Ухвала суду № 84393938, 17.09.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5572/19

1-кп/310/674/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

суддів Богомолової Л.В., Дністрян О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурора Фоміна Г.В., Власова І.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілих Пшенічного І.А.,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

захисників Воронова С.Ю.,

Горб Ю.В.,

Козлова О.Ю.,

Кравцова В.М.,

Прокопцева С.В.,

Плотниченка М.М.,

Сивової Я.В.,

Тертишної К.О.,

Яремчука Р.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, внесеного, 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588 відносно:

ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_13 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України,

встановила:

25 липня 2019 року з Генеральної прокуратури України до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588 від 01.07.2019 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України; ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_16 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_17 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_18 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Фомін Г.В. просив призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта, який відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зазначив, що дане кримінальне провадження відповідно до ст. 32 КПК України підсудне Бердянському міськрайонному суду, судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні, колегіальним складом суду, в разі, якщо будуть виникати підстави, то суд зможе прийняти рішення про проведення закритого судового засідання в тій частині, яка передбачена КПК України, Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту немає. В судове засідання необхідно доставити обвинувачених, викликати захисників, потерпілих, їх представників, свідків, зазначених в реєстрі досудового розслідування.

Крім зазначеного, прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченим раніше обраних запобіжних заходів. Він вважає, що обставини, які були підставою для обрання та продовження запобіжних заходів продовжують мати місце і на даний час. Зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованих їм злочинів підтверджується складеним обвинувальним актом, в якому викладені фактичні обставини та надана правова кваліфікація кримінальних правопорушень, в скоєнні яких вони обвинувачуються. Відносно всіх обвинувачених продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості переховуватися від суду підтверджується тим, що всі обвинувачені обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачено строки покарання, починаючи з 8 років позбавлення волі до довічного позбавлення волі, злочини, в яких вони обвинувачуються, характеризуються виключною суспільною небезпекою та набули широкого суспільного резонансу, переважна більшість обвинувачених не мають стійких соціальних зв`язків. Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 свого постійного місця мешкання не мають та протягом останнього періоду часу винаймали житло, також вказані особи офіційно не працювали, малолітніх дітей на утриманні не мають. У обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відсутнє постійне офіційне місце роботи. Крім того, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 та ОСОБА_7 після вчинення злочину, в якому вони обвинувачуються, всі разом залишили м. Бердянськ саме з метою переховування від органів досудового розслідування та були затримані тільки працівниками поліції. Наявність ризику, передбаченого п. 3 ст. 177 КПК України підтверджено тим, що вина кожного окремо обвинуваченого у вчиненні злочинів підтверджується показами потерпілих та свідків, яких необхідно буде допитувати в судовому засіданні; обвинувачені, перебуваючи на волі, матимуть реальну можливість незаконно впливати на них з метою зміни показів або відмови від них. Ризик, передбачений п. 4 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного злочину можуть бути причетні невстановлені на даний час особи і перебування обвинувачених на волі дасть їм можливість спілкування з ними та створення алібі як для себе, так і для інших співучасників, і тим самим перешкодить кримінальному провадженню. Застосування відносно обвинувачених інших, більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить їх належну процесуальну поведінку та не убезпечить від реалізації обвинуваченими наведених прокурорм ризиків.

Прокурор Власов І.О., потерпіла ОСОБА_1 , представник потерпілих Пшеничний І.А. клопотання підтримали.

