Ухвала суду № 84384088, 17.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

щодо розгляду заяви про відвід судді

м. Київ

17.09.2019Справа № 910/21683/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення 810 513,75 грн.

Щодо розгляду заяви б/н від 17.09.2019 року «Про відвід судді» Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

Суддя Котков О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача Трушев О.П. (адвокат);

від відповідача Опанасик В.В. (адвокат).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (відповідач) про стягнення 810 513,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 року у справі № 910/21683/17 закрито провадження у справі № 910/21683/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофіс" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в частині стягнення суми основної заборгованості зі сплати орендної плати за жовтень та листопад 2017 року в розмірі 801 976,00 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 року у справі № 910/21683/17 позов задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" 2045,04 грн. пені, 3608,85 грн. інфляційних нарахувань, 1680,85 грн. 3% річних та 12 139,66 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 року у справі № 910/21683/17 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 року у справі № 910/21683/17 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2019 року у справі № 910/21683/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 року про закриття провадження у справі та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 року у справі № 910/21683/17 скасовано, справу № 910/21683/17 в частині закриття провадження у справі передано для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2019 року справу № 910/21683/17 передано для розгляду судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 року справу № 910/21683/17 прийняти до провадження, ухвалено розгляд справи № 910/21683/17 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.09.2019 року.

17.09.2019 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява б/н від 17.09.2019 року «Про відвід судді». Вказана заява обґрунтована тим, що в провадженні судді Коткова О.В. перебувала справа № 910/21566/17 за позовом ТОВ «Приватофис» до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості, яка є ідентичною зі справою № 910/21683/17 за суб`єктним складом, характером правовідносин, правовим обґрунтуванням та поданими доказами. При розгляді справ № 910/21566/17 та № 910/21683/17 судами досліджувалися заяви позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.10.2018 року та від 14.11.2018 року, а також заява відповідача № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018 року про зарахування зустрічних однорідних вимог. Після перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій зазначені справи були повернуті на новий розгляд до суду першої інстанції з тих самих правових підстав. На думку заявника, вказані обставини викликають сумнів у неупередженості судді Коткова О.В. та його об`єктивності, що є підставою для його відводу від розгляду даної справи. Подана заява обґрунтована приписами п. 5 ч. 1 ст. 35 та ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Положеннями ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Проте, заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували упередженість та необ`єктивність судді, безпосередньо та однозначно вказували на його упереджене ставлення до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" або особисту прихильність до інших учасників справи.

Суд, ознайомившись із заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/21683/17, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Пунктом 5 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому пунктом 5 частини першої статті 228 цього Кодексу - до вирішення питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 21/80 до вирішення питання про відвід судді Коткова О.В.

Керуючись ст.ст. 38, 39, 228, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/21683/17 необґрунтованим.

2. Зупинити провадження у справі № 910/21683/17 до вирішення питання про відвід судді Коткова О.В.

3. Заяву б/н від 17.09.2019 року «Про відвід судді» Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від розгляду справи № 910/21683/17 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 17 вересня 2019 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 20 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Котков