Вирок № 84369962, 19.09.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/50/19

Єдиний унікальний № 235/4299/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі головуючої судді Стоілової Т.В.,

суддів Карабан І.І., Корнєєвої І.В.,

при секретарях Мінаковій О.В., Колосовій О.П. , Соловйовій М.О., Григор`євій С.

за участю прокурорів першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону Попова Р.Ю., Лупікова С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого Онілова В ОСОБА_2 , Гостренко С.Д., Дорофієнка В.В.,

потерпілого ОСОБА_3 , представника потерпілого адвоката Яушева В.В., в режимі відеоконференції з Кіровського районного суду м. Кропивницького,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рогатин Івано-Франківської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, військовослужбовця військової частини польова пошта В 1603, солдата на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 4 мотопіхотної роти, що зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , з 05.05.2016 року по 01 серпня 2019 року перебував під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України,

обвинуваченого за ч. 2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України –

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до вимог Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015року № 15/2015 обвинувачений ОСОБА_1 02 червня 2015 року був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. Згідно з наказом командира військової частини польова пошта В 1603 (далі в/ч пп В1603) за № 127 від 15.07.2015року солдат ОСОБА_1 у цей же день прибув з в/ч польова пошта В 4264, для подальшого проходження служби у в/ч польова пошта В 1603, де його включено до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення, та приступив до виконання обов`язків за посадою сапер 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу.

07.08.2015року відповідно до наказу командира в/ч польова пошта В 1603 обвинувачений ОСОБА_1 вибув з базового табору м.Сєверодонецьк сектору «А» та прибув до нового базового табору м. Мирноград (раніше Димитров) сектору «Б» в зв`язку з переміщенням. Відповідно до наказу командира в/ч пп В1603 за №263 від 26.11.2015року ОСОБА_1 сапера 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу у зв`язку зі службовою необхідністю було звільнено від займаної посади та призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 4 мотопіхотної роти.

В порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622, від 21.08.1998 р., які забороняють знаходження у власності громадян вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без відповідного дозволу та в порушення вимог ст.ст, 11,16 49, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1,3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів за таких обставин.

На початку осені 2015 року у денний час доби, точної дати та часу судом не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу селища Миролюбівка, Покровського району Донецької області в полі виявив одну гранату типу РГД-5 та предмет, схожий на гранату типу РГД-5, які знаходились на розтяжці. Після цього, володіючи навиками саперної справи самостійно, без чиєї-небудь допомоги розмінував вказану розтяжку, від`єднав запал від гранати типу РГД-5 та привласнив собі, тим самим незаконно придбав, гранату типу РДГ-5 та предмет, схожий на гранату, після чого, незаконно без передбаченого законом дозволу зберігав вказаний предмет у своїх особистих речах в карманах штанів. В цей же день, точної дати судом та судом не встановлено, ОСОБА_1 повернувся до місця дислокації базового табору в/ч п/п В1603, що знаходився біля селища Миролюбівка Покровського району Донецької області, де сховав гранату РГД-5 та предмет, схожий на гранату у вириту яму.

20 грудня 2015 року, в період часу, з 14 години 00 хвилин по 15 годину 30 хвилин, співробітники поліції Мирноградського (раніше Димитровського) ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області, під час проведення огляду місця події, а саме - відкритої ділянки місцевості, що розташована з лівої сторони цвинтаря селища Миролюбівка Покровського району Донецької області, виявили та вилучили належну ОСОБА_1 гранату типу РГД-5 та запал, які відповідно до висновку експерта-начальника відділу Центру судових і спеціальних експертиз СБ України за № 150 від 15.02.2016 року є запалом УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований), що є бойовим припасом, промислового виготовлення, що відноситься до засобу детонування (пристрій призначений для створення вибухового імпульсу), використовуються для підриву розривного заряду гранат Ф-1, РГД-5 та РГ-42 - ручною осколковою гранатою РГД-5 (без запалу), яка є бойовим припасом, промислового виготовлення, споряджена зарядом вибухової речовини - тротил(100-115г), використовується для ураження живої сили противника у наступі та обороні.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, восени 2015 року у денний час доби, точної дати та часу судом не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу міста Мар`їнка Донецької області на землі виявив гранату типу Ф-1 та привласнив собі, тим самим незаконно придбав гранату типу Ф-1, після чого, незаконно перевіз при собі в особистих речах в карманах штанів до в/ч пп В 1603, яка дислокувалась за адресою: Донецька область, АДРЕСА_2 .Мирноград (раніше Димитров) АДРЕСА_3 Советська)б.3, та зберігав її до 18.11.2015 року, серед своїх речей, на підлозі під своїм ліжком на території зазначеної військової частини, без передбаченого законом дозволу.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 18 листопада 2015 року близько 20 години 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та у збудженому стані, знаходився у спальному приміщенні в/ч пп В1603, розташованому за адресою: Донецька область, м.Мирноград(раніше Димитров), вул. АДРЕСА_3 Советська), 3, де у присутності інших військовослужбовців почав виказувати своє небажання служити у лавах Збройних Сил України та у вказаному підрозділі, без будь-якої вагомої причини, при цьому висказувався у адресу інших військовослужбовців нецензурною лайкою, погрожуючи будь-кого з них або себе підірвати. Перебуваючи у збудженому стані ОСОБА_1 , непомітно для інших військовослужбовців, взяв гранату типу Ф-1, яку він незаконно, , зберігав під своїм ліжком на території зазначеної частини, поклав до кишені та вийшов з вказаного приміщення до площадки між 2 та 3 поверхом східців, де зустрів начальника складу взводу матеріального забезпечення роти забезпечення в/ч пп В 1603 сержанта ОСОБА_3 . В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 , після чого усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою умисного вбивства ОСОБА_3 , дістав гранату з кишені та тримаючи вказану гранату типу Ф-1 в руці, висмикнув запобіжну чеку з кільцем та в бойовому положенні підніс її до обличчя ОСОБА_3 . З метою попередження вибуху, потерпілий ОСОБА_3 перехопив вказану гранату типу Ф-1 з рук ОСОБА_1 , та відкинув її у бік, яка через декілька секунд вибухнула, спричинивши ОСОБА_3 тілесні ушкодження.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді мінно-вибухової травми: множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обличчя, вогнепальне осколкове сліпе проникаюче поранення грудної клітки справа, правобічний пневмоторакс, лівобічний спонтанний пневмоторакс, вогнепальне осколкове сліпе проникаюче поранення живота з пошкодженням термінального відділу тонкого кишечника, його брижі, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох верхніх кінцівок, травматична ампутація правої кісті, великого пальця лівої кисті з утриманням на лоскуті, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок, вогнепальний роздроблений перелом головки 2 плюснової кістки, які згідно висновку судово- медичної експертизи № 32 від 06.02.2016 року відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині не визнав та суду пояснив, що 07.08.2015року по 18.11.2015 року, відповідно до наказу командира в/ч В 1603, проходив службу в м. Мирноград (раніше Димитров)Донецької області, в якості сапера. Як військовослужбовцю йому було видано автомат та набої до нього, гранати йому не видавались, але під час виїзду до м. Мар`їнки та до селища Миролюбівка він знаходив гранати на розтяжках та розміновував їх. У Миролюбівці він знайшов 2 гранати РГД-5 та викинув їх у сміття, потім доповів начальнику штабу. В м. Мар`їнка восени 2015 року, приблизно за місяць до цих подій, він знайшов гранату Ф-1, яку забрав собі для самозахисту та зберігав її в особистих речах під ліжком.

