Вирок № 84359923, 19.09.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/999/18

Провадження № 1-кп/553/34/2019

В И Р О К

Іменем України

19.09.2019м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Новака Ю.Д.,

при секретарі Каленіченко В.О.,

з участю прокурора Вільховик Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника-адвоката Литовченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018170030000357 від 13.04.2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чернігівка, Чернігівського району, Приморського краю, РФ, громадянина України, освіта середня-спеціальна, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 28.01.1998 року Київським районним судом м. Полтави за ст.ст. 17, 140 ч.2, 44 КК України на 2 роки позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на строк 1 рік;

- 29.06.1998 року Київським районним судом м. Полтави за ст.ст. 17, 81 ч. 2 КК України до покарання у виді арешту, по постанові Київського районного суду м. Полтави від 11.09.1998 року звільнений з СІЗО УМВС Полтавської області 11.09.1998 року;

- 26.01.2000 року Київським районним судом м. Полтави за ст. 206 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 1 рік, із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на строк 2 роки, штраф у сумі 170 грн., по постанові Київського районного суду м. Полтави від 12.10.2000 року відстрочку відмінено та направлено до ВТК загального режиму строком на 1 рік позбавлення волі;

- 30.01.2004 року Київським районним судом м. Полтави за ст. ст. 121 ч.2, 152 ч.3, 153 ч. 2, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 10 років;

- 26.12.2012 року Комінтернівським районним судом м. Харків за ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 04.09.2015 р. Харківською ВК №43 умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 27 днів;

- 08.02.2018 року Ленінським районним судом м. Полтава за ст. ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.1, 70 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки;

- 20.03.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст.ст. 185 ч.2, 71 ч.1, 72 ч.5 КК України на 1 рік 1 місяць позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 185 ч.2, 125 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

13.04.2018 року, близько 08 год., обвинувачений ОСОБА_1 прийшов до потерпілого ОСОБА_2 , з яким вони напередодні вживали спиртні напої за місцем його проживання в кв. АДРЕСА_3 , де під час раптової виниклої сварки, діючи умисно, протиправно,спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді декількох ударів правою рукою, стиснутою в кулак в район обличчя.

У результаті нанесених ударів потерпілому ОСОБА_2 було спричинено згідно висновку експерта №370 від 26.04.2018 року, тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, забійної рани, гематоми м`яких тканин та садна шкіри обличчя ліворуч, які утворилися від дії тупого предмету з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, як від одного так і декілька кратної дії травмуючого фактору, та кваліфікуються у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, що виразилося в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відразу після вчиненого кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, 13.04.2018 року, близько 08 год. 05 хв., обвинувачений ОСОБА_1 правомірно перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , після того як спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , у той момент коли останній пішов вмиватися до ванної кімнати, обвинувачений ОСОБА_1 , скориставшись тим, що його дій ніхто не бачить, діючи умисно, протиправно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно, з кімнати - зали, вчинив крадіжку велосипеда марки «BORNTORUN II», вартістю 4483 грн. 33 коп. згідно висновку експерта №786 від 26.04.2018 року та грошових коштів в сумі 300 грн. Після чого з місця скоєння кримінальних правопорушень зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, а саме здавши вказаний велосипед під заставу в ломбардне відділення №036 ПТ «ДОНКРЕДИТ», м. Полтава, за що отримав грошові кошти.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України, що виразилося в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 125, ч.2 ст.185 КК Укаїни не визнав. При цьому цивільний позов заявлений представником ПТ «ДОНКРЕДИТ» визнав повністю.Також суду пояснив, що 09.04.2018 року, в вечірній час, він познайомився з потерпілим ОСОБА_3 біля майстерні по ремонту взуття. Потерпілий ОСОБА_2 був в стані алкогольного сп`яніння та при собі мав пляшку горілки. Познайомившись з потерпілим, вони разом із працівником майстерні по ремонту взуття почали вживати горілку. Під час вживання алкогольних напоїв потерпілий ОСОБА_2 почав скаржитися на те, що нещодавно придбав велосипед, який виявився поламаним. Він повідомив потерпілому про те, що знає як ремонтувати велосипед і при нагоді може його відремонтувати. Посидівши деякий час в майстерні, потерпілий пішов додому та повернувся вже з велосипедом, який потім показав йому. Оглянувши його, він повідомив потерпілому ОСОБА_2 , що маються деякі несправності. Пізніше вони відвели велосипед до нього додому на АДРЕСА_2 . Близько двох днів він його ремонтував. 12.04.2018 року він зустрів випадково потерпілого поблизу ринку, близько 8.00 год. Візуально побачив, що потерпілий був побитий, проте він не цікавився, що і коли з ним сталося, бо як йому пояснили його знайомі, потерпілий мав репутацію людини, яка провокує конфлікти. Він йому запропонував забрати велосипед, але останній повідомив, що зробить це пізніше. Поговоривши, вони вирішили відпочити та вжити алкогольні напої. Кожний дав гроші, вони скупилися та сіли у дворі відпочивати, де й просиділи до 16 год. Під час відпочинку, потерпілий ОСОБА_2 почав чіплятися до інших людей, які з ними відпочивали, зокрема і до ОСОБА_4 . Потерпілий завдав йому декілька ударів, почалася бійка, але він з іншими їх розборонив. Після цього потерпілий запросив їх до себе в гості, а по дорозі, коли йшли та купляли продукти, він сказав йому, що може продати його велосипед ОСОБА_5 і що останній може забрати цей велосипед у відшкодування моральної шкоди нанесеної з боку потерпілого ОСОБА_2 Прийшовши додому до потерпілого, вони відпочивали, а потім з часом потерпілий почав провокувати конфлікт, лізти битися та грубити до нього. Він його заспокоював, але це на нього не діяло. Їх спільний знайомий ОСОБА_6 , який відпочив разом з ними, почав відтягувати їх один від одного, бачачи таку поведінку потерпілого, вони пішли по своїх домівках і більше потерпілого він не бачив. Коли виходили з помешкання потерпілого, останній повідомив йому, щоб він завтра поїхав та продав велосипед, а кошти віддав ОСОБА_7 Наступного дня він привіз велосипед потерпілого до ломбарду та отримав за нього 1001 грн. В цей же день, в районі Південного вокзалу в м. Полтава його затримала поліція, оскільки потерпілий написав відповідну заяву. Повідомив, що чек з ломбарду хотів принести та показати потерпілому. Потерпілого не бив. Вважає, що потерпілий його обмовляє, оскільки вимагав, щоб він йому заплатив 10 тисяч гривень за те, що він не буде писати заяву про вчинення злочину передбаченого ст. 125 ч.2 КК України.

