Ухвала суду № 84376681, 12.09.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5175/16-к

Провадження №: 1-кс/752/8924/19

У Х В А Л А

12.09.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., при секретарі Павлюх П.В., розглянувши заяву прокурора прокуратури м. Києва Завгороднього М. про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Шкірая М.І. від розгляду клопотання про скасування арешту майна справа № 752/5175/16-к та передачу майна в управління у кримінальному провадженні № 42012110000000358 та № 42001410000000107,

встановив:

в провадженні слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Шкірая М.І. перебуває клопотання про скасування арешту майна справа № 752/5175/16-к, провадження № 1-кс/752/7325/19 та передачу майна в управління у кримінальному провадженні № 42012110000000358 та № 42001410000000107.

Прокурор у кримінальному провадженні Завгородній М. заявив відвід слідчому судді Шкірай М.І., посилаючись на те, що на даний час досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях проводиться слідчими другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва, який знаходиться на території Дніпровського району м. Києва, про що повідомлено слідчому судді. Про зазначені обставини відомо і заявникам ОСОБА_1 , ТОВ «Вісак» та ТОВ «Творча майстерня «Вісак», в інтересах яких діє адвокат Шутий Д.С. Однак, незважаючи на те, що слідчому судді відомо про зміну підслідності у даному кримінальному провадженні, останній продовжує розгляд клопотання, дані обставини викликають сумнів в неупередженості слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І.

Дослідивши матеріали заяви, слідчий суддя вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти HlBefi4apii'"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

Як встановлено слідчим суддею в ході розгляду заяви про відвід, слідчому судді Шкірай М.І. повідомлено про зміну підслідності у кримінальному провадженні та проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42012110000000358 та№ 42001410000000107 другим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва, який знаходиться на території Дніпровського району м. Києва.

Згідно з п.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст.132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Зазначені правила визначення підсудності також застосовуються при розгляді

Клопотань про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у т.ч. зняття арешту з майна.

Тобто, в даному випадку, клопотання про скасування арешту майна у кримінальних провадженнях № 42012110000000358 та № 42001410000000107 повинні розглядатись слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто Дніпровським районним судом м. Києва.

Розгляд клопотання про скасування арешту майна справа № 752/5175/16-к, провадження № 1-кс/752/7325/19 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва може викликати об`єктивні сумніви в його неупередженості.

З огляду на викладене, заява про відвід слідчого судді Шкірай М.І. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, слідчий суддя-

постановив:

заяву прокурора прокуратури м. Києва Завгороднього М. про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І. від розгляду клопотання про скасування арешту майна справа № 752/5175/16-к, провадження № 1- кс/752/7325/19 та передачу майна в управління у кримінальному провадженні № 42012110000000358 та № 42001410000000107 - задовольнити.

Відвести слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І. від розгляду клопотання про скасування арешту майна справа № 752/5176/16-к, провадження № 1-кс/752/7325/19 та передачу майна в управління у кримінальному провадженні № 42012110000000358 та № 42001410000000107.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Хоменко В.С.