Захисники обвинувачених Горб Ю.В., Тертишна К.О. звернулись до суду із клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору, яке вони мотивували наступним. На час направлення обвинувального акту до Бердянського міськрайонного суду обвинувачені не реалізували своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. З огляду на той факт, що орган досудового розслідування намагався тиснути на ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , нехтуючи їх правами на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, 24 липня 2019 року у післяробочий час прокурор прибув до СІЗО м. Києва для вручення обвинувального акту. Після відмови обвинувачених в отриманні обвинувального акту без присутності адвокатів, належним чином обвинувальний акт з додатками їм вручено не було. Таким чином, обвинувальний акт скеровано до суду з порушенням ст. 291 КПК України – з відсутністю розписок про отримання обвинувального акту підозрюваними та їх захисниками. Суть обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на етапі судового розгляду 29 та 30 липня 2019 року не була відома. Крім зазначеного, надані обвинуваченим обвинувальні акти оформлені без дотримання вимог документоводства у вигляді ксерокопій, не прошиті, не пронумеровані, без відбитку печатки та підпису особи, яка їх затвердила. Реєстр матеріалів досудового розслідування не має дати і місця складання, в ньому відсутні дані, коли, ким і яким чином були повідомлені учасники кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. В реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні процесуальні рішення слідчого щодо розгляду клопотань захисту, поданих у відповідності до ст. 220 КПК України. Просили повернути обвинувальний акт прокурору. В разі відмови в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору просили задовольнити їх клопотання про виклик свідків від 15 серпня 2019 року, вказавши, що вказані в клопотанні свідки є свідками проведення відповідних слідчих дій, а також клопотання про виклик свідків від 27 серпня 2019 року. Пояснили, що дані свідки можуть підтвердити місце перебування деяких обвинувачених та свідчення щодо процедури проведення обшуків.

Захисником ОСОБА_20 було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту з тих підстав, що, кваліфікуючі дії обвинувачених, зокрема – ОСОБА_4 , слідчий не врахував диспозицію ст. 257 КК України, обвинувальний акт не містить жодного посилання на роль ОСОБА_4 в озброєній банді, даних про спільний умисел ОСОБА_4 та його обізнаність про таку кваліфікуючу ознаку банди, як озброєність, відсутні посилання на те, які саме ролі були відведені іншим учасникам банди та чи був про це обізнаний ОСОБА_4 Неконкретним є посилання в обвинувальному акті на таку зброю, як пістолети, які можливо є несправжніми та не мали відношення до вогнепальної зброї. Також в обвинувальному акті відсутні посилання на те, з якою саме метою ОСОБА_4 вступив до банди, оскільки його участь в банді обмежується лише епізодом вбивства ОСОБА_21 , проте метою його вбивства не було заволодіння майном потерпілого, що суперечить меті створення банди в цілому. Формулювання обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 115 КК України також є неконкретним, зі змісту обвинувального акту неможливо встановити роль ОСОБА_4 , яким чином він забезпечував учасників банди житлом. В обвинувальному акті не вказано мету і мотив вчинення вищевказаного злочину, не зазначено, коли саме настала смерть потерпілого, місце його смерті. Нелогічним також є висунуте обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України. Зазначені вище порушення позбавляють адвоката можливості сформулювати стратегію захисту та є однією з підстав повернення обвинувального акту. В разі відмови в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору просив викликати в судове засідання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , які можуть надати пояснення щодо обставин кримінального провадження.

Захисником ОСОБА_6 адвокатом Горбуновою А.О. було подано клопотання про виключення з переліку свідків, які мають бути допитані в судовому засіданні, ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , оскільки вони були присутні в судовому засіданні під час проведення підготовчого судового засідання та при обранні обвинуваченим запобіжного заходу, а тому є обізнаними щодо обставин злочину та не можуть надати неупереджені свідчення.

Обвинувачені та їх захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та зазначили, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Крім зазначеного, у відповідності із ст. 315 КПК України клопотання прокурора про обрання обвинуваченим запобіжного заходу повинно бути письмовим та вручено обвинуваченим та їх захисникам в порядку, передбаченому розділом ІІ цього Кодексу.

Крім зазначеного, захисники обвинувачених ОСОБА_28 , Тертишна К.О ОСОБА_29 , Сивова Я.В. просили змінити своїм підзахисним запобіжний захід на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, зазначили, що ризики, заявлені стороною обвинувачення, є шаблонними, не обґрунтованими у відповідності до законодавства. Обвинувачені мають постійне місце проживання, соціальні зв`язки, той факт, що вони можуть переховуватись від суду, ґрунтується лише на припущеннях. ОСОБА_5 , який є внутрішньо переміщеною особою, винаймає житло в м. Дніпрі, має позитивні характеристики, брав участь в антитерористичній операції. ОСОБА_11 проживає в квартирі, що належить його матері, разом з дружиною та малолітньою дитиною, позитивно характеризується за місцем проживання, є учасником бойових дій щодо участі в АТО, має проблеми зі здоров`ям. ОСОБА_3 має позитивні характеристики, з 1981 року зареєстрований та проживає в м. Дніпрі разом з матір`ю, яка надала заяву, згідно якої не заперечує, щоб у разі обрання домашнього арешту ОСОБА_3 проживав в її квартирі. ОСОБА_10 одружений, до затримання мав на утриманні малолітню дитину, є учасником бойових дій щодо участі в АТО. ОСОБА_12 має позитивні характеризуючи дані, з 2016 року постійно проживає в орендованому житлі, має постійне місце роботи, одружений, має малолітніх дітей, у нього є проблеми зі здоров`ям. ОСОБА_7 проживає в орендованому житлі, є керівником ТОВ «НК Промстой», одружений. ОСОБА_9 має батьків похилого віку, проблеми зі станом здоров`я, які не вирішуються в умовах ізоляції, тобто на даний час він позбавлений можливості пройти відповідне обстеження та отримувати належну медичну допомогу. ОСОБА_8 має постійну роботу, позитивно характеризується, одружений, має малолітню дитину.