19.11.2015 року близько 20.00 години він був в військовій частині, від хлопців почув, що здаються бойові припаси( невраховані). Щоб не було неприємностей він взяв гранату, що зберігав в особистих речах і пішов у склад РАО. Дорогою побачив начальника складу ОСОБА_4 , сказав йому , що є запитання, той зупинився. Він (обвинувачений) став діставати гранату з кишені, чеку не знімав, хотів сказати, що здає гранату, але не встиг. ОСОБА_5 побачив у нього в руках гранату і вирвав її. Він почув як спрацював механізм гранати, став бігти на 3-й поверх, але перечепився і впав, в цей час почув вибух і втратив свідомість. До тями прийшов в лікарні м. Дніпропетровська з тілесними ушкодженнями- пробита нирка, селезінка, інші ушкодження уламками гранати. Чому стався вибух він пояснити не може, можливо механізм спрацював сам, або ОСОБА_6 витягнув чеку . Чому передавав гранату у зібраному(бойовому) стані пояснити не може. До цього випадку відносини з потерпілим ОСОБА_7 у нього були нормальні, причин бажати смерті потерпілому чи комусь з військовослужбовців у нього не було. Зі старшими командирами відносини у нього були не дуже добрі, кілька разів його направляли для проходження медичного огляду, був випадок коли його знімали з даху, а він не хотів спускатись, щоб його не ображали. Про те, що потерпілому спричинені тяжкі тілесні ушкодження йому відомо, але вважає, що його вини немає. Просить суд виправдати його, оскільки злочини він не вчиняв.

В протоколі слідчого експерименту від 16.06.2016 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_1 , останній вказав час, місце та дав аналогічні пояснення щодо обставин вчинення злочину(а.с.57-62 т.1).

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_1 разом проходили військову службу в військовій частині п/п В 1603 в м.Димитров( тепер Мирноград) Донецької області. На той час він обіймав посаду начальника складу РАО батальйону, обвинувачений - стрілець - помічник гранатометника. Відносини до 18.11.2015 року були нормальні.

18.11.2015 року близько 20.00 години він, знаходився в приміщенні ВЧ п/п В1603, розташованого в м. Димитров, Донецької області, піднімався на 3-й поверх приміщення. До нього підійшов ОСОБА_1 і сказав, що хоче показати сюрприз. Знаходячись на площадці 2 поверху приміщення обвинувачений дістав гранату і зірвавши чеку, підніс її до його обличчя, при цьому, нічого не пояснюючи, став розводити пальці, він почув клацання - звук запалу гранати. Розуміючи, що через 4 сек. граната вибухне, він вихватив її з рук обвинуваченого і відкинув в бік, пролунав вибух.

Вважає, що обвинувачений це зробив, тому що був в стані алкогольного оп`яніння, ОСОБА_1 раніше двічі направляли на лікування від алкоголізму. Був випадок коли він хотів викинутись з даху будинку, поводився неадекватно, був наказ не видавати йому гранати. Де обвинувачений взяв гранату, яка вибухнула, йому не відомо.

