Рішення № 84383554, 20.09.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2019м. ДніпроСправа № 904/1845/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ариста КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ- СТРОЙМОНТАЖ", м. Дніпро

про стягнення грошових коштів за договором №14/06-2017-1 від 14.06.2017р. в розмірі 673 203,91 грн.

Представники:

від позивача: Давиденко Д.І.

від відповідача: Ковальов В.С.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ариста КР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ - СТРОЙМОНТАЖ" про стягнення грошових коштів за договором №14/06-2017-1 від 14.06.2017р. в розмірі 673 203,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем вартості робіт та матеріалів визначених договором №14/06-2017-1 від 14.06.2017р., а також додаткових витрат, понесених позивачем, у зв`язку з невірними технічними розрахунками відповідача попередньої вартості договору.

Ухвалою суду від 05.06.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.07.2019р.

Ухвалою суду від 16.04.2019р. розгляд підготовчого засідання відкладено до 13.05.2019р.

Ухвалою суду від 01.07.2019р. виправлено описку у п.2.3 ухвали суду від 05.06.2019р. та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

01.07.2019р. від Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» надійшов лист у якому надані наступні пояснення. Між Миколаївською філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрацією Миколаївського морського порту» був укладений договір №14-В-МИФ-17 з ТОВ «ТБМ-Строймонтаж» щодо капітального ремонту верхньої будови причалу №9. Умови договору були виконані в повному обсязі, претензії до Відповідача у адміністрації Миколаївського морського порту відсутні. Даний спір не зачіпає інтереси адміністрації Миколаївського морського порту, тому просить його без участі представників Державного підприємства „Адміністрація морських портів України".

04.07.2019р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 19.09.2019 у задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвалою суду від 04.07.2019р. продовжено підготовче засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.08.2019р.

22.07.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він позовні вимоги визнав частково на суму 47 324,29 грн. В частині стягнення суми за додаткові роботи просить суд відмовити, оскільки умовами договору №14/16-2017-1 від 14.06.2017р. не передбачено збільшення вартості робіт. А також між сторонами не укладались додаткові угоди надання згоди на виконання додаткових робіт.

Ухвалою суду від 20.09.2019р. розгляд підготовчого засідання відкладено на 03.09.2019р.

02.09.2019р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 03.09.2019р.

Ухвалою суду від 03.09.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 18.09.2019р.

У судовому засіданні 18.09.2019р. оголошено перерву на 20.09.2019р.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 20.09.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем (Субпідрядник) та відповідачем (Генпідрядник) укладено договір №14/06-2017-1від 14.06.2017 (Договір). Згідно предмету Договору, позивач зобов`язується власними та залученими силами і засобами (надалі матеріально-технічними ресурсами), на свій ризик, згідно Технічних вимог (Додаток №1) та проектно-кошторисної документації (робочий проект „Капітальний ремонт верхньої будови причалу №9 МФ ДП „АМПУ" (адміністрації Миколаївського МП) інв. № 1031036) виконати Капітальний ремонт верхньої будови причалу №9 (інв. №1031036) (Будівельні роботи за кодом ДК021:2015 45000000-7 (об`єкт) відповідача (роботи), а відповідач зобов`язується оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що договірна ціна робіт, виконання яких доручається Субпідряднику, відповідно до Кошторисної документації (Додаток №2), що є невід`ємною частиною цього Договору, становить 1 600 036,61 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 266 672,77 грн. Пунктом 2.2 Договору визначено, що Договірна ціна робіт є твердою і може уточнюватися лише у випадках, якщо:

- Генпідрядник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників;

- виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені Сторонами під час укладання Договору;

- змінюється законодавство з питань оподаткування та з інших питань, обов`язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт;

- зменшуються обсяги робіт;

- зміною договірної ціни в бік зменшення.

У відповідності до 2.3 Договору, договірна ціна робіт визначається згідно положень ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». Визначення вартості робіт на стадії обґрунтування договірної піни та проведення взаєморозрахунків ведеться по програмному комплексу АВК-5

Згідно п.3.1. Договору, Субпідрядник зобов`язаний виконати роботи у термін, зазначений у Графіку виконання робіт (Додаток №3) та Технічних вимогах (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору, з моменту отримання згідно умов цього Договору доступу до об`єкта для виконання робіт.

