/29-14663 та 7950/13-70-26/Г/29, гр. ОСОБА_1 , викликався до Львівської Митниці ДФС для надання пояснень за фактом не вивезення за межі митної території України автомобіля марки «КІА» VIN НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 та для участі у складанні відносно нього протоколу про порушення митних правил.

Згідно долучених до матеріалів справи листів Львівської митниці ДФС вбачається, що такі направлялися на ім`я позивача за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно наявних матеріалів справи, а саме паспорту громадянина України вбачається, що ОСОБА_1 прописаний та проживає за адресою: АДРЕСА_1

Дана інформація підтверджується також довідкою про склад сім`ї і прописки Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району, Львівської області №458 від 04.02.2019 року.

З огляду на вищезазначені докази суд приходить до переконання, що постанова у справі про порушення митних правил №2129/20909/16 від 26.10.2016 року щодо позивача складена з порушенням вимог ст.526 Митного кодексу України, оскільки останній належним чином не був повідомлений про час та дату розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а тому був позбавлений можливості дати пояснення та висловити зауваження щодо його змісту, реалізувати інші права, передбачені ст. 490 Митного кодексу України.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є: винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.

В даному випадку була порушена процедура складення та розгляду адміністративних матеріалів, у зв`язку з чим були обмежені права позивача, тому притягнення його до адміністративної відповідальності, визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн. є протиправним.

Згідно судової практики Європейського Суду з прав людини встановлений принцип "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки судом встановлено, що 18.03.2015 року позивач не перетинав державний кордон України, суд не вважає за необхідне досліджувати питання щодо порушення відповідачем шестимісячного терміну накладення адміністративного стягнення, оскільки за таких обставин виключається можливість взагалі складання будь-яких протоколів чи постанов про порушення митних правил.

Керуючись ст.ст.6,9,10,242-246,268-269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 4, 95, 110, 381, 470, 490, 522,526, 531, , Главою 55 Розділу ХІІ МК України, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» Правилами перетинання державного кордону громадянами України суд

в и р і ш и в :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ) до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (адреса місця знаходження: м.Львів, вул.Костюшка,1 ЄДРПОУ 39420875) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2129/20909/16 від 26.10.2016 року, винесену в.о. заступника начальника Львівської митниці – начальника Управління боротьби з митними правопорушеннями Сличко Сергія Васильовича про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а у разі якщо судове рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови суду.

Повний текст рішення виготовлений 18 вересня 2019 року

Суддя Л.М.Городецька