Внаслідок вибуху йому відірвало праву кисть, великий палець лівої руки, пошкоджено живіт та тонкий кишечник, поранені обидві ноги, на правій нозі розірвано м`язи. Того ж дня йому була надана медична допомога і його відправлено спочатку до Красноармійської ЦРЛ, потім проходив лікування в містах Дніпро, Львів, Кропивницький(колишній Кіровоград).

З 09.02.2016 року до 09.06.2016 року знаходився в Центрі протезування м. Харків. 09.06.2016 року в госпіталі м.Харків була проведена операція 09.09.2016 року згідно висновку ВКК йому встановлена 2 група інвалідності.

На питання учасників кримінального провадження потерпілий пояснив, що обвинувачений словами йому не погрожував, але привів гранату в бойове положення і він це сприйняв як погрозу для свого життя, на його думку, це не було необережне поводження зі зброєю, а був саме замах на його життя. Крім того, пояснив, що безпосередньо з площадки, на якій відбувся вибух, є двері до 2 поверху, за якими знаходяться кімнати для військовослужбовців, в цей час вони приводили себе в порядок, готувались до відпочинку, обвинуваченому було достовірно відомо про це, а також про те, що радіус дії гранати, яка вибухнула 200 м. Цивільний позов в кримінальному провадженні ним не заявлено, покарання обвинуваченому просить обрати суворе.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що є старшим офіцером ЗС України, сухопутні війська. В листопаді 2015 року його військова частина знаходилась в м.Димитров(тепер Мирноград)Донецької області. Потерпілий ОСОБА_3 був його заступником. Обвинувачений ОСОБА_1 не був безпосередньо його підлеглим, але він знає його, оскільки двічі в 2015 році, коли він (свідок) виконував обов`язки чергового по частині- обвинувачений був посильним. В одне з чергувань ОСОБА_1 був п`яний і він зняв його з чергування. Йому також відомо, що ОСОБА_1 кілька разів відправляли до медичної частини з ознаками алкогольного сп`яніння. В стані алкогольного оп`яніння обвинувачений був дуже агресивним, погрожував всім розправою.

18 листопада 2015 року він возив військовослужбовців до ДК м.Покровська на концерт. Близько 20.00 год. повернулись назад, він вечеряв, військовослужбовці готувались до вечірнього шикування. В цей час він почув як впав важіль від гранати і пролунав вибух. Він був на відстані 7-8 м від місця вибуху. Підійшовши до потерпілого ОСОБА_3 і побачив, що його поранено, з обох рук йшла кров, на ногах також були поранення. Хлопці принесли резиновий джгут і стали надавати першу медичну допомогу, потім відправили ОСОБА_3 до медичної частини. Піднявшись на 3-й поверх, біля кімнати №33 де жив обвинувачений, зловили ОСОБА_1 , який також був поранений, йому також надали медичну допомогу. В кімнаті №33 знайшли п`яних військовослужбовців ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , з`ясувалось, що вони пили разом з ОСОБА_1 .

На місці вибуху він знайшов важіль від гранати Ф-1 та уламки від гранати. В той день була створена комісія, яка з`ясувала, що такої гранати на озброєнні частини не було. В коридорі, поруч з вибухом, знаходилось багато військовослужбовців, які могли постраждати від вибуху, не постраждали тільки тому, що двері в коридор були закриті і чавунні уламки від гранати стирчали в дверях.

Із показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що восени 2015 року він проходив службу в одному батальйоні з обвинуваченим ОСОБА_1 , але особисто з ним не спілкувався, з потерпілим ОСОБА_3 відносини у нього добрі. Батальйон розміщувався в м. Димитрові (тапер Мирноград) в приміщенні колишнього училища, що розташоване поблизу шахти ім. Димитрова. В один із днів (точну дату не пам`ятає), близько 20.00 -21.00 год. він знаходився на 2-му поверсі цього училища, сидів біля телевізора, коли почув, що спрацював запал гранати і через 3 секунди пролунав вибух. На той час він був сержантом, дав наказ нікому не виходити з кімнати до з`ясування обставин. Через кілька хвилин відкрив двері на пощадку, там вже був старший офіцер ОСОБА_8 з людьми. ОСОБА_8 вже зібрав уламки від гранати, але ні потерпілого, ні обвинуваченого вже не було, їх направили до шпиталю. Він був понятим при огляді місця події та вилученні фрагментів боєприпасів. Про те, що трапилось йому відомо тільки зі слів ОСОБА_8 , який спілкувався з потерпілим ОСОБА_7 і той розповів йому про конфлікт з ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що є командиром батальйону охорони м. Мирноград Донецької області. Потерпілого ОСОБА_3 знає з часу призову, відносини нормальні, обвинуваченого ОСОБА_1 з часу коли прийшов в батальйон(з осені 2015 року). Спочатку обвинувачений служив нормально, потім став вживати спиртне, поводився неадекватно, 2 рази по 14-20 днів проходив медичне обстеження.

