Ухвала суду № 84381021, 19.09.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/6030/19

ун. № 759/17204/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., за участю секретаря судового засідання Волошина А.О., прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Лінер О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного - адвоката Петрусєвича В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві Стужук А.Ю., яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Дем`янець С.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Юрківка Уманського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючий в АДРЕСА_2 , раніше засудженого: - у 2016 році за ч. 1, ч. 2 ст.185 КК України Черкаським міським судом до 1 року 6 місяців позбавлення волі; затриманого 18.09.2019 року в порядку ст. 208 КПК України, фактичний час затримання 18.09.2019р. о 01:50 годин, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушенння , передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного в рамках кримінального провадження № 12019100080006737 від 18.09.2019, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2019 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д. надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві Стужук А.Ю., яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Дем`янець С.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного в рамках кримінального провадження № 12019100080006737 від 18.09.2019р., в якому слідчий просив, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Клопотання обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим: у 2016 році за ч.1, ч. 2 ст.185 КК України Черкаським міським судом до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин, а саме 18.09.2019 приблизно о 01 годині 30 хвилин, перебуваючи по бульвару Р.Ролана, 6/10 у місті Києві, повторно, таємно викрав з салону автомобіля марки «ЗАЗ Пікап Таврія» д.н.з. НОМЕР_1 чуже майно, яке належить ОСОБА_2 на загальну суму 800 гривень.

Так, у нічний час, 18.09.2019 ОСОБА_1 , знаходячись у невстановленому місці на території Святошинського району в міста Києва, маючи досвід вчинення злочинів, з метою особистого збагачення вирішив повторно вчинити крадіжку чужого майна та з цією метою направився бульваром Р . Ролана в місті Києві біля будинку 6/10 приблизно о 01 годині 00 хвилин побачив автомобіль марки «ЗАЗ Пікап Таврія» д.н.з. НОМЕР_1 , звідки і вирішив викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , 18.09.2019, приблизно о 01 годині 30 хвилин, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно підійшов до вищевказаного автомобіля, за допомогою раніше заготовленого ключа відкрив замок дверей автомобіля, проник до його салону, звідки, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно викрав належне ОСОБА_2 майно, а саме:

-автомобільний відео реєстратор, марки «Nokia» вартістю 350 гривень;

-дерев`яну биту, вартістю 50 гривень;

-магнітолу марки «RS», вартістю 400 гривень, а всього майна на загальну суму 800 гривень.

Таємно викравши, таким чином, чуже майно, яке належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 сховав його до рюкзака чорного кольору, який мав при собі, та з місця вчинення злочину втік з викраденим майном, таким чином, отримавши реальну можливість розпорядитись ним на свою користь.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), вчинене повторно, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

- рапортом про вчинене кримінальне правопорушення;

- протоколами огляду місця події від 18.09.2019, відповідно до яких було вилучено викрадене майно;

- показаннями потерпілої особи;

- показаннями свідків, які повідомили про обставини вчинення злочину;

- протоколом слідчого експерименту від 18.09.2019;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності,

зазначивши, що встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі наведеного слідчий просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав та просив його задовольнити, вказуючи, що стосовно підозрюваного існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, та зазначив, що з метою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання: спробам його переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчиненню інших кримінальних правопорушень, за наявністю для застосування стосовно ОСОБА_1 , запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Петрусєвич В.В. в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені прокурором у судовому засіданні.

Обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, тяжкість злочину та особу підозрюваного, який раніше судимий, зважаючи, що відносно нього ухвалою слідчого судді від 23.08.2019 року обрано запобіжний захід в іншому кримінальному провадженні, цілодобовий домашній арешт, строк дії ухвали до 21.10.2019 року, рецидив кримінального правопорушення, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що може бути перешкодою встановленню істини у справі, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч 5 ст.194 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, а також, що КПК України та практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України .розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави достатній забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого CВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, прокурора і суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві Стужук А.Ю., яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Дем`янець С.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушенння , передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного в рамках кримінального провадження № 12019100080006737 від 18.09.2019р., - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 днів та закінчується 16 листопада 2019 року о 01:50 годин (включно).

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ МЮ «Київський слідчий ізолятор» .

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 38420 грн. 00 коп. та надати можливість йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва для внесення застави (отримувач: ТУДСАУ у м. Києві; код ЄРПОУ 26268059, МФО: 820172; банк Державна казначейська служба України м. Київ; р/р 37318005112089) та надати документ, що підтверджує органу у провадженні якого перебуває кримінальна справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення вищезазначеної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого CВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, прокурора і суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити місячний термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ВКР Святошинського УП ГУ НП у м. Києві.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, прокурорів Київської місцевої прокуратури №8.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.Д. Бабич

Копію цієї ухвали вручено ____ 2019 року

о «_____» год. «_» хв.

Одночасно роз`яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний ОСОБА_1