Ухвала суду № 84389427, 16.09.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/9896/19

Провадження №1-кп/127/304/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого-судді Шлапака Д.О.,

за участю секретаря Пилявець І.О.,

прокурора Синчука Б.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого

Спірідонова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12018020010004289 по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08.04.2019 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Під час судового засідання захисником обвинуваченого заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України та закриття відносно нього кримінального провадження за вказаною статтею на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, так як він добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов лікування від наркоманії.

Обвинувачений клопотання свого захисника підтримав, просив його задовольнити, оскільки він добровільно розпочав лікування від наркоманії.

Прокурор з приводу заявленого клопотання заперечив, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 перебуває на замісній терапії від опіоїдної залежності. Таким чином, вважає, що обвинувачений має намір у такий спосіб ухилитися від кримінальної відповідальності.

Допитана в судовому засіданні спеціаліст-лікар Жигола Ю ОСОБА_2 М. зазначила, що ОСОБА_1 з 07.11.2018 знаходиться в КЗ ВОНД «Соціотерапія» на програмі замісної підтримувальної терапії. Лікується від опіоїдної залежності. З приводу канабіноїдної залежності лікування не проходив. Звернувся добровільно, умови замісної терапії виконує, разом з тим аналізи, які він періодично здає, виявляли вживання канабіноїдів.

Вислухавши клопотання захисника обвинуваченого, врахувавши думки обвинуваченого та прокурора, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали суд приходить до наступного.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Згідно довідки від 06.05.2019, виданої КЗ ВОНД «Соціотерпія», ОСОБА_1 з 14.03.2011 перебуває на диспансерному наркологічному обліку з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, канабіноїдів, алкоголю. З 07.11.2018 знаходиться в програмі замісної підтримувальної терапії.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» вбачається, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК України незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства. Тобто, особа не підлягає безальтернативному звільненню, а може бути звільнена судом при наявності відповідних підстав і умов.

Так, у відповідності до п. 23 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з`ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Тобто, суд відповідно до положень кримінального закону, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, повинен з`ясувати: 1) чи вчинила особа злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України; 2) чи звернулася вона до лікувального закладу добровільно, а не вимушено, тобто чи ставила вона за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин; 3) чи розпочала лікування. Відсутність хоча б однієї із цих умов, а також незгода винної особи на закриття кримінальної справи з відповідної підстави унеможливлює звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК України.

Системний аналіз положень ч. 4 ст. 309 КК України, положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» та інших нормативних актів свідчить про наступне.

Підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України складається з двох елементів, а саме: добровільного звернення цієї особи до лікувального закладу і початку її лікування від наркоманії. Суб`єктом звернення до лікувального закладу є особа, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, і захворіла на наркоманію, а потім добровільно звернулася до лікувального закладу.

Звернення визнається добровільним, якщо особа за своєю волею звертається до лікувального закладу, усвідомлюючи, що має можливість безперешкодно вчиняти злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України. Якщо особа звертається до лікувального закладу у зв`язку з викриттям її участі у цьому злочині, таке звернення вважається не добровільним, а вимушеним.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 07.11.2018 знаходиться в КЗ ВОНД «Соціотерапія» в програмі замісної підтримувальної терапії та лікується від опіоїдної залежності. З приводу канабіноїдної залежності лікування не проходив та з цього приводу за лікуванням не звертався. Крім того, згідно пояснень лікаря, ОСОБА_1 періодично здає аналізи в яких виявляли вживання ОСОБА_1 канабіноїдів.

Водночас у кримінально-процесуальному законі спеціальна норма, яка передбачала б порядок звільнення особи на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, відсутня.

У зв`язку з цим можна дійти висновку, що вирішувати питання з приводу такого звільнення суд має з врахуванням положень ст.ст. 7, 9 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 285, 395, 370-372 КПК України, ст. 44, ч. 4 ст. 309 КК України, суд, -

УХВАЛИВ

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Спірідонова В.В. про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: