Рішення № 84383507, 17.09.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2511/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродтех", м. Бровари Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Авіас-2000", м. Дніпро

про стягнення 865 486,68 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Ткаченко О.В., довіреність б/н від 01 липня 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0921 від 06.04.2000

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродтех" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Авіас-2000" заборгованість у розмірі 865 486,68 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 709 659,36 грн.;

- пеня у розмірі 37 927,23 грн.;

- 3 % річних у розмірі 28 598,01 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 89 302,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №13 від 19 травня 2015 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 06.11.2017 по 13.05.2019 у сумі 28 598,01 грн. та інфляційні збитки за період з листопада 2017 року по квітень 2019 року.

На підставі пункту 4.5 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 37 927,23 грн. за загальний період з 18.12.2017 по 26.07.2018.

Відповідач у судове засідання призначене для розгляду справи не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.06.2019, ухвалами про відкладення розгляду від 03.07.2019, 23.07.2019, 04.09.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2019 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.07.2019. З 03.07.2019 підготовче засідання відкладено на 23.07.2019, з 23.07.2019 на 04.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 17.09.2019.

У судовому засіданні 17.09.2019 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродтех" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Авіас-2000" (покупець) укладено договір поставки №13, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобов`язується передати у власність товар, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Асортимент, кількість і ціни на товар вказуються в рахунках, накладних (п. 1.2 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і продовжує діяти до 31.12.2016, але беззаперечно до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. У випадку, якщо жодна із сторін письмово не заявить про свій намір припинити цей договір за один календарний місяць до припинення його терміну дії, договір вважається продовженим на один рік на тих же умовах (п.п. 5.1, 5.2. договору).

У розділі 2 договору сторонами врегульовано умови поставки.

Так, поставка товару здійснюється на умовах СІР Інкотермс 2010: Дніпропетровська обл., Апостолівський район, с Мар`янське, вул. Карла Маркса, буд. 100 (п. 2.2 договору).

Документи на товар, які продавець зобов`язаний передати покупцю протягом 10-ти календарних днів з моменту поставки: рахунок, видаткова накладна, товарно-транспортні накладні та інші документи, передбачені нормами чинного законодавства України (п. 2.3 договору).

Право власності на товар переходить в момент передачі товару. Моментом передачі товару є момент підписання покупцем супровідних документів з проставлянням дати фактичного отримання товару в таких документах. Якщо дата покупцем не проставляється, моментом отримання є дата, зазначена постачальником при складанні супровідної документації (п. 2.5 договору).

На виконання договору поставки №13 від 19 травня 2015 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 760 008,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами наступними видатковими накладними:

№570 від 06.10.2017 на суму 58 008,00 грн.;

№668 від 17.11.2017 на суму 280 800,00 грн.;

№747 від 19.12.2017 на суму 140 400,00 грн.;

№7607 від 27.12.2017 на суму 280 800,00 грн. (а.с. 50-53).

Відповідно до пункту 3.1 договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових кошті по факту поставки кожної партії товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку. Можлива інша форма розрахунків за домовленістю сторін (п. 3.2 договору).

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплатив на рахунок позивача 50 348,64 грн., за видатковою накладною №570 від 08.10.2017. Залишок несплаченої суми становить 709 659,36 грн. (760 008,00 грн. – 50 348,64 грн.).

Позивач посилається на обставини несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, що і є причиною спору.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією із підстав виникнення цивільних права та обов`язків є договір.

За приписом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №13 від 19.05.2015 є договором поставки.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище накладними, є таким, що настав:

за накладною №570 від 06.10.2017 строк оплати настав - 06.11.2017 прострочка виконання зобов`язання виникає з 07.11.2017;

за накладною №668 від 17.11.2017 строк оплати настав - 18.12.2017 прострочка виконання зобов`язання виникає з 19.12.2017;

за накладною №747 від 19.12.2017 строк оплати настав - 18.01.2018 прострочка виконання зобов`язання виникає з 19.01.2018;

за накладною №7607 від 27.12.2017 строк оплати настав - 26.01.2018 прострочка виконання зобов`язання виникає з 27.01.2019.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 709 659,36 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 37 927,23 грн., 3% річних - 28 598,01 грн. та інфляційні втрати – 89 302,08 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.5 договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, у випадку прострочення більше ніж 30-ть календарних днів.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунки надані позивачем, судом порушень вимог чинного законодавства не встановлено. У зв`язку з чим вимога про стягнення пені у розмірі 37 927,23 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача три відсотки річних за період прострочки з 06.11.2017 по 13.05.2019 у сумі 28 598,01 грн. та інфляційні збитки за період з листопада 2017 року по квітень 2019 року у сумі 89 302,08 грн.

Перевіркою правильності розрахунку 3% річних судом порушень вимог чинного законодавства не встановлено. У зв`язку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97, втрати від інфляції складають 89 302,08 грн.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню 865 486,68 грн., з яких 709 659,36 грн. – основний борг, 28 598,01 грн. – 3% річних, 89 302,08 грн. – інфляційні втрати, 37 927,23 грн. – пеня.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 12 982,30 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродтех" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Авіас-2000" про стягнення 865 486,68 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Авіас-2000" (49042, м. Дніпро, Аеропорт, 42, ідентифікаційний код 24994073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродтех" (07400, м. Бровари, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 2, ідентифікаційний код 40026946) основний борг у розмірі 709 659,36 грн. (сімсот дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 36коп.), пеню у розмірі 37 927,23 грн. (тридцять сім тисяч дев`ятсот двадцять сім гривень 23 коп.), 3 % річних у розмірі 28 598,01 грн. (двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто вісім гривень 01коп.), інфляційні втрати у розмірі 89 302,08 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч триста дві гривні 08 коп.), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 12 982,30 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні 30коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.09.2019

Суддя Н.М.Євстигнеєва