Ухвала суду № 84375373, 18.09.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7056/19

Провадження № 1-кс/461/8183/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2019 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про проведення обшуку, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого відділення Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140050003595 від 17.08.2019.

Слідчий слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 за погодження прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про проведення обшуку у місці для зберігання автотранспорту №5, (гаражі) який знаходиться у будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , та яким користується ОСОБА_5 , із метою відшукання знарядь вчинення кримінального правопорушення, викрадених речей, а саме: велосипеда марки «GT», деталей до велосипеда, тощо, мобільних телефонів та сім-карт з яких останній міг спілкуватися з співучасниками.

В обгрунтовання заявленого клопотання слідчий покликається на те, що що16.08.2019, в період часу з 16:00 год. по 18:00 год., невідома особа, незаконно проникнувши на закриту територію РФ "Львівська Залізниця", що по вул. Листопадового Чину, 22 у м. Львові, шляхом пошкодження навісного замка таємно викрала велосипед марки "GT" білого кольору, чим заподіяла ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 10 000 грн.

У слідчий відділ Галицького відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області надійшов рапорт від оперуповноваженого ВКП Галицького ВП ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 про те, що в ході виконання доручення слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області по кримінальному правопорушенні внесеного до ЄРДР за № 12019140050003595 від 17.08.2019, було отримано інформацію про те, що оперативно-розшуковими заходами встановлено, що вище вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким користується місцем для зберігання автотранспорту № НОМЕР_1 , (гаражем) який знаходиться у будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно електронного витягу із єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно власником місця для зберігання автотранспорту № НОМЕР_1 , (гаражу) який знаходиться у будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_8 .

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити.

Суд, перевіривши матеріали, долучені до клопотання, приходить до висновку про необґрунтованість клопотання та про відмову у його задоволенні.

Відповідно доч.1,5ст.234КПК України,обшук проводитьсяз метоювиявлення тафіксації відомостейпро обставинивчинення кримінальногоправопорушення,відшукання знаряддякримінального правопорушенняабо майна,яке булоздобуте урезультаті йоговчинення,а такожвстановлення місцезнаходженнярозшукуваних осіб.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12019140050003595 від 17.08.2019 року внесено відомості у Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Метою проведення обшуку, який проводиться на підставі ухвали слідчого судді за результатами розгляду обґрунтованого клопотання слідчого за погодженням з прокурором або прокурора, є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 234 КПК України слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про обшук, якщо, зокрема, не буде доведено існування достатніх підстав вважати, що відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Відповідно до усталеної прецедентної практики Європейського суду з прав людини, незважаючи на те, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, що відображає принцип належного здійснення правосуддя; судові рішення повинні достатньою мірою містити мотиви, на яких вони ґрунтуються. Відсутність достатнього обґрунтування у рішеннях національних судів порушує право особи на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, зазначене у пункті 1 статті 6 Конвенції (див. рішення у справах «Бочан проти України», «Суомінен проти Фінляндії»).

Згідно з пунктом 2 статті 8 Конвенції органи державної влади не можуть втручатись у здійснення права особи на повагу до приватного і сімейного життя, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

При цьому держави, які підписали Конвенцію, мають певну свободу розсуду стосовно необхідності втручання, але винятки, про які йдеться в пункті 2 статті 8 Конвенції, вимагають ретельного вмотивування. Необхідність у таких виняткових діях у цій справі має бути встановлена якнайпереконливіше (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Класс та інші проти Німеччини», «Компанія «Кола Ест» та інші проти Франції», «Бук проти Німеччини»).

Слідчий зазначає, ОСОБА_5 користується місцем для зберігання автотранспорту № НОМЕР_1 , (гараж) яке знаходиться у будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить на праві власності ОСОБА_8 , проте, ні в тексті клопотання, ні матеріалами долученими до нього, факт користування не підтверджується.

Відповідно до ч.2 п.6 ст.234 КПК України в ухвалі про дозвіл на обшук повинні міститися відомості про речі, документи або осіб виявлення яких проводиться обшук.

При цьому, вирішуючи дане клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей. Євросуд зазначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням ст.6 Конвенції.

Визнаючи порушенняст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта констатуючи незаконність обшуку у справі «Ернст та інші проти Бельгії», Європейський суд зазначив, що ордер на проведення обшуку не містив жодної інформації про конкретні цілі та підстави для проведення обшуку, характер розслідування, точні місця проведення обшуків та про предмети, що підлягали вилученню. Таким чином, слідчі наділялися широкими повноваженнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Перелік документів, які можуть мати значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні не конкретизований.

Тобто, перелік речей і предметів, що можуть бути виявлені та вилученні відповідно до ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук, не є вичерпним та конкретизованим з урахуванням попередньої кваліфікації дій особи.

Слідчий суддя враховує те, що долучені до матеріалів клопотання докази не є достатніми для доведення виправданості такого ступеня втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведена обґрунтованість проведення обшуку. Слідчий не довів, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

У зв`язку з викладеним, у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

Керуючись ст. 234-236 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про проведення обшуку - відмовити.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1