Рішення № 84373620, 16.09.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8959/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

АТ КБ «Приватбанк» 09.11.2018 року звернулось в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 30183,07 грн. та стягнення судових витрат у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування вимог покликається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 16.12.2015 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 2500,00 грн. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Проте, ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків та допустив заборгованість перед банком, яка станом на 22.10.2018 року складає 30183,07 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3774,58 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом- 14747,61 грн., заборгованість за пенею - 9747,40 грн., штраф (фіксована сума) - 500 грн., штраф (процентова складова) - 1413,48 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно клопотання просить розгляд справи проводити його участі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі у разі неявки відповідача, підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавала.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 16.12.2015 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 2500,00 грн.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивач свої обов`язки перед позичальником виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі 2500,00 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач в односторонньому порядку порушив взяті на себе договірні зобов`язання, у встановлений договором строк не повернув кредит та не сплатив відсотки в повному обсязі. В результаті цього утворилась заборгованість.

Виходячи з положень ст.ст. 1050, 612 ЦК України відповідач прострочила виконання зобов`язання за кредитним договором, оскільки він прострочив повернення чергових частин кредиту та сплати щомісячних відсотків.

Згідно наданого банком розрахунку станом на 22.10.2018 року складає 30183,07 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3774,58 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом- 14747,61 грн., заборгованість за пенею - 9747,40 грн., штраф (фіксована сума) - 500 грн., штраф (процентова складова) - 1413,48 грн.

Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 3774,58 грн. та заборгованості по відсотках за користування кредитом - в сумі 14747,61 грн. ґрунтується на вимогах закону, а отже за відсутності будь - яких заперечень зі сторони відповідача, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 9747,40 грн., суд дійшов висновку, що у задоволенні позову в цій частині слід відмовити, оскільки з наданого банком розрахунку заборгованості неможливо встановити правильність розрахунку та законність нарахування пені у такому розмірі. З розрахунку не зрозуміло за який період часу нарахована ця пеня, чи перевищує період нарахування пені спеціальну позовну давність.

Крім того, розмір пені 9747,40 грн. є значним, перевищує майже втричі заборгованість по тілу кредиту, що відповідно до ст.18 ЗУ «Про захист право споживачів» може вважатися несправедливим, таким, що суперечить принципам розумності, добросовісності, закріпленим у ст.3 ЦК України.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року по справі №342/180/17 зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови нарахування пені та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Таким, чином, вимога банку про стягнення пені в сумі 9747,40 грн. є необґрунтованою, законність цієї вимоги позивачем не доведена.

Щодо вимог про стягнення 500,00грн. - штрафу (фіксована частина), 1413,48 грн. - штрафу (процентна складова), то вони також не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Договором передбачено сплату пені в разі порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків, а також сплату штрафу за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом більш ніж на 30 днів у розмірі 500грн. і 5% від суми позову.

Штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності. У ст. 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Крім того, ст.549 ЦК України чітко визначено порядок обчислення штрафу і пені : у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання та у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання відповідно.

До грошових зобов`язань, яким є зобов`язання з погашення кредиту, застосовується неустойка у виді пені, а не штрафу.

При цьому суд враховує висновки Конституційного Суду України, зроблені у рішенні від 10.11.2011р. по справі №1-26/2011. Так Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків, має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Держава, як вказується у цьому рішенні, забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин ( споживача) а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.

Конституційний Суд України у своєму рішенні вказав, що дія положень статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яка передбачає такі права споживача, зокрема право споживача протягом певного терміну відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин, не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах; та інші, поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту.

Отже, суд вважає, що у стягненні штрафів слід відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Таким чином, заборгованість за кредитом, заборгованість по відсотках за користування кредитом підлягають стягненню з відповідача в користь позивача в примусовому порядку, у стягненні пені та штрафів слід відмовити.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, виходячи з принципу пропорційності, розрахунок судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, виглядає наступним чином: 18522,19 х 1762,00 : 30183,07 = 1081,27.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1081,27 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,280,282 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 549, 611, 612, 625, 629, 1050 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) за кредитним договором б/н від 16.12.2015 року у розмірі - 18522 (вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять дві) грн., 19 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту, у розмірі - 3774 (три тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом, у розмірі - 14747 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок сім) грн., 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) - 1081 (одну тисячу вісімдесят одну) грн., 27 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею та штрафами відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. Б. Єзерський