Ухвала суду № 84388916, 20.09.2019, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3491/19

Ухвала

Іменем України

20.09.2019р. м. Калинівка

Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., при секретарі судового засідання ПІДГЕРСЬКОЇ О.В., за участю прокурора БОНДАРУК І.А., слідчого ЛУЧЕНКО Л.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калинівка Вінницької області, клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Лученко Л.В., погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області молодшим радником юстиції Бондарук І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Первомайське Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, судимого 04.08.2015р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.ст.71, 72 КК України до остаточного покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2019р. до суду надійшло клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Лученко Л.В., погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області молодшим радником юстиції Бондарук І.А., про застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 18.09.2019р. біля 11:00год., ОСОБА_3 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, прийшов до домогосподарства ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, з метою потрапити до будинку, розбив скло зовнішньої рухомої частини дерев`яного вікна, яке розташоване на задній частині будинку від присадибної ділянки домогосподарства. Однак, був помічений ОСОБА_4 , яка вийшла з будинку, почувши звук розбитого скла. Продовжуючи свої злочинні дії, з метою відкритого заволодіння чужим майном, через незачинені вхідні двері ОСОБА_3 проник до житлового будинку. Дочекавшись коли ОСОБА_4 зайде до будинку, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 та тримаючи її за верхню частину тулуба відкрито заволодів гаманцем, діставши його з-під її светра, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 5 000 гривень, 500 доларів США, які згідно курсу НБУ станом на 18.09.2019 року становили 24, 76 грн. за 1 долар США, 5 000 російських рублів, які згідно курсу НБУ станом на 18.09.2019 року становили 3,86 грн. за 1 російський рубль та мобільним телефоном марки «Nomi» у корпусі сірого кольору вартістю 250 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 36 930грн. Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України - тобто, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків, потерпілої, протоколом огляду місця події, протоколом пред`явлення особи для впізнання та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. 19.09.2019р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. Наявність обгрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування підтверджується наступним: ОСОБА_3 підозрюється в скоєнні кримінального злочину - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, і відноситься до категорії тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Наявність обгрунтованих ризиків орган досудового розслідування також обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 раніше судимий, а саме 04.08.2015 року засуджений Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 із застосуванням ст. ст. 71, 72 КК України до 4 років позбавлення волі, вчинив злочин в період адміністративного нагляду, який 18.06.2019 року Вінницький районний суд Вінницької області ухвалив строком на 1 рік з моменту поставки на облік в територіальному органі Національної поліції, скоїв злочин щодо людини похилого віку. З метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання підозрюваний ОСОБА_3 проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , може покинути територію України або взагалі виїхати на непідконтрольну територію і ухилятися від органів розслідування, прокурора і суду. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу та свідків в цьому кримінальному провадженні, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, яскраво характеризується досконалим ОСОБА_3 діянням, а також тим, що ОСОБА_3 в ході виконання слідчих дій отримає ряд копій документів які нададуть останньому можливість фізично і психологічно впливати на потерпілу та свідків, що призведе до зміни показань вже допитаних осіб та відмови давати показання встановлених в ході досудового слідства очевидців події злочину. На даний час підозрюваний ОСОБА_3 може продовжити свою кримінально-протиправну діяльність і вчинити новий умисний злочин. Таким чином, з огляду на вищевикладене, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 менш суворі заходи ніж тримання під вартою, не є достатніми для запобігання вищевказаних ризиків, оскільки лише перебування ОСОБА_3 під вартою зможе забезпечити запобігання можливості ухилення останнього від органів розслідування і суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні і перешкоджати іншим чином. Наявність ризиків, передбачених в пунктах 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується характером вчиненого ним кримінального правопорушення, підтверджується зібраними доказами в ході розслідування кримінального провадження, а також тим, що після вчинення кримінального злочину останній з місця вчинення кримінального злочину зник. З огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальногромадянських прав і інтересів, вимагає від суду більшої строгості в оцінці порушень цінностей суспільства, в даному випадку менш суворі заходи недостатні для запобігання вищевказаних ризиків, оскільки лише перебування ОСОБА_3 під вартою зможе забезпечити запобігання можливості укриття від органів розслідування і суду, яскраво підтверджується і характеризується досконалим їм діянням, а також неналежним процесуальною поведінкою підозрюваного в ході досудового розслідування і перешкодою кримінального провадження інакше, слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий ЛУЧЕНКО Л.В. підтримала дане клопотання та зазначила, що всі підстави для застосування у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викладені у поданому слідчому судді процесуальному документі.

Прокурор БОНДАРУК І.А. в судовому засіданні підтримала подане слідчим Лученко Л.В. клопотання та просила його задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

ОСОБА_5 будучи особою, у відношенні якої ставиться питання про застосування запобіжного заходу, в суді зазначив, що залишає на розсуд суду вирішення питання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши підозрюваного, слідчого та прокурора, перевіривши матеріали справи, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив, що в провадженні СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020160000439 від 18.09.2019р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

19.09.2019р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжним заходом зокрема є тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування матеріали, що містяться в клопотанні, достатньою мірою підтверджують наявність в діях підозрюваного ОСОБА_3 ознак інкримінованого злочину

Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати проведенню досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Так, характер інкримінованого підозрюваному злочину, який має умисний характер, а також що ОСОБА_3 раніше притягався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення в період адміністративного нагляду, в сукупності свідчать про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Доведений і ризик, що ОСОБА_3 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має належного джерела прибутку та те, що раніше судимий, зокрема за вчинення умисного злочину.

Ймовірним є й те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження та перешкоджати проведенню досудового розслідування.

Не можна виключати і ризик того, що ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя. Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Інший, більш м`який запобіжний захід не може забезпечити ризики, встановлені щодо підозрюваного у судовому засіданні.

Разом з тим, суд вважає, що подальше перебування підозрюваного ОСОБА_3 під вартою без призначення альтернативного виду запобіжного заходу може свідчити про порушення, в тому числі, ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи тяжкість злочину, обставин кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан підозрюваного, наявність судимості, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність призначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96 050грн., оскільки саме такий розмір зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, в разі застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього певні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Лученко Л.В., погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області молодшим радником юстиції Бондарук І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Первомайське Калинівського району Вінницької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з моменту обрання цього запобіжного заходу, до 18 листопада 2019 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_3 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», куди невідкладно надіслати копію цієї ухвали для виконання.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 96 050грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № 37315033000401, отримувач: ТУ ДСА України у Вінницькій області, ЄДРПОУ 26286152, МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: з`являтися до слідчого СВ Калинівсського ВП ГУНП у Вінницькій області за першим викликом на визначений посадовою особою час; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого СВ Калинівсського ВП ГУНП у Вінницькій області; повідомляти слідчого СВ Калинівсського ВП ГУНП у Вінницькій області про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленою, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 листопада 2019 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Є.В. Сєлін