В 2015 році( точну дату не пам`ятає) в 20.00- 20.30 год. особистий склад батальйону готувався до вечірньої перевірки. Він знаходився на 1 поверсі приміщення, почув клацання запалу гранати, потім вибух. Піднявся на площадку 2 поверху, побачив потерпілого ОСОБА_3 пораненого, без руки. Потім сказали, що є ще один поранений, ним виявився ОСОБА_1 Коли вивели ОСОБА_1 він відчув від нього перегар. Про обставини вибуху його відомо від ОСОБА_13 , який проводив службове розслідування. Де обвинувачений взяв гранату йому не відомо, за день до подій він приїхав з місця бойових дій(міг їздити в Авдіївку чи Миролюбівку куди конкретно він не знає). Там підрозділ займався інженерним обладнанням та розмінуванням розтяжок. На озброєнні обвинуваченого був автомат АК-74 та штик – ніж, але гранату йому не видавали.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що в 2015 році служив в одному батальйоні, але в різних підрозділах з обвинуваченим ОСОБА_1 відносин не підтримував, але з розмов знає, що того не допускали до виконання бойових завдань, говорили, що він «дуже гарячий». Потерпілий ОСОБА_3 служив спочатку в його роті, потім начальником складу РАО.

В 2015 році(дату не пам`ятає) в вечірній час(між 20.00 та 21.00 годинами) він займався підготовкою до сну. Його ліжко знаходилось на 2 поверсі біля входу . Почув звук схожий на вистріл, потім вибух гранати. Вийшов до коридору і побачив обвинуваченого ОСОБА_15 , обличчя в крові, був схвильований. М`ясоєдов ОСОБА_16 побіг за медичною сумкою для надання допомоги. Він намагався заспокоїти ОСОБА_1 , а той кричав в сторону східців: «Якщо я помру, то я тебе з того світу дістану!»

Потім він побачив пораненого ОСОБА_3 , якому надавали медичну допомогу, зразу він його навіть не впізнав, тому , що на площадці був дим і він зрозумів, що там щось відбулось. Під ногами він знайшов ключ, чеку( скобу і кільце) від гранати, кусок брелока, все це відклав в сторону, щоб не затоптали люди. Самого конфлікту він не бачив і не запитував обвинуваченого про те, що сталось, він лише заспокоював обвинуваченого. Вибух був потужний, якби поруч були люди могли б постраждати.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що з кінця серпня 2015 року і по цей час він є заступником командира батальйону ВЧ п/п 1603 , яка базується в м. Мирноград Донецької області. Обвинувачений ОСОБА_1 в 2015 році був військовослужбовцем його підрозділу Познайомився з ним в вересні 2015 року, коли відносно обвинуваченого складався протокол про військове адміністративне правопорушення, а саме за вживання спиртного під час проходження військової служби. Обвинувачений бився головою об стінку, не реагував на зауваження, поливав електроприлади водою, говорив, що і сам ляже в всіх «положе», тобто погрожував вбивством. Був епізод, коли його ледь зняли з даху, де він палив сигари. Після такої поведінки обвинуваченого направили до психіатричного шпиталю м. Одеси, але він відмовився від лікування і днів через 10 повернувся в частину. Ще раз направлявся до психіатричної лікарні, але лікування не проходив.

Того вечора( дату не пам`ятає) близько 20.00 години в частині було 150 чоловік. Після вечері всі займались своїми справами, готувались до сну ( відбій в 22.00 години) і в цей час він почув вибух. Прибіг на площадку 2-го поверху, хтось кричав, що потрібні медики. Хвилин через 10-15 медики надали допомогу 2 особам - потерпілому та обвинуваченому і повезли їх до лікарні м. Покровська. Він проводив службове розслідування, опитував свідків, писав висновок. Згідно службового розслідування в той вечір обвинувачений ОСОБА_1 вживав спиртне, посварився з ОСОБА_18 , сказав , що той до ранку не доживе. Потерпілий ОСОБА_3 після здачі складу піднімався на 3 поверх приміщення, дорогою зустрів обвинуваченого. Разом вони спустились на площадку 2 поверху, де ОСОБА_1 сказав, що в нього є подарунок і висмикнув чеку з гранати. Коли ОСОБА_3 почув клацання, тобто , що спрацював запал гранати, він вирвав з руки обвинуваченого гранату і відкинув її в бік, але відбувся вибух обидва були поранені.

В госпіталі ОСОБА_1 нічого не пояснював, на контакт іти не хотів, не говорив де взяв гранату , посилався на те, що втратив пам`ять. Після повернення з лікування говорив, що є 2 гранати, які він зняв з розтяжок в районі села Миролюбівка, це було сказано ним в стані алкогольного оп`яніння, коли протверезів, сказав, що гранат немає. В вересні 2015 року обвинувачений дійсно був у відрядженні з інженерами по інженерному обладнанню, але в його обов`язки не входило розмінування розтяжок, він мав тільки позначити розтяжку, а розмінуванням займались сапери. В разі розмінування боєприпаси привозяться в військову частину і здаються на склад, але обвинуваченим це не було зроблено.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що є лікарем бригади екстреної медичної допомоги невідкладних станів м. Харків. В 2015 році проходив службу в ВЧ В1603, розташованій в м. Димитров(тепер Мирноград) Донецької області в якості начальника медичної служби батальйону. Обвинувачений ОСОБА_1 також проходив там службу, він давав йому медичну характеристику. Стан здоров`я обвинуваченого був задовільний, поведінка неадекватна, кілька разів він направлявся на лікування, висловлював наміри про самогубство та говорив своїм товаришам по службі, що всіх уб`є.