У п. 4.2 Договору надано, Субпідряднику право ініціювати внесення змін у Договір.

Пунктами 4.3.5 та 4.3.6 Договору, Генпідрядник зобов`язаний, зокрема, прийняти у Субпідрядника виконані роботи в порядку, зазначеному в Розділі 12 цього Договору та оплатити Субпідряднику виконані роботи в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

У п. 4.4.3 Договору, Генпідрядник має право відмовитися від прийняття виконаних робіт та здійснення їх оплати у разі виявлення дефектів (недоліків), які виключають можливість їх використання відповідно до мети і не можуть бути усунені Субпідрядником, Генпідрядником або третьою особою.

Пунктом 9.10.1 Договору передбачено, Сторони зобов`язані складати акти на приховані роботи перед їх прихованням. Такі акти підписуються уповноваженими представниками Сторін у 2 (двох) примірниках та надаються по одному примірнику кожній із Сторін. Жодні роботи, що підлягають прихованню, не повинні бути приховані без письмової згоди представника Генпідрядника, відображеної у акті.

Так, п.10.2 Договору визначено, на підставі підписаного Сторонами Договору Генпідрядник протягом 15 банківських днів з моменту підписання даного Договору здійснює попередню оплату (аванс) у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень.

Пунктом 10.4 Договору визначено, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру.

Договір набирає чинності з дати його укладання і діє по 31.12.2017 включно або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 16.1 Договору).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору Позивачем було виконано роботи із залученням робочої сили, у відповідності до вимог та в обсязі, визначеному вказаним вище Договором.

За поясненнями позивача, під час визначення обсягу робіт, об`єм яких, включно з кількістю необхідних будівельних матеріалів визначався Відповідачем, як Генпідрядником, останнім було невірно визначено їх фактичний об`єм, що в подальшому призвело до неправильного визначення необхідної кількості робочої сили та будівельних матеріалів.

Позивачем, як Субпідрядником, за власний рахунок було виконано певну кількість робіт із придбаних за власні кошти будівельних матеріалів.

У зв`язку з чим, Позивач, неодноразово звертався до Відповідача з листами (вих.№26/01-01 від 26.01.2018р., вих.№12/03-04 від 12.03.2018р., вих.№21/03-02 від 23.03.2018 р., вих.№05/04-01 від 05.ЇЇ4.2018Р., вих.№170/04 від 10.04.18р., вих.№11/04-02 від 11.04.2018р., вих.№203/04 від 25.04,2018р., вих.№29/05-01 від 29.05.2018р., вих.№20/06-01 від 20.06.2018р., вих.№23/07-01 від 23.07.2018р., вих.№01/08-01 від 01.08.2018р.), в яких повідомляв про збільшення об`єму робіт та будівельних матеріалів, зокрема, листом вих.№05/04-01 від 05.04.2018р.

Відповідач не реагував на вказані листи та не виплатив повну вартість робіт та матеріалів визначених договором, так і додаткових витрат, понесених Позивачем, у зв`язку з невірними технічними розрахунками Відповідача попередньої вартості Договору.

Відповідно ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із ч.1,2 ст.838 Цивільного кодексу України, Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази суд встановив, що Позивачем виконані роботи всього на суму 1600 036,61 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (КВ-2в, КВ-3), довідками про вартість виконаних робіт та витрат ( Т-1, а.с.60-218).

Відповідно до п. 11.2 Договору, щомісяця після виконання робіт Субпідрядник протягом 3 робочих днів надає Генпідряднику акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3) у двох примірниках.

Згідно п. 11.4 Договору, Генпідрядник протягом 5 днів з моменту отримання акту приймання виконаних робіт (примірна форма №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3 зобов`язаний підписати їх у разі відсутності зауважень та повернути один примірник Субпідряднику або в цей же строк додати у письмовій формі мотивовану відмову від прийняття робіт.

