Ухвала суду № 84373604, 18.09.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2781/19

У Х В А Л А

судового засідання

«18» вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Глинської Д.Б.

при секретарі Івасюті А.М.

з участю: прокурора Фуклєва М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Баранова С.О.

представника потерпілої Соколова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор Фуклєв М.М. заявив клопотання про продовження строку обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з обмеженнями, визначеними ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 травня 2019 року, оскільки на даний час відсутні підстави для його скасування або зміни.

Захисник ОСОБА_2 Ю. – Баранов С.О. під час обговорення вищевказаного клопотання прокурора заявив клопотання, в якому просить змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт на період доби з 23 години вечора до 6 години ранку, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

В обгрунтування даного клопотання зіслався, зокрема, на те, що починаючи з 25 березня 2019 року, тобто з часу затримання та подальшого обрання запобіжного заходу, ОСОБА_1 сумлінно виконує всі обов`язки, покладені на нього судом. Перебуваючи під цілодобовим арештом з 18 травня 2019 року, він жодного разу не порушив цих обов`язків і постійно, за виключенням відвідування суду, не виходив із будинку, в якому проживає.

За час перебування під домашнім арештом у ОСОБА_1 виникла потреба звернутися за медичною допомогою до лікарів (стоматолога, окуліста, терапевта), чого він зробити не може, зважаючи на необхідність виконання приписів ухвали про обрання запобіжного заходу.

Крім того, ОСОБА_1 навчається на денній (бюджетній) формі в Українській академії друкарства на факультеті комп`ютерної поліграфічної інженерії. Перебування під цілодобовим домашнім арештом робить неможливим відвідування ним занять, що розпочалися 01 вересня 2019 року. Це негативно вплине на академічну успішність студента ОСОБА_1 та може мати своїм наслідком відрахування його з вищого навчального закладу.

Враховуючи особистісні характеристики обвинуваченого, слід відмітити, що причетність до інкримінованого злочину є винятком із повсякденної попередньої його поведінки. Він не схильний до протиправної діяльності і вже зробив належні висновки із ситуації, розкаюється у вчиненому.

Заслухавши думку прокурора, який в задоволенні клопотання захисника просить відмовити; думку представника Соколова О.В., який клопотання прокурора заперечив, а клопотання захисника Баранова С.О. просив задовольнити; думку обвинуваченого ОСОБА_1 , який клопотання захисника підтримав, а в задоволенні клопотання прокурора просить відмовити, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення клопотань, а саме щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби, виходячи з наступного.

Встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16 липня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком до 18 вересня 2019 року, включно.

Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 та 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, продовжуючи строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме те, що хоча останній який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, родину, постійне місце проживання, потребує медичного лікування, навчається на денній (бюджетній) формі в Українській академії друкарства на факультеті комп`ютерної поліграфічної інженерії, однак обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких.

Однак, суд враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу ОСОБА_1 , його вік, тяжкість кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, дійшов висновку, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і домашнього арешту в певний час доби, для запобігання ризикам, зазначеним прокурором у клопотанні.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу обвинуваченого, характер вчиненого кримінального правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, який, з урахуванням усіх обставин справи, на переконання суду, буде достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; здійснення впливу на потерпілих, свідків в кримінальному провадженні, можливість вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що наявні стримуючі фактори, які можуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суттєво зменшують ступінь ризиків, дають підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177-178, 181, 194, 196, 331, 371, 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

клопотання прокурора Фуклєва Миколи Миколайовича - задовольнити частково.

Клопотання захисника Баранова Сергія Олександровича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме:

- з`являтися в судові засідання у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до суду паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 спілкуватись в будь-якій формі з потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 листопада 2019 року включно

Скерувати ухвалу про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту для виконання до Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Б. Глинська