18 листопада 2015 року близько 20.00 години на території штабу в м.Мирнограді Донецької області пролунав вибух. Він взяв підручні засоби і направився надавати медичну допомогу. Виявив ОСОБА_3 з пошкодженнями кінцівок рук і ніг, відсутня кисть руки. Він надавав йому медичну допомогу, а ОСОБА_20 надавав допомогу ОСОБА_1 . Про що вони говорили він не пам`ятає, вірніше не звертав увагу, оскільки був зайнятий іншим.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що проживає в селі Підгороднє Рогатинського району Івано- Франківської області, є депутатом сільскої ради. Обвинуваченого ОСОБА_1 знає 6 років, він є мешканцем села Підгороднє, характеризує його як спокійну особу, цікавого співрозмовника, нічого поганого про нього сказати не може. Йому відомо, що ОСОБА_1 проходив службу за контрактом, раз чи два рази приходив додому у відпустку, казав, що все нормально, подобається служити, на умови служби на скаржився.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що в 2015 році проходив службу в військовій частині В 1603 командиром 3 мотопіхотного взводу. Обвинувачений ОСОБА_1 проходив службу в його частині, але інший підрозділ, безпосередньо підлеглим його не був. 18. 11.2015 року близько 16.00 год. він заступив черговим по частині. Близько 20.00 год. надійшла телефонограма, яку він збирався віднести на 2-й поверх приміщення, де була розташована їх частина. В приміщенні перебувало близько 100 осіб. Коли вийшов на сходи, почув різкий звук, а потім вибух гранати. Вибігли офіцери, стали кликати лікаря, потрібна була медична допомога ОСОБА_3 і ОСОБА_1 Від заступника командира військової частини з виховної роботи ОСОБА_23 йому відомо, що ОСОБА_1 характеризували з негативної сторони, кілька разів його направляли на лікування, ставилось питання про звільнення його з армії за станом здоров`я. З потерпілим ОСОБА_3 він зустрічався по службі, той був начальником складу РАО, приймав зброю, це відповідальна посада, то ж охарактеризувати його може тільки з позитивної сторони.

Свідок ОСОБА_24 , допитаний в режимі відео конференції, суду пояснив, що військову службу в проходив в ВЧ 1603 в Луганській і Донецькій областях, був командиром інженерно-саперного взводу, обвинувачений ОСОБА_1 деякий час був сапером його взводу. Характеризує його як неслухняного та недобросовісного солдата. 18 листопада 2015 року він бачив ОСОБА_1 вранці на шикуванні та ввечері. Приблизно о 20-21 год. він находився на 3-му поверсі приміщення, яке було місцем їх дислокації , займався документами, спілкувався з військовослужбовцями, коли на площадці між 2 та 3 поверхами пролунав вибух. Він вибіг в коридор, на 3- му поверсі побачив обвинуваченого ОСОБА_25 в крові, йому надавати медичну допомогу. На площадці між поверхами побачив Івана( після уточнення ОСОБА_26 ), який був важко поранений, йому надавали медичну допомогу, принесли носилки, а потім на автомобілі відвезли до госпіталю. Він поїхав з потерпілим, дорогою той нічого не пояснював, тільки говорив, що йому боляче. Хвилин через 10-15 до госпіталю доставили і ОСОБА_1 , йому також надавали медичну допомогу. Перед тим, як надати допомогу, обвинуваченого розділи та в кармані його штанів знайшли заглушку до гранати, яку використовують при транспортуванні гранати, а потім замінюють на запал.

Свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що з вересня 2015 року до листопада 2015 року проходив службу у військовій частині ВЧ 1603 в якості начальника інженерної служби. Обвинуваченого ОСОБА_1 він знає, на той час він був його підлеглим. Як бійця він може охарактеризувати його з негативної сторони, вживав спиртне, поводився неадекватно, на бойові завдання його намагались не брати, оскільки він не виконував бойові задачі, десь пропадав, займався своїми справами. Один раз обвинувачений був в стані алкогольного оп`яніння і він направляв його до наркології, було складено протокол. Наступного дня він знайшов ОСОБА_1 на даху приміщення, в якому вони на той час вони розташувались. На його вимоги злізти з даху обвинувачений не реагував, не визнавав його як командира, говорив щоб прийшов його колишній командир ОСОБА_28 . Тільки коли прийшов ОСОБА_28 , обвинуваченого зняли з даху та направили до психіатричної лікарні в м. Одеса, звідки його незабаром повернули. Про те, що трапилось 18 листопда 2015 року йому відомо зі слів інших військовослужбовців, йому сказали, що ОСОБА_6 намагався відібрати гранату у обвинуваченого ОСОБА_1 , граната розірвалась, постраждали обидва. Після цього випадку він спілкувався з ОСОБА_29 , знає, що той втратив руку від вибуху гранати. Розмовляв також з ОСОБА_30 , але той поводився так ніби нічого не сталось, не хотів розповідати про вибух, а також про те де взяв гранату.

Згідно протоколу огляду місця події від 17.11.2015 року, місцем події є приміщення колишнього навчального закладу, в якому розташована ВЧ ППВ 1603 за адресою: вул АДРЕСА_4 Димитров(тепер Мирноград) Донецької області, в якому на сходах між першим та другим поверхом вбачаються чисельні пошкодження на стінах, стелі, вибито два вікна. Як пояснив начальник штабу ОСОБА_12 під час огляду, 18.11.2015 року о 20.30 год. на цьому місці стався несанкціонований вибух гранати, яка була в руках у солдата ОСОБА_1 без чеки і яку він намагався передати потерпілому ОСОБА_3 , під час якого були отримані тілесні ушкодження сержантом ОСОБА_3 та солдатом ОСОБА_1 (а.с.1-2).