У відповідності до 10.3 Договору, розрахунки за виконані роботи здійснюється щомісяця, 30 числа поточного місяця за попередній місяць, на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3), які підписані уповноваженими представниками Генпідрядника і Субпідрядника, але в будь-якому випадку не раніше отримання оплати від ДП «Адміністрація морських портів України».

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, в порушення умов договору розрахувався з Позивачем за виконані ним роботи частково на суму 1 552 712,32 грн.

За Актом №6 приймання виконаних робіт за червень 2018 року (КВ-2в) (Т-1, а.с.176-183) на суму 270 828,91 грн., який підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками за відповідачем міститься заборгованість у сумі 47 324,29 грн. Зазначена сума не заперечується Відповідачем.

Згідно до ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до п. 13.3 Договору, за прострочення оплати по договору з Генпідрядника стягується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючий у період, за який сплачується пеня від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

За порушення умов договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 8 028,22 грн. за період з 01.11.2018р. по 21.04.2019р.

Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань, тому є обґрунтований, підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 669,00 грн. 3% річних за період з 01.11.2018р. по 21.04.2019р.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, правильно враховує періоди нарахувань, тому підлягає задоволенню.

Також, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2 216,29 грн. за період з листопада 2018р по березень 2019р., який є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості у розмірі 477 455,84 грн. по акту приймання виконаних будівельних робіт (Т-1, а.с.194-206) слід зазначити про таке.

Частинами 1, 2 ст. 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

За ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

Відповідно до ч.4 ст.844 Цивільного кодексу України, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Пунктом 1.1 Договору, визначено ціну, яка становить 1 600 036,61 грн.

Пунктом 2.2 узгоджені випадки, коли ціна договору може уточнюватися. Жоден із перелічених випадків у цьому пункті не настав.

Також судом встановлено, що сторони не вносили до Договору № 14/06-2017-1 від 14.06.2017 відповідних змін в частині збільшення вартості робіт, отже вартість виконаних робіт за договором не може перевищувати 1600036,61 грн.

Листи, на які посилається позивач в якості повідомлення відповідача про виконання додаткових робіт (Т-1, а.с.27-40) не можуть братися судом до уваги в якості належних доказів, оскільки матеріали справи не містять докази їх направлення на адресу відповідача та отримання ним.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми за виконані додаткові роботи в розмірі 477455,84 грн. не підлягають задоволенню А також не підлягають задоволенню нараховані пеня у розмірі 86 635,19 грн., 3% річних у розмірі 10 360,00 грн. та втрати від інфляції у розмірі 40 515,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 58 237,80 грн.

Щодо понесених витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (рахунки, детальний опис виконаних робіт, акти виконаних робіт) та не встановив недотримання відповідачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність);

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність;

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2019 між Позивачем та Адвокатом Давіденко Дар`єю Ігорівною було укладено договір про надання послуг адвоката. (Т-1,а.с.19)

Згідно п.4.1 договору про надання послуг адвоката вартість надаваних послуг та порядок і строки оплати гонорару Адвокату Клієнтом обумовлюється додатковою угодою між сторонами після ознайомлення адвоката із суттю справи, її складністю та погодження з клієнтом правової позиції і стратегії захисту.

В матеріалах справи відсутні докази укладання додаткової угоди між сторонами, що виключає можливість встановити вартість наданих послуг. Крім того відсутні акти виконаних робіт, докази щодо оплати адвокатських послуг, ордер, довіреність.

З огляду на викладене, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 17 955,00 витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції» звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБМ- СТРОЙМОНТАЖ"(49049,м. Дніпро, провулок Добровольцев, б.15, кв.3, код ЄДРПОУ 38677589) на користь Приватного акціонерного товариства "АРИСТА КР" ( 50025, Дніпропетровська область, вул. Окружна, б. 127/50, код ЄДРПОУ 33179163) заборгованість в розмірі 47 324,29 грн., пеню в розмірі 8 028,22 грн., 3% річних в розмірі 669,00 грн., індекс інфляції в розмірі 2 216,29 грн. а також судовий збір у розмірі 873,57 грн., про що видати наказ.

В решті позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.09.2019

Суддя С.П.Панна