Вирок № 84369733, 10.09.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

266/4415/18

1-кп/264/155/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Литвиненко Н.В., при секретарі Юдіній О.С., за участю прокурора Ворошилова С.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , представника потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполі Донецької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, розлученого, раніше судимий 01.03.2019 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., який зареєстрований: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

06.04.2018 року приблизно о 18:30 годині ОСОБА_1 , діючи умисно та реалізуючи свій злочинний умисел, із корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна і незаконного особистого збагачення, знаходячись на території 5 колії станції «Маріуполь - пасажирський», розташованої на території залізничного вокзалу по вул. Паровозна, 30 у Приморському районі м. Маріуполя, де діючи таємно, та скориставшись неуважністю відомчої воєнізованої охорони, вчинив замах на таємне викрадення чужого майна, а саме за допомогою молотка, який заздалегідь приготував і взяв з собою для полегшення вчинення кримінального правопорушення, з колісних пар пасажирського вагону №04820023, демонтував та викрав композиційні гальмівні колодки з чавунними вставками маркуванням 2ТР-155 у кількості 9 штук, вартістю 116,10 гривень за одну одиницю, які належать виробничому підрозділу Маріупольського вагонного депо ПАТ «Українська залізниця» загальної вартості 1044,90 гривень. Сховавши зазначене майно у мішок у білого кольору, який заздалегідь приготував і взяв з собою з дому. Вказаний мішок з викраденими колодками намагався перенести з території залізничного вокзалу, розташованого по вул. Паровозна, 30 до пункту прийому металобрухту, в тім довести злочин до кінця та розпорядитися викраденим майно не зміг, з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений співробітником відомчої воєнізованої охорони та працівниками поліції Приморського ВП разом з викраденим майном поблизу будинку АДРЕСА_2.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

30 липня 2018 року в м.Маріуполі між представником потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 укладена угода про примирення.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчинені злочину розкаявся, примирився з представником потерпілого ОСОБА_2, претензій матеріального та морального характеру остання до нього не має. Обидві сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України, у виді 80 годин громадських робіт.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнає себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Представник потерпілого також цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про примирення не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор не заперечував щодо затвердження судом вказаного угоди про примирення та не заперечував проти призначення узгодженої обвинуваченим та потерпілим міри покарання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою і обвинуваченому ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання у виді громадських робіт.

Вироком Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13.04.2018 та 26.04.2018 року, необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення укладену 30 липня 2018 року між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип повного складання, призначених покарань за вироком Приморського райсуду м.Маріуполя Донецької області від 01.03.2019 року та цього вироку, остаточно призначивши покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України покарання призначене за вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 850 грн. - виконувати самостійно.

Речові докази: 9 гальмівних колодок, які упаковані в мішок білого кольору, які передані на зберігання представнику потерплого ОСОБА_2 - залишити у користуванні представника потерпілого, молоток з дерев`яною ручкою, який зберігається в камері схову речових доказів Приморського ВП (квитанція ПС №000452 від 26.04.2018 року, порядковий номер -144) - знищити, два DVD з відеозаписом від 06.04.2018 року та 25.04.2018 року та DVD диск з відеозаписом від 28.07.2018 року - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження, оригінали оглянутих 27.04.2018 року документів - залишити у володінні власника.

Арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13.04.2018 та 26.04.2018 року - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя : Литвиненко Н. В.