Ризик впливу на потерпілих та свідків також належно не доведений, до обрання обвинуваченим запобіжного заходу вони вільно пересувались та будь-якого впливу на потерпілих, свідків не вчиняли. Документальних доказів про вчинення будь-якого впливу або тиску з боку обвинувачених прокурором суду не надано. У відповідності з рішенням Конституційного Суду України у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканість, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу. Зазначили, що достатньою та необхідною мірою контролю обвинувачених буде застосування до них домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Яремчук Р.Л. звернувся до суду з клопотанням про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на заставу та зазначив, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 перебував як під вартою, так і під домашнім арештом, а з 30 червня 2019 року по 10 липня 2019 року до нього взагалі не було застосовано жодного запобіжного заходу, при цьому процесуальна поведінка ОСОБА_4 була бездоганною. Міжнародне законодавство та практика ЄСПЛ свідчать на користь звільнення ОСОБА_4 з-під варти за умови забезпечення гарантії з`явитись в судове засідання. Подальше тримання під вартою ОСОБА_4 створює реальну загрозу його життю. На даний час стан його здоров`я значно погіршився, він неодноразово звертався до медичних працівників слідчого ізолятора, обвинувачений потребує постійного нагляду терапевта та прийому ліків. З моменту обрання ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, зазначені стороною обвинувачення, є недоведеними і втратили свою актуальність, а запобіжний захід у вигляді застави буде дієвим та зможе надати додаткові гарантії запобігання будь-яким ризикам.

Захисники Воронов С.Ю., Плотниченко М.М., Козлов О.Ю., Кравцов В.М., Прокопцев С.В. вказані клопотання підтримали.

Обвинувачені підтримали клопотання своїх захисників.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом Козловим О.Ю. до суду було подано клопотання про визначення місця тримання обвинуваченого. В своєму клопотанні захисник зазначив, що ухвалою суду від 30 серпня 2019 року, якою визначено місце тримання ОСОБА_6 в ІТТ № 1, порушено право останнього, оскільки суб`єкт звернення не є стороною кримінального провадження, його посилання про інформацію щодо наявної загрози життю і здоров`ю ОСОБА_6 та ОСОБА_3 як на підставу визначення їх місця тримання є надуманим і суперечить закону. Тривале тримання ОСОБА_6 в умовах ІТТ в одиночній камері є способом тиску на нього з боку правоохоронних органів. Просив визначити місцем тримання ОСОБА_6 . ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» або ДУ «Вільнянська установа виконання покарань № 11».

ОСОБА_6 клопотання свого захисника підтримав та пояснив, що його перебування в ІТТ порушує його права, оскільки вказана установа не застосована для довготривалого перебування в ній. Обвинувачений позбавлений можливості спілкування з рідними, не має належних умов для гігієни, харчування. Вважає, що його перебування в ІТТ є спробою тиску на нього з боку правоохоронних органів з метою отримання від нього необхідної інформації. Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність призначення судового розгляду з наступних підстав.

Зазначене кримінальне провадження підсудне Бердянському міськрайонному суду Запорізької області.

Колегією суддів не встановлено підстав для зупинення кримінального провадження та прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання захисників обвинувачених про повернення прокурору обвинувального акту.

