Рішення № 84393782, 19.09.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6441/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 вересня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого – судді Данко В.Й.,

з участю секретаря судових засідань Павлюх Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду, цивільну справу за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,–

ВСТАНОВИВ:

Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що 10.09.2007 року між Ужгородською філією №1 Перечинської районної КС «Тур`я» в особі виконавчого директора ОСОБА_3 Г.І. та позичальником ОСОБА_1 , поручителем ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту – поруки №343/1, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала у кредит грошові кошти в розмірі 11500грн. із сплатою відсотків за користування кредиту в розмірі 45% річних терміном на 24 місяці із кінцевим строком повернення до 09.09.2009 року. Поручителем за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань виступив ОСОБА_2 . У зв`язку з тим, що позичальник ОСОБА_1 порушено умови взятих на себе кредитних зобов`язань, загальна заборгованість по Договору кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року станом на 08.06.2017 року становить 32077,65грн., з яких 6649,07грн. – заборгованість за кредитом, 25428,58грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Оскільки досудове врегулювання даного спору між сторонами не вдалося можливим, у зв`язку із не реагуванням з боку відповідачів на вимогу про погашення заборгованості та належне виконання взятих на себе зобов`язань, просить суд задовольнити позов, та винести рішення, яким стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кредитну заборгованість в розмірі 32077,65грн.

Представник позивача Качко В.С. у останнє судове засідання не з`явилася. Однак, надала заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч.3 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справу доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до п.9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

По справі встановлено, 10.09.2007 року між Ужгородською філією №1 Перечинської районної КС «Тур`я» в особі виконавчого директора Снігур Г.І. та позичальником ОСОБА_1 , поручителем ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту – поруки №343/1, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала у кредит грошові кошти в розмірі 11500грн. із сплатою відсотків за користування кредиту в розмірі 45% річних терміном на 24 місяці із кінцевим строком повернення до 09.09.2009 року. Поручителем за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань виступив ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково - платіжними) відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або особи, які на це уповноважені. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

З наявної в матеріалах справи копії видаткового касового ордеру №1659 від 10.09.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 отримала від Ужгородської філії №1 КС «Тур`я» згідно Договору №434/1 від 10.09.2007 грошові кошти в розмірі 11500грн., про що стоїть відповідний підпис останньої.

У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до п.2.2 Договору кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року кредит надається позичальнику для споживчий потреб та підлягає поверненню разом із відсотками за користування ним у відповідності до розрахунку, визначеного пунктом 2.3 Договору та іншими положеннями Договору, якими визначається плата за користування кредитом.

Згідно п.4.4 Договору кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року плата за користування кредитом визначена пунктами 1.3, 2.3 Договору та, крім цього, даним пунктом, відповідно до якого сторони домовилися про наступне:

А) у випадку несвоєчасної сплати щомісячного платежу виникає прострочена заборгованість, зростають ризики неповернення кредиту, а отже і плата за користування кредитом – у такому разі Позичальник, додатково, за кожен день користування кредитом з підвищеним ризиком неповернення, сплачує 0,5% від суми простроченого кредиту;

Б) для цілей Договору поняття прострочений кредит та кредит з підвищеними ризиком неповернення є тотожними. Прострочений кредит виникає у випадках, визначених, зокрема п.п. п.4.4 Договору.

Судом встановлено, вказаним Договором кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року передбачені умови забезпечення виконання зобов`язань з повернення кредитних коштів, а саме умови поруки. Так, згідно вказаного договору ОСОБА_2 поручився за належне виконання позичальником умов Договору кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно п.5.1 Договору кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року поручитель поручається перед Спілкою за виконання позичальником обов`язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов`язань у повному обсязі солідарно терміном на десять років з дня укладення договору, але не раніше виконання всіх зобов`язань за ним. Поручитель поручається також своїм вкладом (у разі наявності) у спілці в повному обсязі та надає спілці право при тримання зазначеного вкладу.

Судом встановлено, що у зв`язку із порушенням умов Договору кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року звертався до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із вимогою про виконання кредитних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вручення рекомендованого повідомлення.

Однак, такі залишити без відповідного реагування.

В силу вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Із ст.1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 взяті на себе кредитні зобов`язання не виконала.

Окрім того, із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що ОСОБА_1 порушено умови взятих на себе кредитних зобов`язань, загальна заборгованість по Договору кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року станом на 08.06.2017 року становить 32077,65грн., з яких 6649,07грн. – заборгованість за кредитом, 25428,58грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Однак, щодо стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 25428,58грн., суд приходить до висновку, що вказана сума підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вище зазначено строк дії Договору кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року становить 24 місяців, а саме з 10 вересня 2007 року по 09 вересня 2009 року.

Правовідносини між сторонами є цивільно – правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Так, згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд констатує, що закінчення терміну дії договору, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконанням належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526, 599 ЦК України.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати ВС у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 року, яку суд вважає за необхідним застосувати у даній справі.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вимога про стягнення процентів на підставі п.1.3 Договору кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року (45 % річних) підлягає частковому задоволенню в частині заборгованості станом на день закінчення терміну дії кредитного договору.

Так, з наявного в матеріалах справи Розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 09.09.2009 року заборгованість по відсотках згідно умов договору становить 2237,90грн.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість, яка підлягає стягненню за невиконання умов вказаного Кредитного договору становить 8886,97грн., яка складається з наступного: 6649,07грн. – заборгованість за кредитом, 2237,90грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

У відповідності до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так як відповідачі зобов`язань за Кредитним договором та Договорами поруки добровільно не виконують належним чином, але як боржник та поручителі вони не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов`язання, то у позивача виникло право вимагати повернення кредитних коштів, а також відсотків на їх користування згідно вимог чинного законодавства.

Так як відповідачі зобов`язань за Кредитним договором та Договорами поруки добровільно не виконують належним чином, але як боржник та поручителі вони не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов`язання, то у позивача виникло право вимагати повернення кредитних коштів, а також відсотків на їх користування згідно вимог чинного законодавства.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 17.07.2017 року про відкриття провадження з розгляду вказаної справи позивача, Перечинську районну КС «Тур`я» відстрочено сплачу судового збору до винесення рішення справі.

Згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб склад 1600грн.

Таким чином, враховуючи заявлену суму вимог (32077,65грн.) та положення ст.4 ЗУ «Про судовий збір» Перечинська районна КС «Тур`я» при подачі вказаного спору повинна була сплатити 1600грн.

З огляду на це, суд констатує, що враховуючи положення ст.141 ЦПК України із Перечинської районної КС «Тур`я» та відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно задоволених вимог, а саме з кожного відповідача в розмірі 693,05грн., а з позивача в розмірі 213,90грн.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідачів підлягає солідарному стягненню кредитна заборгованість на користь позивача, а також судовий збір на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4 – 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 – 259, 264, 265, 280 – 282, 289 ЦПК України, ст.ст. 553-559, 625, 1046, 1049, 1052 ЦК України суд, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), мешканка АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), мешканця АДРЕСА_2 на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» (код за ЄДРПОУ 25438482), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Фединця, 62 суму заборгованості за Договором кредиту – поруки №343/1 від 10.09.2007 року в розмірі 8886/вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість/грн. 97коп.

Стягнути з Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» (код за ЄДОРПОУ 25438482), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Фединця, 62 на користь держави судовий збір в розмірі 213/двісті тринадцять/грн. 90грн

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), мешканка АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 693/шістсот дев`яносто три/грн. 05коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), мешканця АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 693/шістсот дев`яносто три/грн. 05коп.

В задоволенні решти позовних вимог Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст.284 – 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.Й. Данко