Як вбачається з протоколу огляду від 20.12.2015 року, за добровільною згодою ОСОБА_1 , за його участю була оглянута ділянка місцевості, поблизу цвинтаря в с.Миролюбівка Красноармійського(Покровського) району Донецької області, де зі слів ОСОБА_1 він в кінці вересня 2015 року закопав дві бойові гранати РГД, які він самостійно розмінував(зняв з розтяжки) з території бойового посту. Під час огляду в ґрунті було виявлено предмет, схожий на гранату РГД-5, та підривач з чекою, який було вилучено (а.с.3, 6-11).

Постановою слідчого Димитровського(тепер Мирноградського) ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області від 20.12.2015 року, вилучений предмет, схожий на бойову гранату «РГД-5», та підривач окремо від корпусу гранати, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.(а.с.12).

Згідно протоколу огляду від 12.01.2016 року слідчим першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону було оглянуті матеріали кримінального провадження № 12015050490001253 разом з долученим до нього речовим доказом - предметом, схожим на бойову гранату «РГД-5», підривач УЗРГМ окремо від корпусу гранати, вилучений 20.12.2015 року.(а.с.13-18).

Відповідно до додаткового протоколу огляду місця події від 12.01.2016 року, ОСОБА_8 добровільно видав частини гранати, що були виявлені на місці події 18.11.2015 року на другому поверсі будівлі по АДРЕСА_4 , а саме предмети зовні схожі на чеку від підривача гранати Ф-1 та важіль підривника з металевими частинами гранати Ф-1(5 шт.). Дані предмети були знайдені ОСОБА_8 біля дверей на другому поверсі зазначеної будівлі, де стався вибух, приміщення якої мають пошкодження від вибуху.(а.с.19-24)

Згідно висновку експерта № 150 від 15.02.2016 року, надані на експертизу предмети, є: запалом УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований), який є бойовим припасом, промислового виготовлення, що відноситься до засобу детонування (пристрій призначений для створення вибухового імпульсу), які використовуються для підриву розривного заряду гранат Ф-1, РГД-5 та РГ-42 та ручною осколковою гранатою РГД-5 (без запалу), яка є бойовим припасом, промислового виготовлення, споряджена зарядом вибухової речовини - тротил(100-115г), яка використовується для ураження живої сили противника у наступі та обороні.(а.с.27-31).

Як вбачається з висновку експерта № 151 від 15.02.2016 року, надані на дослідження предмети є: однією запобіжною чекою з кільцем від запалу УЗРГМ, яка призначена для утримання спускового важелю на трубці ударного механізму запалу. Кільце призначене для висмикування запобіжної чеки при метанні гранати; одним спусковим важелем від запалу УЗРГМ, який служить для утримання ударника під час зведеного положення (бойова пружина стиснута); одним фрагментом трубки ударного механізму від запалу УЗРГМ, яка є основою для збирання всіх частин запалу; одним фрагментом втулки сповільнювача запалу УЗРГМ. Сповільнювач передає полум`я вогню від капсуля-запальника до капсуля-детонатора; трьома осколками гранати Ф-1.(а.с.33-35).

Постановою слідчого від 16.06.2016 року: три осколки від корпусу гранати Ф-1, одну запобіжну чеку з кільцем, один спусковий важіль, один фрагмент трубки ударного механізму, один фрагмент корпусу запалу, одну гранату РГД-5, один запал УЗРГМ визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 120150050490001253. Три осколки від корпусу гранати Ф-1, одну запобіжну чеку з кільцем, один спусковий важіль, один фрагмент трубки ударного механізму, один фрагмент корпусу запалу здали на зберігання до камери схову речових доказів Димитровського ВП Красноармійського ВП ГУ в Донецькій області. Одну гранату РГД-5 та один запал УЗРГМ здано на зберігання до складу РАО військової частини польова пошта В 1603.(а.с.53-56).

Згідно висновку експерта № 32 від 06.02.2016 року, при зверненні за медичною допомогою у потерпілого ОСОБА_3 було виявлено: мінно-вибухова травма: чисельні осколкові сліпі поранення обличчя, вогнепальне осколкове сліпе проникаюче поранення грудної клітки справа, правобічний пневмоторакс, лівобічний спонтанний пневмоторакс, осколкове сліпе проникаюче поранення живота з пошкодженням термінального відділу тонкого кишківника, його брижі, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох верхніх кінцівок, травматична ампутація правої кисті, великого пальця лівої кисті з утриманням на клапті, чисельні вогнепальні сліпі осколкові поранення обох нижніх кінцівок, вогнепальний роздроблений перелом головки 2-ї плюсневої кістки утворилися від дії фрагментів вибухового оболонкового пристрою(пристроїв) в результаті його(їх) вибуху(вибухів), можливо у вказаний строк та при вказаних обставинах в наданій постанові, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.(а.с.102-104)

Згідно висновку експерта № 113 від 06.05.2016 року, при судово-медичному огляді і зверненні за медичною допомогою у гр-на ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження:

- Вибухова травма; осколкове сліпе поранення грудної клітини зліва, проникаюче в черевну порожнину, з ушкодженням капсули, тканини діафрагмальної поверхні селезінки і середнього сегмента лівої нирки, яке ускладнилось крововиливом в черевну порожнину загальним обсягом 350мл і крововиливом в близько ниркову жирову клітковину, розвитком гіповолемічного шоку другого ступеня; осколкове сліпе поранення м`яких тканин лівої тім`яної області з зануренням осколка в товщу пласкої кістки, осколкові сліпі поранення м`яких тканин задньо-зовнішньої поверхні лівого стегна у верхній третині його і лівої гомілки з зануренням осколка в речовину медіального надвиростка великогомілкової кістки.

