Ухвала суду № 84364426, 18.09.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/14562/18

Провадження № 2/219/1769/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2019 року м. Бахмут

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до нотаріальної контори про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2019 року до суду надійшла справа з Донецького апеляційного суду за позовом ОСОБА_1 , яка наразі перебуває в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, 4, до нотаріальної контори, місцезнаходження якої: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 51, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до нотаріальної контори про визначення додаткового строку на прийняття спадщини було залишено без руху. Копію даної ухвали позивач отримала 06 травня 2019 року.

16 травня 2019 року позивачем було надано заяву, проте цю заяву не можливо вважати такою, що усунені недоліки і тому судом 20 травня 2019 року знову було надана позивачу строк для усунення недоліків, копію даної ухвали позивач отримала 24 травня 2019 року.

Лише 04 червня 2019 року позивач надіслала суду позовну заяву, яка не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України і суд ухвалою від 06 червня 2019 року знову залишив позов без руху, копію даної ухвали позивач отримала 11 червня 2019 року.

01 липня 2019 року на адресу суду надійшла заява позивача про продовження їй строку для усунення недоліків, яку суд задовольнив своєю ухвалою від 15 липня 2019 року процесуальний строк, для усунення, ОСОБА_1 , недоліків позовної заяви, відповідно до ухвали суду від 06 червня 2019 року, продовжив на десять днів, з дня отримання копії ухвали, попередивши позивача про наслідки передбачені ч.13 ст.187 ЦПК України, дану ухвалу позивач отримала 26 липня 2019 року.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Як передбачено вимогами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що заявник за спливом тривалого проміжку часу не цікавиться рухом своєї справи та не реалізував своїх процесуальних обов`язків належним чином, в той час як суд здійснив всі можливі спроби для його повідомлення про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку, що заявником у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 06 червня 2019 року.

В свою чергу, як передбачено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України в новій редакції, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаються неподаною і повертається заявникові.

За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до нотаріальної контори про визначення додаткового строку на прийняття спадщини слід повернути позивачу, роз`яснивши при цьому право останньої на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Конвенції захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до нотаріальної контори про визначення додаткового строку на прийняття спадщини вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за порядком передбаченим ст. 355 ЦПК України та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н. М. Медінцева