Виходячи з норм закону, викладених в ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд зобов`язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 цієї статті, вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. При цьому у підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду, завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно тексту обвинувального акту, орган досудового розслідування виклав всі обставини, які необхідні для прийняття судового рішення, зокрема вказав місце, час, дату та дії обвинувачених, які, на думку органу досудового розслідування, мають ознаки кримінальних правопорушень, з посиланням на положення закону, тобто виклав всі необхідні для прийняття судового рішення фактичні обставини і правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченому злочинів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати її копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Таким чином, вручення вказаних документів є обов`язком прокурора.

Відповідно до положень п. 15 ч. 3 ст. 42 КПК України одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення є правом підозрюваного, а не його обов`язком.

З доданих до обвинувального акту документів вбачається, що прокурор намагався у спосіб, передбачений законом, виконати свій обов`язок вручити підозрюваним копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, і реалізувати їх право на отримання вказаних документів.

Крім зазначеного, колегія суддів враховує, що з метою дотримання прав обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_30 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 обвинувальні акти були вручені під час підготовчого судового засідання.

Додатком № 57 до Інструкції з діловодства в органах прокуратури України не передбачено застосування гербової печатки щодо затвердження обвинувального акту або іншого процесуального документу. Зазначено лише, що в необхідних випадках печатка проставляється на документах за рішенням Генерального прокурора або його заступників, керівників регіональних, місцевих прокуратур, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

Та обставина, що копії обвинувального акта, які вручені обвинуваченим та їх захисникам, не містить печатки прокурора, не ставить під сумнів вручення стороні захисту саме копії обвинувального акта, який був направлений до суду і не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам закону.

Щодо визначення міри запобіжного заходу обвинуваченим колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 липня 2019 року обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів по 27 вересня 2019 року включно; обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 27 вересня 2019 року включно та взято їх під варту в залі суду; обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці - по 29 вересня 2019 року включно.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

На початку стадії судового провадження у зв`язку з надходженням до суду обвинувального акту прокурор у встановленому законом порядку звернувся з письмовими клопотаннями щодо продовження строку тримання під вартою кожному обвинуваченому, які були розглянути судом та задоволені, після чого у підготовчому судовому засіданні була оголошена перерва.

Колегія суддів погоджується з думкою прокурора про існування встановлених слідчим суддею та судом ризиків, які не відпали, оскільки судом продовжується проведення підготовчого судового засідання, під час якого нічого не змінилося: потерпілі та свідки не допитані, докази суду не надані та не досліджені.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що оскільки судом на початку проведення підготовчого судового засідання розглядались вищезазначені клопотання, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, в порядку ст.331 КПК України, звернення прокурора у провадженні до суду виключно з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою, на чому наголошують захисники та обвинувачені, не є процесуально обов`язковим.

Твердження захисників не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою, та в судовому засіданні не доведені. Наявність тих фактів, що обвинувачені мають постійне місце проживання, дітей, родини, соціальні зв`язки, позитивні характеристики, не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, наявність постійного місця проживання, міцних сімейних зв`язків, позитивних характеристик тощо, в даному випадку, не може бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинувачених.

При цьому, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, колегія суддів відповідно до ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у разі визнання їх винуватими, дані про особи обвинувачених, які обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, та відповідно наявність передбачених ст. 177 КПК ризиків, а саме – ризики переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, а тому дійшов до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинувачених та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст.187 КК України; ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_10 та ОСОБА_5 злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_3 злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, підтверджується складеним обвинувальним актом, який надійшов до суду і в якому викладені фактичні обставини та надана правова кваліфікація кримінальних правопорушень в скоєнні яких вони обвинувачуються.

Всі обвинувачені обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачено строки покарання, починаючи з 8 років позбавлення волі до довічного позбавлення волі. Злочини, в яких вони обвинувачуються характеризуються виключною суспільною небезпекою.

Вина кожного з обвинуваченого у вчиненні ними злочинів підтверджується показами потерпілих та свідків, які не були допитані в судовому засіданні. Перебування обвинувачених на волі може дати останнім реальну можливість незаконно впливати на них з метою зміни показів або відмови від них.

Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення даних злочинів можуть бути причетні невстановлені на даний час особи і перебування обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на волі дасть їм можливість спілкування з ними, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

У пункті 51 справи «Летелье проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку в наслідок скоєння злочину.

