Рішення № 84389728, 19.09.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2251/18

Провадження № 2/480/332/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря Трифонової І.О., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-

встановив:

27.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,після смерті матері ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати- ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала за адресою АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , що належала померлій на підставі договору кулівлі-продажу від 23.12.2003 року, який зареєстрований Біржею нерухомості «Едвайс -Консульт» за реєстром № 2185. Однак, у зв`язку із не роз`ясненням померлій біржею обов`язку реєстрації правовстановлюючого документу в реєстрі нерухомого майна, та юридичною необізнаністю останньої, даний договір вона не зареєструвала у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації. Після смерті матері позивача- ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_2 . 07.03.2017 року позивач, у визначений законом строк, звернувся до державного нотаріуса четвертої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про прийняття спадщини. 24.05.2017 державний нотаріус Четвертої державної нотаріальної контори Миколаївської області Юрлова О.В. винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що відсутність реєстрації правовстановлюючого документу, унеможливлює нотаріусом оформлення права на спадщину за позивачем. Отже враховуючи вищевикладене,позивач змушений звернутися до суду для захисту своїх прав, оскільки у позивача відсутня можливість вирішення спору у позасудовому порядку, таким чином прость суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_3 , після смерті ОСОБА_3

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 18.12.2018 року відкрито провадження у даній справі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, при цьому представник позивача подав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, також просив розглядати справу за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася,при цьому подала суду заяву про розгляд справи без її участі,також зазначила,що позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Представник відповідача Веснянської сільської ради у судове засідання не з`явився, при цьому подав суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі його представника.

Дослідивши в судовому засіданні наявні у справі письмові докази, суд дійшов такого.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла у віці 62роки,що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 . (а. с.7).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3 ,що є необхідним для забезпечення права на спадкування, а докази, що були надані на підтвердження вказаних обставин є достатніми.

За життя ОСОБА_3 проживала в квартирі АДРЕСА_3 .(а.с.58)

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 23.12.2003 року,зареєстрованого Біржею нерухомості «Едвайс-Консульт» за реєстровим № 2185, ОСОБА_3 придбала у відповідачки по справі ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 . (а. с. 9).

Нотаріус Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори- Юрлова О.В. винесла постанову про відмову позивачу ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що не подано правовстановлюючого документу на вказану вище квартиру на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 (а. с.13).

Разом з тим, незважаючи на відмову нотаріального органу у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України позивач успадкував усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті останньої. До таких успадкованих позивачем прав відноситься і право на вищезазначену квартиру, яке фактично було набуто спадкодавцем ОСОБА_3 на законних підставах та у незаборонений спосіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

З матеріалів справи слідує, що підтвердженням належності квартири АДРЕСА_3 спадкодавцю ОСОБА_3 є лише копія договору купівлі-продажу.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивач не може захистити своє спадкове майнове право, тому воно підлягає захисту шляхом визнання за позивачем права на квартиру в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції на 20 березня 1997 року зазначено, що біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Достовірно встановлено, що позивач має право на спадкування квартири після померлої матері, у нього відсутні правовстановлюючі документи на вказану квартиру, нотаріусом йому відмовлено в оформленні права на спадщину з вказаних підстав , а отже його право підлягає захисту в судовому порядку.

Крім цього, суд бере до уваги, що визнання за позивачем права власності на вказане спадкове майно, не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Миколаєва; номер і серія паспорта НОМЕР_2 ;РНОКПП НОМЕР_3 )право власності на квартиру АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М. М. Войнарівський

19.09.2019