Ухвала суду № 84360541, 19.09.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/533/14-ц

УХВАЛА

19 вересня 2019 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області в складі судді Назарук В.А., перевіривши дотримання вимог ст.175, 177 ЦПК України у справі за заявою ОСОБА_1 про заборону вчинення будь-яких дій щодо реєстрації мирової угоди, укладеної у справі №567/533/14-ц

встановив:

в Острозький районний суду Рівненської області із заявою про заборону вчинення будь-яких дій щодо реєстрації мирової угоди, укладеної у справі №567/533/14-ц звернулась ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

При вирішенні питання про прийняття заяви було встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Як вбачається із п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

В порушення вказаних вимог, заявником не було визначено сторін у даній справі.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу заявник зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення, тобто, в позовній заяві має містись посилання, зокрема, на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватись лише прав та обов`язків сторін. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження по справі.

Згідно ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання за наявності обставин, що істотно утруднюють виконання рішення, або роблять його неможливим.

Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що нею фактично оскаржуються дії по оформленню права власності на земельну ділянку після затвердження мирової угоди, рішення Новомалинської сільської ради про відмову у передачі земельної ділянки, а також заявлено вимогу про визнання приватизації недійсною, незаконною, що не стосується умов затвердженої мирової угоди та є предметом самостійного позову.

Так, при затвердженні мирової угоди від 04.06.2014 сторони у справі №567/533/14-ц ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) дійшли згоди щодо того, що право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована в с.Лючин та призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд підлягає повторному оформленню із дотриманням вимог законодавства, а межа між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 буде встановлена землевпорядною організацією під час обмірів земельних ділянок шляхом однакових відступів від меж з іншими суміжними землекористувачами на засадах рівності площ.

Таким чином, заявник оспорює межі земельної ділянки, що було вирішено сторонами при укладенні мирової угоди.

Оскільки мирова угода містить конкретні зобов"язання сторін, ці зобов"язання підлягають виконанню, а при неможливості виконання сама мирова угода підлягає врегулюванню сторонами передбаченими законом способами.

Окрім того, заявник не є стороною зазначеної мирової угоди та подана нею заява не містить викладу обставин щодо того, які права заявника порушені, чи є вона правонаступником сторони у справі, якими нормами матеріального права вона обґрунтовує своє право вимоги, зі змісту заяви не зрозуміло що оспорює заявник, яким чином передбачені шляхи поновлення її прав (відстрочення виконання рішення, зміна способу його виконання чи самостійні позовні вимоги) та якими нормами матеріального права визначений той засіб захисту права, який вона просить застосувати, тобто саме які права позивача порушені, враховуючи, що ст.16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

В порушення п. 4 і п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зміст заяви викладено суперечливо, заява не містить викладу обставини щодо обґрунтування її підстав, оскільки в ній не викладено обставин та не зазначено доказів того, якими конкретно неправомірними діями чи бездіяльністю, порушені права, свободи та інтереси заявника, всупереч яким правовим нормам, якими доказами це підтверджується та якими правовими підставами, визначений спосіб захисту прав та інтересів заявника.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет заяви, а заявником не чітко визначені суть вимог, їх правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати спосіб захисту її прав та межі доказування.

При цьому суд враховує, що зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть.

Наведені ОСОБА_1 обставини, не є такими, що утруднюють виконання рішення, оскільки вона фактично ставить питання про визначення іншого способу захисту свого права, що не було предметом судового розгляду.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.95 ЦПК України).

В порушення наведенного, заявником не зазначено про наявність у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, доданих до заяви, не підтверджено відповідність копій доданих письмових доказів оригіналам, які заходиться у неї, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і ст.177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 03.09.2019 заяву було залишено без руху, заявнику було надано строк для усунення вказаних недоліків, а також було роз`яснено наслідки невиконання ухвали.

Копія ухвали була отримана заявником 06.09.2019.

16.09.2019, на виконання даної ухвали, заявником було подано уточнену позовну заяву про перегляд мирової угоди.

Водночас, за змістом подана позовна заява є аналогічною попередній, заявником усунено недоліки заяви лише в частині визначення сторін у справі, в іншій частині ухвала суду залишилась не виконана. Так, заявник фактично ставить питання про визначення іншого способу захисту свого права, що не було предметом судового розгляду, заява спрямована не на визначення іншого способу захисту порушеного права, а на зміну судового рішення, яке набрало законної сили, зі змісту заяви не зрозуміло що оспорює заявник, яким чином передбачені шляхи поновлення її прав (заявляючи самостійні позовні вимоги, заявник одночасно просить переглянути мирову угоду в порядку її виконання) та якими нормами матеріального права визначений той засіб захисту права, який вона просить застосувати, а відтак заявником не усунено недоліки визначені в ухвалі від 03.09.2019.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У встановлений строк заявник недоліки позовної заяви не усунула, а тому, відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, заяву слід вважати неподаною і повернути заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, ч.3 ст.185 ЦПК України

постановив:

заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про заборону вчинення будь-яких дій щодо реєстрації мирової угоди, укладеної у справі №567/533/14-ц, вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз"яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, згідно ч.7 ст.185 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.