Ухвала суду № 84392505, 20.09.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/6297/19

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20.09.2019 м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Каліуш О. В. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), представник позивача ОСОБА_2 (адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Костянтинівської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 34898855, адреса: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ол.Тихого,260), третя особа Костянтинівсько- Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400, адреса: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського,25) про надання додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради, в якій позивач просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Вирішуючи питання можливості відкриття провадження за дійсним позовом, дістаю такого висновку:

Позовну заяву подано з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме:

1. В порушення п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів на підтвердження тієї обставини, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина у виді не отриманої пенсії.

2.В порушення вимог п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить викладу обставин про те, з ким на момент смерті був зареєстрований ОСОБА_3 , а також зазначення доказів на підтвердження цих обставин.

3.В порушення вимог п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить викладу обставин, за яких позивач вважає, що Костянтинівська міська рада має відповідати за цим позовом, тобто є належним відповідачем у справі.

Відповідно до статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1). Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ч.2). В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (ч.3) (це положення було доповнено Законом від 12.02.2015 № 189-VІІІ, який набув чинності 04.03.2015).

Зокрема питання щодо місця відкриття спадщини, що знаходиться на непідконтрольній Україні території, врегульовано статтею 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статтею 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Відповідно до вказаних норм, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

За роз`ясненнями п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2018 р. «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом (абз.1). Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2).

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

З позовної заяви вбачається, що позивач з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом зверталась до Першої Горлівської державної нотаріальної контори, яка знаходиться у м. Бахмут Донецької області.

3. Крім того, частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона мешкає на непідконтрольній території України у м. Горлівці. У зв`язку з початком АТО в Донецькій та Луганській областях вона втратила роботу, яка була єдиним джерелом її доходів, на підтвердження чого просить витребувати з Бахмутської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області відомості про суми отриманих нею доходів за 2019 рік.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (ч.1).

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2).

Положення статті 136 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за 2018 рік; а також доказів її скрутного фінансового становища, що унеможливлює сплату нею судового збору, до клопотання про витребування відповідних відомостей ДФС не надано підтвердження, згідно з яким позивач або її представник зверталися з офіційним запитом з цього приводу й отримали відмову.

Інших доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача нею не надано та про наявність таких доказів не зазначено.

При цьому, суд зазначає, що сам по собі факт проживання позивача на непідконтрольній території України не є законодавчо визначеною підставою для звільнення особи від сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, позивачу слід надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., який слід сплатити на розрахунковий рахунок 31213206005058, отримувач – Костянтин.УК/м.Костянтинівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ел. адм. податків), код банку (МФО ГУДКСУ) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків.

За наведених обставин позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.175,177, ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у справі № 233/6297/19 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Костянтинівської міської ради Донецької області, третя особа Костянтинівсько- Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про надання додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Костянтинівської міської ради Донецької області, третя особа Костянтинівсько- Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про надання додаткового строку для прийняття спадщини залишити без руху, надавши позивачу для усунення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

При не усуненні недоліків у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Каліуш