Однак цей фактор можна рахувати виправданим тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок.

Колегією суддів встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися й виправдовують подальше застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження.

Всі доводи захисників та обвинувачених були об`єктом дослідження судом при продовженні при розгляді письмових клопотань прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченим. Жодних нових обставин захисниками та обвинуваченими не наведено.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотань захисників обвинувачених про зміну обвинуваченим запобіжного заходу та про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим раніше обраних запобіжних заходів.

Таке рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по даному кримінальному провадженню існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника про визначення місця тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 утримується в ІТТ № 1 тривалий час, із відповідними заявами про застосування до нього заходів безпеки до правоохоронних органів не звертався, є підстави для його переведення до ДУ «Вільнянська установа виконання покарань № 11».

Клопотання ОСОБА_3 щодо визначення місця його тримання є необґрунтованим, не підтверджено належними доказами, тому задоволенню не підлягає

Крім зазначеного, з метою повного, об`єктивного розгляду кримінального провадження колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотань прокурора, захисника Кравцова В.М. та клопотань захисників Горб Ю.В., Тертитшної К.О. від 27 серпня 2019 року про виклик свідків.

В зв`язку із тим, що на даний час суду не надано матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисників Горб Ю.В., Тертитшної К.О. від 15 серпня 2019 року про виклик свідків, які можуть надати суду пояснення щодо проведення відповідних слідчих дій, є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

Питання про видалення свідків із залу судового засідання суд вирішує в порядку ст. 346 КПК України перед початком судового розгляду. Оскільки судовий розгляд по даному кримінальному провадженню ще не розпочинався, в задоволенні клопотання захисника Горбунової А.О. про виключення осіб, що підлягають допиту в судовому засіданні, необхідно відмовити.

З реєстру матеріалів кримінального провадження вбачається, що для його розгляду потрібен значний час.

Відповідно до ст. 320 КПК України у кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду.

Враховуючи великий обсяг матеріалів, для розгляду яких потрібен значний час, необхідно призначити двох запасних суддів, в порядку ст. 35 КПК України, які зобов`язані перебувати у залі судового засідання протягом судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 314, 315, 316, 372 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

В задоволенні клопотань захисників Горб Юлії Вікторівни, Тертишної Катерини Олександрівни, Кравцова Вадима Миколайовича про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків відмовити.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта за матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України; ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_13 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України, у відкритому судовому засіданні на 10 год. 00 хвил. 26 вересня 2019 року в приміщенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, 64, зал 104.

Розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально у складі трьох суддів Вірченко О.М., Богомолової Л.В., Дністрян О.М.

Призначити двох запасних суддів для участі в розгляді кримінального провадження.

В судове засідання викликати прокурора, обвинувачених, їх захисників, потерпілих, їх представників, свідків згідно клопотань прокурора, захисника Кравцова В.М. від 27 серпня 2019 року, захисників Горб Ю.В., Тертитшної К.О. (вх. №№ 28199/19 вх, 28201/19вх, 28202/19вх, 28203/вх., 28204/19вх від 27 серпня 2019 року).

В задоволенні клопотання захисника Горбунової А.О. про виключення осіб, що підлягають допиту в судовому засіданні, відмовити.

В задоволенні клопотань про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_31 Миколі ОСОБА_32 , Владимиренкову Максиму Миколайовичу, ОСОБА_33 Олександру Вікторовичу, Зеленкіну Денису Дмитровичу, Смирнову Сергію Сергійовичу, Кузнєцову Руслану Юрійовичу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк тримання під вартою на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк тримання під вартою на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк тримання під вартою на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , строк тримання під вартою на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , строк тримання під вартою на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , строк тримання під вартою на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк тримання під вартою на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці, тобто по 17 листопада 2019 року включно.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника Козлова Олександра Юрійовича про визначення місця тримання під вартою задовольнити.

Визначити місцем тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ДУ «Вільнянська установа виконання покарань № 11» (Запорізька обл.., Вільнянський район, селище міського типу Кам`яне, вул. Зелена, 34).

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визначення місця тримання відмовити.

Передати ухвалу до канцелярії Бердянського міськрайонного суду Запорізької області для визначення запасних суддів відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Судді: О.М. Вірченко Л.В. Богомолова О.М. Дністрян