Ухвала суду № 84385876, 17.09.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа№ 522/6995/19

Провадження №1-кс/522/16620/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси Попревич В.М.,

секретар судового засідання - Шараєва О.А.,

розглянув клопотання прокурора Військової прокуратури Одеського гарнізону Росінського О.В. у кримінальному провадженні № 42019161010000116 від 05.04.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, громадянки України, освіта вища, одруженої, працююча на посаді начальника управління аграрної політики та економічного розвитку Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

Учасники процесу:

прокурор - Росінський О.В.,

підозрювана - ОСОБА_1 ,

захисник - Шевченко М.В.,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, надійшло клопотання прокурора Військової прокуратури Одеського гарнізону Росінського О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 ,мотивуючи наступним.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , підозрюється у тому, що вона використовуючи займану посаду начальника управління аграрної політики та економічного розвитку Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, з метою створення уявної впевненості у своїх можливостях, діючи з єдиним злочинним умислом, умисно, шляхом зловживання довірою, переслідуючи корисливі мотив і мету, свою обіцянку, щодо вирішення питання пов`язаного з оформлення права власності на земельні ділянки, під якими розміщені складські приміщення ТОВ «Винні підвали Рішельє», розташовані за адресою: АДРЕСА_2 46/7, перед засновником вказаного суб`єкта господарювання ОСОБА_2 не виконала та заволоділа чужим майном – грошовими коштами отриманими від останнього, а саме: близько 21 години 3 грудня 2018 року, перебуваючи у приміщенні ресторану «Клумба» за адресою: місто Одеса, вул. Космонавтів, 17а, в сумі 80 тис. доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 03.12.2018 становило 2 257 600 гривень), близько 13 години 12 грудня 2018 року, перебуваючи у місті Одесі (більш точне місце не встановлено), через громадянина ОСОБА_3 , в сумі 10 тис. доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 12.12.2018 становило 277 100 гривень), близько 14 години 21 грудня 2018 року, перебуваючи у приміщенні ресторану «Клумба» за адресою: місто Одеса, вул. Космонавтів, 17а, в сумі 70 тис. доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 21.12.2018 становило 1 929 900 гривень), близько 20 години 26 грудня 2018 року, перебуваючи у приміщенні офісу ТОВ «Винні підвали Рішельє», за адресою: місто Одеса, вул. Віце-Адмірала Азарова, буд. 13, в сумі 20 тис. доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 26.12.2018 становило 548 600 гривень), близько 19 години 15 січня 2019 року, перебуваючи у приміщенні офісу ТОВ «Винні підвали Рішельє», за адресою: місто Одеса, вул. Віце-Адмірала Азарова, буд. 13, в сумі 40,5 тис. доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 15.01.2019 становило 1 134 810 гривень), близько 20 години 24 січня 2019 року, перебуваючи у приміщенні офісу ТОВ «Винні підвали Рішельє», за адресою: місто Одеса, вул. Віце-Адмірала Азарова, буд. 13, в сумі 35 тис. доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 24.01.2019 становило 969 500 гривень), близько 20 години 30 січня 2019 року, перебуваючи у приміщенні офісу ТОВ «Винні підвали Рішельє», за адресою: місто Одеса, вул. Віце-Адмірала Азарова, буд. 13, в сумі 20 тис. доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 30.01.2019 становило 555 400 гривень, а грошові кошти на загальну суму 275,5 тис. доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ за вищевказані періоди становило 7 672 910 гривень), які звернула на власну користь та використала їх на власний розсуд, завдавши шкоди ОСОБА_2 в особливо великому розмірі, чим скоїла заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

16 вересня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено по підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі.

Захисник заперечив проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що в неї наявні стійкі соціальні зв`язки, має на утриманні двох дітей, має постійне місце проживання. Крім цього зазначив, що підозрюваною було перенесено оперативне втручання за діагнозом – вирізка шлунку, про що надав відповідні медичні довідки та виписки, просив застосувати запобіжний більш м`який запобіжний захід.

Підозрювана підтримала думку захисника.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, заслухавши учасників цього розгляду, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, тому згідно з п. 4 ст. 183 КПК України відносно неї дозволяється обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , підтверджується: заявою про вчинення кримінального правопорушення директора ТОВ «Винні підвали Рішельє» ОСОБА_4 , протоколами допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , заявою ОСОБА_2 про визнання потерпілим, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , матеріалами виконаних доручень співробітниками УЗЕ в Одеській області, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій із відповідними додатками, протоколами огляду речей та документів, висновками судових експертиз та іншими документами, та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчинені нею кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, на даний час є всі підстави вважати, що підозрювана, зможе ухилятися від органу досудового розслідування чи суду, підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, маючи значний досвід роботи на державній службі, підтримуючі у зв`язку із займаною посадою тісні стосунки із службовими особами Одеської міської ради, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може здійснювати впливу на свідків, які вже допитані, та які установлюються слідством, у тому числі на посадових осіб Одеської міської ради та інших, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або перешкоджати у розслідувані кримінального провадження іншим чином.

Також, слідчий суддя погоджується із зазначеним у клопотання ризиком, про можливість вчинення підозрюваною тиску на свідків, які безпосередньо під час судового розгляду, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 93 КПК України, показання суду не надавали.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Обов`язком слідчого судді на етапі пред`явлення повідомлення про підозру, є перевірка наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила правопорушення, і такі підстави можуть переконати стороннього спостерігача у цьому. Така позиція також відповідає і позиції Європейського суду з прав людини який в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").

Крім того, слідчий суддя враховує обставини, які вказані у ст. 178 КПК України, а саме: наявність міцних соціальних зв`язків, вік та стан здоров`я підозрюваної, характеру кримінального правопорушення, що ставиться у підозру ОСОБА_1 , які в свою чергу, не зменшують вище перелічених ризиків.

З урахуванням вище викладеного, приходжу до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує розмір майнової шкоди, яка ставиться у підозру ОСОБА_1 , її відповідний майновий стан, та приходить до обґрунтованого висновку, що визначення застави у розмірі вказаному в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Таким чином, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Військової прокуратури Одеського гарнізону Росінського О.В. у кримінальному провадженні № 42019161010000116 від 05.04.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 3994 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 7672 910 (сім мільйонів шістсот сімдесят дві тисячі дев`ятсот десять) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; справа № 522/6995/19, провадження по справі 1-кс/522/16620/19.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора за кожною вимогою у розумні строки;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів), тобто до15 листопада 2019 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Попревич В.М

17.09.2019