Ухвала суду № 84380670, 18.09.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4576/19

Номер провадження 2-о/629/131/19

УХВАЛА

про відкриття провадження

18 вересня 2019 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до заінтересованої особи Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

встановив:

Заявник звернувся до суду із заявою до заінтересованої особи, в якій просить встановити факт належності йому правовстановлюючих документів, а саме архівної довідки від 02.07.2009 року №01-351 за період роботи з лютого 1988 року по січень 1993 року на посаді газозварювальника Краснопавлівського ВУЖКГ, виданій Лозівським районним трудовим архівом Лозівської районної державної адміністрації, де зазначено прізвище, ім`я та по батькові як « ОСОБА_1 » (так у документах), та архівної довідки від 02.07.2009 року №01-317 за період роботи з січня 1988 року по грудень 1992 року на посаді сторожа (за сумісництвом) Краснопавлівського відділення робітничого постачання «Дніпроканалбуд», виданій Лозівським районним трудовим архівом Лозівської районної державної адміністрації, де прізвище, ім`я та по батькові вказані як « ОСОБА_2 » (так у документах рос.мовою), замість правильного - ОСОБА_1 . А також надав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 384,20 грн.

Отже, заявнику ОСОБА_1 потрібно заплатити судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1,3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті збору в установленому законом порядку й розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані: довідку, що підтверджує заборгованість з виплати заробітної плати; довідку за формою 1-ДФ про доходи (а саме про відсутність доходу за попередній рік); документи про нарахування субсидій; документи про надання соціальної допомоги малозабезпеченим; довідку про розмір пенсії, стипендії та ін.;.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v.Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v.Poland») від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v.Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи заявлене ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя дійшов висновку, що не вбачає достатньо підстав для звільнення від сплати судового збору та вважає за можливе відстрочити сплату судового збору у розмірі 384,20 грн. за подання вказаної заяви до 07.10.2019 року, оскільки ОСОБА_1 не надано жодного доказу, крім виписки з розпорядження про призначення пенсії від 14.08.2019 року, про те, що його майновий стан перешкоджає сплаті збору в установленому законом порядку й розмірі.

Керуючись ст.8 Закону України «Про судовий збір», ст.136 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Відкрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до заінтересованої особи Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Призначити судове засідання на 14-00 год. 07.10.2019 року.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 384,20 грн. при пред`явленні ним до суду матеріалів даної заяви на строк до 07.10.2019 року, але не більш як до ухвалення рішення у справі.

Направити зацікавленій особі копію заяви з копіями доданими до неї документів.

Надіслати сторонам по справі копію ухвали про відкриття провадження у справі.

В судове засідання викликати учасників справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на веб-адресі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: court.gov.ua/fair/sud2025/.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо недотримання правил підсудності у встановлений законом строк і порядок, передбачений 353-355 ЦПК України, в іншій його частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Ткаченко