Дана травма у гр-на ОСОБА_1 утворилася незадовго до надходження в лікувальний заклад в результаті неодноразової пробивної дії у відповідні анатомічні частини і області тіла тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, що володіють високою кінетичної енергією, якими є виявлені сторонні предмети (осколки), що входять до складу вибухового пристрою, можливо в строк 18 листопада 2015 року та за обставин, зазначених в фабулі постанови, та відповідно до пунктів 2.1.2 та 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.(а.с.37-39).

Під час судового розгляду, за клопотанням учасників кримінального провадження, було проведено судову медико-криміналістичну експертизу №390-МК від 27.04.2019 року, з висновку якої вбачається, що : 1) чисельні осколкові ураження тіла ОСОБА_3 виникли внаслідок вибуху гранати Ф-1, яка знаходилась на рівні середньої-верхньої третини правого стегна, попереду і справа від потерпілого та або утримувалась в його правій руці, або була на близькій дистанції від останньої, на відстані від 2 до 10 радіусів заряду гранати, що може складати близько 15-20 см;

2) малочисельні осколкові ураження ОСОБА_1 виникли внаслідок вибуху на неблизькій дистанції гранати Ф-1, яка знаходилась позаду і зліва від ОСОБА_1 .

Отже, даний висновок підтверджуєт пояснення потерпілого ОСОБА_3 в тій частині, що вибух гранати стався в той момент коли він вихватив з рук обвинуваченого ОСОБА_1 гранату і відкинув її ( на відстані 15-20 см від нього).

Згідно висновку судової психолого-психіатричної експертизи № 515 від 01.06.2016 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, ускладнене психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, можливо, каннабіноідів, зі шкідливими наслідками (психопатія афективно-нестійкого кола, в стані декомпенсації, ускладнена побутовим пияцтвом, епізодичним вживанням каннабіноідів - в ред. МКБ-9). В період здійснення інкримінованого діяння перебував у стані поєднаного (алкогольного і наркотичного - каннабіноідного) сп`яніння, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.2). В період здійснення інкримінованого діяння ОСОБА_1 не знаходився в тимчасово-хворобливому стані, яке б позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. 3). В даний час ОСОБА_1 повністю усвідомлює свої дії і керує ними. 4). Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує. 5). У ОСОБА_1 є індивідуально-психологічні особливості, які вплинули на його поведінку в досліджуваних ситуаціях. Стан сп`яніння посилює вищезазначені індивідуально-психологічні характеристики. 6). Будь-які ознаки вираженої емоціональної напруги, або афективного стану в зазначений момент у ОСОБА_1 не виявляються. 7). З урахуванням особливостей його психологічного розвитку, індивідуально-психологічних характеристик, по своєму психічному і психологічному стану ОСОБА_1 , здатний повною мірою розуміти фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій, керувати ними, критично їх оцінювати і передбачати їх можливі наслідки.(а.с.43-52 т.1).

Таким чином, як вбачається з висновку судової психолого-психіатричної експертизи № 515 від 01.06.2016 року, по факту подій, що мали місце 18.11.2015 року ОСОБА_1 пояснив, що протягом дня вживав спиртні напої, пив горілку. Кількість випитого сказати не може, пив разом з іншими військовослужбовцями. Потім у нього виник конфлікт з ОСОБА_31 , який став пред`являти йому претензії, що він п`яний, у них часто виникали конфлікти з приводу служби.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час досудового розслідування і проведення експертизи обвинувачений не заперечував, що під час вчинення злочину був у стані алкогольного сп`яніння і в збудженому стані внаслідок конфлікту з військовослужбовцями та незадоволенням своєю службою. Ця обставина, на думку суду, є вирішальною при оцінці мотиву вчинення злочину та кваліфікації його дій.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, п.5 ч.2 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб та за ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора.

Зокрема, згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, які полягають в носінні, зберіганні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України і його дії за цією статтею кваліфіковані вірно.

Разом з тим, належних і достатніх доказів того, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, п.5 ч.2 ст.115 КК України, а саме закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб суду не надано.

Вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, передбачене п. 5 ч. 2 ст. 115 КК- це такий спосіб вбивства, коли з позбавленням життя однієї людини створювалася реальна небезпека позбавлення життя інших осіб.

Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» роз`яснив , що як учинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, умисне вбивство кваліфікується за умови, якщо винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб вбивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною(абз.I п. 9 Постанови ПВСУ). Прикладами вчинення такого злочину може бути вбивство шляхом пострілу по натовпу, підпал приміщення, де окрім потерпілого знаходилися інші особи, організація аварії автомашини, в якій їхали кілька осіб, тощо.

Тобто під небезпекою для життя багатьох осіб слід розуміти небезпеку спричинення смерті не тільки потерпілому, а ще хоча б одній людині, яка знаходилась в місці скоєння злочину.

Із пояснень потерпілого, свідків, обвинуваченого, матеріалів кримінального провадження вбачається, що на площадці між поверхами приміщення, де стався вибух гранати окрім обвинуваченого і потерпілого більше нікого не було. В самому приміщенні училища, де була розташована військова частина , знаходились інші війсьвовослужбовці, але жоден з них не постраждав і осколки гранати не досягли інших приміщень , а застрягли в закритих дверях та стіні, тобто вибух гранати не був настільки сильним, щоб пошкодити перешкоду- стіну приміщення і спричинити загрозу життю інших віськовослужбовців.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що кваліфікуюча ознака замах на вчинення вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, передбачене п. 5 ч. 2 ст. 115 КК не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні і дану ознаку слід виключити з обвинувачення. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід перекваліфікувати на ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Суд не може прийняти за основу пояснення обвинуваченого в тій частині, що він не мав умислу на спричинення смерті потерпілому ОСОБА_3 , оскільки ці його пояснення повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження, поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений підніс гранату йому до обличчя і він чітко почув, що спрацював запал гранати, яка мала вибухнути через 4 секунди, тому схватив гранату і відкинув її в сторону, показами свідків, які охарактеризували обвинуваченого з негативної сторони, як особу неврівноважену, таку, що неодноразово направлялась на обстеження до психіатричного закладу, погрожувала іншим службовцям розправою, зберігав при собі бойову гранату, на яку не мав відповідного дозволу; висновком судової психолого-психіатричної експертизи № 515 від 01.06.2016 року, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, ускладнене психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, можливо, каннабіноідів, зі шкідливими наслідками (психопатія афективно-нестійкого кола, в стані декомпенсації, ускладнена побутовим пияцтвом, епізодичним вживанням каннабіноідів - в ред. МКБ-9), в період здійснення інкримінованого діяння перебував у стані поєднаного (алкогольного і наркотичного - каннабіноідного) сп`яніння, по своєму психічному стану міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; висновком судової медико- криміналістичної експертизи №390-МК від 27.04.2019 року, яка підтверджує пояснення потерпілого в частині механізму утворення тілесних ушкоджень, спричинених йому обвинуваченим.

Відповідно до ст.15 КК(2341-14) та п.4 постанови Пленуму

Верховного Суду України від 7 лютого 2003р. N 2(v0002700-03)

"Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я

особи" закінчений замах на умисне вбивство особи може бути вчинено

лише з прямим умислом, тобто коли винна особа усвідомлювала

суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його

суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом і його дії слід кваліфікувати як закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Позицію обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не мав умислу на спричинення смерті потерпілому , суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину. Будучи військовослужбовцем, який пройшов підготовку та мав досвід поводження зі зброєю та бойовими припасами, обвинувачений не міг не розуміти небезпеку тримання в руці гранати у зведеному( бойовому стані), яка могла вибухнути протягом 3-4 секунд і спричинити смерть потерпілому, а тому на думку суду в даному випадку в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України ( умисне тяжке тілесне ушкодження) та ст.267 КК України (порушення правил поводження з вибуховими речовинами.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.65 КК України, суд приймає до уваги тяжкість скоєних злочинів, особу винного, обставини, що обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий(а.с.162), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться(а.с.122, 160), за місцем служби в військовій частині В 1603 характеризується негативно(а.с.80).

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України судом не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком експерта № 515 від 01.06.2016 року.

З врахуванням викладеного та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе тільки в умовах позбавлення волі та обирає покарання в межах інкримінованих йому статей.

Остаточне покарання ОСОБА_1 слід обрати на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 слід зарахувати в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення за період з 05 травня 2016 року по 01 серпня 2019 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі(в редакції закону № 838-VIII від 26.11.2015 року),

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 обрано домашній арешт в певний період доби.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати за проведення експертиз №150 та №151 від 15.02.2016 року в розмірі 2640грн. 40коп.(згідно довідок а.с.31, 36) на підставі ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Речовими доказами розпорядитися відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374, 376, 395 КПК України, колегія суддів –

З А С У Д И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 та ч.2 ст.15 , ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 3( трьох) років позбавлення волі ;

за ч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України у вигляді 7( семи) років позбавлення волі .

Застосувавши ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 обрати покарання у вигляді 7( семи) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Згідно ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк відбутого покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення за період з 05 травня 2016 року по 01 серпня 2019 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі(в редакції закону № 838-VIII від 26.11.2015 року).

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби - з 20 год. до 07.00 год. ранку наступної доби, до набрання вироком законної сили, продовжити.

Речові докази: три осколки від корпусу гранати Ф-1, одну запобіжну чеку з кільцем, один спусковий важіль, один фрагмент трубки ударного механізму, один фрагмент корпусу запалу, що зберігаються в камері схову речових доказів Димитровського( Мирноградського) ВП Покровського ВП ГУ в Донецькій області; одну гранату РГД-5 та один запал УЗРГМ, що здано на зберігання до складу РАО військової частини польова пошта В 1603, після набрання чинності вироком суду - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рогатин Івано-Франківської області ІН №, судові витрати на проведення експертиз №150 та №151 від 15.02.2016 року в розмірі 2640грн. 40коп. на користь держави.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 діб: засудженому з дня отримання копії вироку, іншим учасникам судового провадження – з дня оголошення вироку.

Головуючий суддя

Судді: