Рішення № 84389055, 19.09.2019, Піщанський районний суд Вінницької області

Справа № 142/579/18

Провадження № 2/142/51/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 вересня 2019 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Щерби Н. Л.,

з участю секретаря Ласки Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 (картка платника податків - НОМЕР_1 ) на його користь 99 116.99 грн., з яких інфляційні витрати в сумі - 90 480.42 грн. та 3 % річних - 8 636.57 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 04 липня 2010 року між ним та відповідачем було укладено усний договір позики,за яким він передав останньому 7300 доларів США,що в еквіваленті на той час становило 57 746.65 грн. за курсом НБУ. На підтвердження укладення договору відповідач надав йому розписку про отримання коштів. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області по справі №142/1866/13- ц від 20.01.2014 року задоволено частково позов. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 57 746.65 грн. - сума по договору позики, 3% річних - 5 026.29 грн., інфляційні витрати в сумі 2 983.18 грн., а всього 65 756.12 грн. Зазначене рішення відповідачем не виконане в повному обсязі на час подання позовної заяви. Відповідно до довідки №1158/15.13-23/18 Піщанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницької області на виконанні знаходиться виконавче провадження № 44697953 про стягнення заборгованості у розмірі 65 756.12 грн. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 згідно виконавчого листа №141/1866/13 Піщанського районного суду Вінницьої області від 28.02.2014 року. Борг станом на 15.03.2018 р. погашено в розмірі 34 037.41 грн. Посилаючись на те, що з відповідача за рішенням суду на його користь стягнуто грошову суму в розмірі 65 тисяч 756 гривень 12 коп. грн і таке зобов`язання зводиться до сплати грошей, отже є грошовим зобов`язанням, яке відповідач належним чином не виконує, що дає підстави для стягнення на його користь інфляційних витрат за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов`язання, оскільки боржник зобов`язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої він просить розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 24700 0046936 3, будь-яких заяв чи клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутності, від нього на адресу суду не надходило. Своїм правом подати відзив на позовну у встановлений судом строк із викладенням заперечень проти позову відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду цього засідання, про причини неявки суд не повідомив, суд ввжає за можливе відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14 січня 2014 року, задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 02 грудня 2013 року, - скасувано та ухваено нове, яким : позов ОСОБА_1 - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 57 746 грн. 65 коп. сума по договору позики, 3 % річних - в сумі 5 026 грн. 29 коп. та інфляційні в сумі 2 983 грн. 18 коп., а всього 65 756 грн. 12 коп.

Згідно довідки Піщанського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 21 березня 2018 року № 1158/15.13-23/18 та витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження № 44697953 вбачається, що у Піщанському РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області на виконанні перебуває виконавче провадження 44697953 про стягнення заборгованості у розмірі 65 756,12 гривень з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 згідно виконавчого листа № 142/1866/13-ц від 28 лютого 2014 року, виданого Піщанським районним судом Вінницької області.

Станом на день розгляду справи виконавче провадження не закінчено та суму боргу ОСОБА_2 в повному обсязі не сплачено.

Відповідно до статті 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові №6-2168цс-15 від 30 березня 2016 року, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Правовий аналіз норм статей 525, 526, 599, 611, 625 ЦК Українидозволяє зробити висновок про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором позики, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 року у справі №363/3858/15-ц.

Згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач має грошове зобов`язання перед позивачем, яке належним чином відповідачем не виконане, оскільки відповідач по даний час свої зобов`язання перед позивачем не виконав, борг не сплатив, суд вважає, що наявність судового рішення про стягнення боргу не позбавляє позивача права на стягнення з відповідача інфляційних втрат за користування грошовими коштами на підставі частини другої статті 625 ЦК України за час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про стягнення санкцій за невиконання зобов`язання за період з 20 січня 2014 року по 05 чеврня 2018 року на загальну суму 99 116.99 грн., з яких інфляційні витрати в сумі - 90 480.42 грн. та 3 % річних - 8 636.57 грн. Позивач протягом розгляду справи позовні вимоги не збільшував, та зазначена сума самим відповідачем не заперечувалася та не оспорювалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

А тому, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у межах заявлених ним вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, а тому враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 991,16 гривень, який був сплачений позивачем при звернення до суду із вказаним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 526, 599, 611, 625, 631,1046, 1050 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 99 116 гривень 99 копійок, з яких інфляційні витрати в сумі - 90 480 гривень 42 копійок та 3 % річних в сумі - 8 636 гривень 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 991 гривня 16 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.

Сторони по справі:

позивач – ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

відповідач – ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя :