Вирок № 84365632, 19.09.2019, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/664/18

Провадження № 1-кп/352/52/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

у складі: головуючого – судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.,

з участю прокурорів Неміша В.Р., Шутки Л.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Любчика С.Р., Ткачук Л.Р.

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Гринів Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017090250000383 від 26.08.2017 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микитинці, Івано-Франківської міської ради, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , розлученого, утриманців немає, з середньою освітою, пенсіонера, не військовозобов`язаного, депутатом будь-якої ради не обирався, раніше не судимого, якому пам`ятка про його права та обов`язки вручена,-

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесні ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:

Двадцять шостого серпня дві тисячі сімнадцятого року приблизно о

09 годин 40 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки

«ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Н-18 сполученням Івано-Франківськ – Тернопіль, між населеними пунктами м. Тисмениця та м. Івано-Франківськ в напрямку м. Тисмениця.

Дана ділянка дороги призначена для двох напрямків руху, по дві смуги руху в кожному напрямку, які між собою розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки, у відповідності до вимог п.34.1.3 Правил дорожнього руху України.

Рухаючись указаною ділянкою автодороги, ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.п. 10.1; 10.4; 10.7.д та 27.2.г Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (із подальшими змінами)проявив недбалість, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, не переконався у безпечності та почав здійснювати маневр розвороту.

У цей час, на даній ділянці автодороги позаду автомобіля марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 у попутному напрямку рухався мотоцикл марки «Кawasaki ZX 400К» реєстраційний номер НОМЕР_2 ЕАВ під керуванням ОСОБА_2 .

При наближенні транспортних засобів, водій ОСОБА_1 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, на ділянці дороги не переконавшись в безпеці свого маневру, виїхав через подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки на смугу зустрічного руху, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачати де допустив зіткнення з мотоциклом марки «Кawasaki ZX 400К» реєстраційний номер НОМЕР_2 ЕАВ під керуванням ОСОБА_2 , який з метою уникнення зіткнення виїхав на зустрічну смугу руху.

При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 10.1., де вказано, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 10.4., відповідно до якого перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині — і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

п. 10.7.д), який вказує, що розворот забороняється на автомагістралях, а також на дорогах для автомобілів, за винятком перехресть і місць, позначених дорожніми знаками 5.26 або 5.27.

п. 27.2.г), згідно якого на автомагістралях і дорогах для автомобілів забороняється розворот і в`їзд у технологічні розриви розділювальної смуги;

п. 12.3., відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

п. 34.1., згідно якого лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.

У результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з ранами в ділянці підборіддя, забоєм головного мозку важкого ступеню, комою, набряком і дислокацією головного мозку, закритого вивиху в лівому колінному суглобі.

Відповідно до висновку експерта № 838 від 12.03.2018 судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з ранами в ділянці підборіддя, забоєм головного мозку важкого ступеню, комою, набряком і дислокацією головного мозку – відносяться до тяжких тілесних ушкоджень які є небезпечними для життя в момент спричинення. Закритий вивих в лівому колінному суглобі – відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні пред`явленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілим дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Заподіяні потерпілому ОСОБА_2 злочином збитки відшкодував в повному обсязі у добровільному порядку, внаслідок чого останній від підтримання закладеного до нього цивільного позову відмовився, про що подав суду письмову заяву. Просить суд суворо його не карати. Також обвинуваченим подано клопотання про застосування до нього Закону України "Про амністію в 2016 році". Правові наслідки застосування акта амністії обвинувачений розуміє.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного, дослідженням доказів, які характеризують його особу. Обвинувачений, потерпілий та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України, так як він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обтяжуючі відповідальність обвинувачених обставини відсутні.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_1 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому ОСОБА_2 заподіяної йому злочином матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд приймає до уваги думку потерпілого щодо несуворості призначуваної обвинуваченому міри покарання, а також враховує і те, що останній негативно ставиться до вчиненого, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, раніше не судимий і до амінвідповідальності за порушення Правил дорожнього руху України не притягувався, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, його похилий вік та незадовільний стан здоров`я.

З врахуванням всіх вищеперелічених обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначаючи основне покарання у вигляді позбавлення волі, суд застосовує щодо підсудного норми ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. Також суд застосовує щодо обвинуваченого додаткове покарання, визначене вищевказаною частиною ст. 286 КК України – позбавлення права керувати транспортними засобами.

Крім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України до набрання чинності 07.09.2017 року Закону України "Про амністію в 2016 році", на день набрання чинності згаданим Законом обвинувачений досяг пенсійного віку, а скоєний ним з необережності злочин не відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, останній підлягає звільненню від відбування призначеного йому даним вироком судом основного та додаткового покарання, на підставі п. «г» ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році". Будь-які обставини чи перепони, які б виключали можливість застосування щодо ОСОБА_1 акта амністії, судом не встановлено.

Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

Відмову від позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, як таку, що прав третіх осіб та Закону не порушує, слід прийняти.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання – три роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_1 . від відбування призначеного судом основного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного та додаткового покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки - на підставі п. «г» ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році" від 07.09.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код ЄДРПОУ – 37952250, розрахунковий рахунок -31112115700002, банк отримувача – ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача – 836014) – 2621,18 гривень за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області судових експертиз по даному кримінальному провадженні.

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 2109» реєстраційний № НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 та мотоцикл марки «Кawasaki ZX 400К» реєстраційний № 56-23 ЕАВ, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 повернути власникам чи особам, уповноваженим власниками на розпорядження даними транспортними засобами.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду, через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду вручити прокурору, потерпілому, представнику потерпілого, обвинуваченому та його захиснику негайно після його проголошення.

Суддя Р.Р. Струтинський