Ухвала суду № 84381286, 12.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6962/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва,заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - Чередніченка М.М. про ухвалення додаткового рішення в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті`про захист права споживача та визнання кредитного договору недійсним -

в с т а н о в и в:

Представник відповідача ТОВ «Порше Мобіліті» - Чередніченко М.М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №755/6962/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про захист права споживача та визнання кредитного договору недійсним, мотивуючи заяву тим, що при ухвалені рішення судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат - про стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За змістом положень ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали цивільної справи №755/6962/19, приходить до наступного.

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про захист права споживача та визнання кредитного договору недійсним.

Як убачається з матеріалів справи, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. (а.с.24-25)

Рішенням Дніпровського районного суду від 05 липня 2019 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про захист права споживача та визнання кредитного договору недійсним - відмовлено.

12 липня2019 року до суду надійшла заява представника відповідача ТОВ «Порше Мобіліті» - Чередніченка М.М. про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, подана представником на поштове відділення 05 липня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3. ст. 133 ЦПК України).

Згідно з п. 7 ст. 135 ЦПК України у випадку відмови у позові суд ухвалює рішення про відшкодування за рахунок позивача витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141,142 цього Кодексу.

За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, 13 червня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача ТОВ «Порше Мобіліті» на позовну заяву, в якому серед іншого, зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та викладено заяву про розподіл судових витрат.

Разом з тим, станом на дату винесення рішення у справі докази на підтвердження суми понесених судових витрат до суду подані не були.

Згідно з п.47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» право на правову допомогу гарантовано статтями8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення під 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

В постанові від 01 жовтня 2002 року по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність`визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Ці розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.

Згідно до частин 5, 8ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідачем не було надано суду відповідні докази про понесені судових витрат до винесення рішення у суті та не були долучені до відзиву на позовну заяву, суд був позбавлений можливості встановити у відповідності до вимог чинного ЦПК України, що відповідачем було понесені зазначені витрати на правничу допомогу.

Що стосується наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 12 червня

2019 року на суму 15000,00грн, в ньому вказано призначення платежу: РАХ 180410_45_1 27.5.2019 (а.с.82), проте сам рахунок на оплату №180410_45_1 (а.с.81 ) від 24 травня 2019 року (за заявкою про надання юридичних послуг за позовом ОСОБА_1 (а.с.77-79), в самому платіжному дорученні не вказано за надання юридичних послуг в якій саме справі сплачуються кошти, а головне - дане платіжне доручення не реалізоване, оскільки не містить відмітки про проведення банком платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем пропущено строк на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, докази фактичного здійснення оплати за послуги представника в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим, відсутні й підстави для задоволення заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - Чередніченка М.М. про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч.5 ст.270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 76-81, 135, 137, 141,263-265, 270, 293, 315-317, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в прийнятті додаткового рішення в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про захист права споживача та визнання кредитного договору недійсним.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: