Вирок № 84371196, 19.09.2019, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа №313/1603/18

Веселівський районний суд Запорізької області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року Веселівський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді Потапової О.М., за участю секретаря Нагорних О.С., прокурора Крюка А.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в смт. Веселе кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2018 року за №1201808020000184, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широке Веселівського району Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, має професійно-технічну освіту, не одружений, не має судимості в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2018 року приблизно о 16.00 годині ОСОБА_1 , знаходячись поблизу території, що належить ТОВ «Гранпоставка» по вул. Чарівна, 1-А, в смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, безперешкодно пройшов через крізний отвір в огорожі на вказану територію, звідки таємно викрав 195 кг металевих кутників, вартістю 6 грн. за 1 кг, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранпоставка», чим завдав майнову шкоду потерпілому вказаному товариству на загальну 1170,00 суму. Викраденим розпорядився.

Крім цього, 18.09.2018 року приблизно о 16.00 годині ОСОБА_1 , знаходячись поблизу території, що належить ТОВ «Гранпоставка» по вул. Чарівна, 1-А, в смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, безперешкодно пройшов через крізний отвір в огорожі на вказану територію, звідки таємно викрав 105 кг металевих кутників, вартістю 6 грн. за 1 кг, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранпоставка», чим завдав майнову шкоду потерпілому вказаному товариству на загальну 630,00 суму. Викраденим розпорядився.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, визнав всі фактичні обставини вчинення цих кримінальних правопорушень, як вони пред`явлені в обвинуваченні, надав докладні показання щодо цих кримінальних правопорушень та щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою обвинуваченого ОСОБА_1 та інших учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнає пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та винуватість ОСОБА_1 у їх вчиненні доведеними у ході судового розгляду та кваліфікує його дії за:

- ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначені обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання суд, керуючись положеннями статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 не має судимості в силу ст. 89 КК України, не працює, але має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за час проживання скарг та звернень на негативну поведінку ОСОБА_1 в селищну раду не надходило.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При прийнятті судового рішення про міру покарання суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_1 , складену представником Веселівського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, згідно з якою виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі, для окремих осіб, тому виконання покарання у громаді можливе.

У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган з питань пробації вважає за доцільне покладання на засудженого обов`язків:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

За таких обставин, суд дійшов переконання, що необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі, у межах, установлених у санкціях ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, що передбачають відповідальність за вчинені злочини.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив два злочини, остаточне покарання за сукупністю злочинів слід призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за правилами, передбаченими в ч. 1 ст. 70 цього Кодексу.

Однак, з врахуванням тяжкості злочину, особи винного та конкретних обставин справи, інформації представника персоналу органу пробації про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого та висновку органу пробації про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без відбування покарання, його щирого каяття та переживання за скоєне, його запевнень, що більше ніколи злочинів скоювати не буде, наявності обставин, що пом`якшують його покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з врахуванням пропозицій представника персоналу органу пробації суд покладає на засудженого ОСОБА_1 обов`язки, необхідні і достатні для його виправлення, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, які передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а також додатково обов`язок, передбачений п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений.

Речових доказів і процесуальних витрат немає.

Підстав для застосування запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили судом не вбачається.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

обвинуваченого ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку визначити 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

В зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

а також додатково покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язок, передбачений п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду може бути оскаржений в Запорізький апеляційний суд через Веселівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.М. ПОТАПОВА

19.09.2019