Не зважаючи на повне невизнання своєї винуваності обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 125, ч.2 ст.185 КК України його винуватість у вчиненні даних злочинів підтверджується сукупністю обставин, встановленими в судовому засіданні, доказами, повністю дослідженими та безпосередньо перевіреними судом в процесі розгляду даного кримінального провадження:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який суду показав, що в середині квітня 2018 року він був на ринку, який знаходиться поблизу зупинки «Оптика» в м. Полтава, де познайомився з ОСОБА_8 в компанії спільних знайомих. Взимку він придбав собі велосипед, згодом докупив деякі деталі до нього. Оскільки ОСОБА_9 приїхав на схожому велосипеді, то вирішив з ним поспілкуватися з приводу ремонту велосипеда. ОСОБА_9 запитав чи далеко він живе, відповівши, що ні, вони пішли до нього де подивилися як полагодити велосипед і на цьому все закінчилося. 12.04.2018 року він був вихідний та знаходився вдома. Вранці вийшов на ринок біля свого помешкання, де побачив своїх знайомих та вирішив з ними вжити горілки. Серед знайомих побачив і ОСОБА_10 , який запитав у нього чи полагодив він велосипед на що він відповів, що ні, оскільки не було часу та бажання. ОСОБА_9 запропонував йому допомогу та вони пішли до нього додому. Будучи враженим від того, що ОСОБА_9 виявив бажання допомогти, вирішив пригостити останього та придбав алкогольні напої та продукти харчування. З ними також пішов ОСОБА_11 . Прийшовши до себе додому, ввімкнули телевізор, почали випивати та розмовляти. Під час їхньої розмови, ОСОБА_12 не сподобалися його вислови, вони почали сваритися, після чого він наніс йому сильний удар. Після цього він образився та запропонував їм залишити своє помешкання. Наступного дня, 13.04.2018 року, близько 8.00 год., він почув, що хтось стукає в його квартиру. Відкривши двері помешкання він побачив ОСОБА_10 та подумав, що останній прийшов, щоб примиритися з ним та вибачитися. Проте, зайшовши до коридору, ОСОБА_13 відразу наніс йому удар і почав розповідати, що він неправильно себе вів напередодні. Він наніс йому ще декілька ударів та в нього почала йти кров. Він пішов до ванної кімнати, щоб вмитися та змити кров, яка йшла. Пробув там секунд тридцять, а коли повернувся, то ОСОБА_10 в квартирі вже не було, велосипеда та грошей також не було. Зрозумівши, що ОСОБА_9 вкрав у нього велосипед та гроші, викликав поліцію. Зазначив, що при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який показав суду, що 12.04.2018 року він разом з друзями, вранці, на ринку, біля зупинки «Оптика» у м. Полтаві вживали алкогольні напої. Через деякий час до них приїхав потерпілий, який був в нетверезому стані. Потерпілий ОСОБА_2 вжив з ними алкоголь, а потім сам вирішив пригостити їх горілкою, так як у нього були гроші та запропонував йому з іншим товаришем сходити до магазину та купити спиртні напої. Сам же потерпілий ОСОБА_2 разом з обвинуваченим ОСОБА_1 кудись відійшли, а через деякий час повернулися та вони всі разом на дитячому майданчику продовжили вживати алкогольні напої. Потерпілий був в стані алкогольного сп`яніння та поводив себе нахабно. А потім почав провокувати бійку та чіплятися до людей, декілька раз ударив у груди ОСОБА_4 , за якого заступився обвинувачений ОСОБА_1 , зробивши останньому зауваження. Через деякий час потерпілий ОСОБА_2 запропонував піти до нього додому, щоб залагодити конфлікт та вжити алкогольні напої. Втрьох, а саме: він, обвинувачений та потерпілий, пішли до ОСОБА_2 додому. Прийшовши до нього додому вживали горілку. В процесі відпочинку потерпілий почав словесно ображати обвинуваченого ОСОБА_1 та між ним відбулася штовханина, на що він почав їх розбороняти та заспокоювати. Після цього він забрав ОСОБА_10 і вони пішли додому близько 20 год. Наступного дня, вранці, до нього зателефонував ОСОБА_9 та запропонував поїхати з ним на залізничний вокзал у м. Полтаві купити продукти харчування. Він погодився, а коли вони туди приїхали через деякий час їх затримала поліція та доставили до райвідділу і пояснили причину затримання, оскільки потерпілий ОСОБА_2 подав відповідну заяву, що у нього викрали велосипед. Після того як вони вийшли з райвідділу, обвинувачений ОСОБА_1 повідомив йому, що велосипед потерпілого він здав до ломбарду. ОСОБА_1 повідомив чий це велосипед, а саме, що він належить потерпілому, чому він здав його до ломбарду йому невідомо, припускає, що можливо в рахунок відшкодування моральної шкоди, коли запитав у нього з якого приводу їх затримала поліція, ОСОБА_1 йому відповів, що причиною цього став, той факт, що він здав до ломбарду велосипед, який належить ОСОБА_2 Яким чином велосипед ОСОБА_2 опинився у обвинуваченого ОСОБА_1 йому невідомо;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , яка показала суду, що в середині квітня 2018 року вона поїхала на декілька днів до своєї матері в інший район області, про це вона повідомила ОСОБА_2 з яким вони проживали в цивільному шлюбі на той час. Через декілька днів після її від`їзду, їй зателефонував потерпілий ОСОБА_2 та повідомив, що його вдома побили та обікрали і він викликав поліцію. В ході розмови розповів, що велосипед у нього викрав ОСОБА_9 . Коли через декілька днів повернулася, то побачила, що у потерпілого ОСОБА_2 було розбите обличчя, синяк під лівим оком та розсічена щока. ОСОБА_2 їй зазначив, що поки він вмивався після нанесення ударів ОСОБА_1 , останній у нього викрав велосипед та гроші. До від`їзду на ОСОБА_2 ніяких тілесних ушкоджень не було. Також повідомила, що велосипед йому повернули працівники поліції, які знайшли його в ломбарді. Обвинувачений ОСОБА_1 через деякий час приходив до неї та прохав, щоб вона порозмовляла з потерпілим ОСОБА_2 , щоб останній забрав подану ним заяву з райвідділу поліції. Вона намагалася це зробити, але в неї нічого не вийшло. Коли запитала у обвинуваченого ОСОБА_1 навіщо він завдав ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та викрав у нього велосипед, останній повідомив, що потерпілий йому був винен, а це все пішло у відшкодування завданої йому шкоди, проте якої саме він не повідомив.

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125 ч.2, 185 ч.2 КК України, також підтверджується дослідженою та перевіреною в судовому засіданні сукупністю доказів:

-витягом з ЄРДР №12018170030000357 (т.2, а.с.99-100);

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.04.2018 року (т.2 а.с.101);

-заявою потерпілого ОСОБА_2 від 13.04.2018 р. (т.2 а.с.102);

-протоколом огляду місця події від 13.04.2018 року за адресою АДРЕСА_4 з фототаблицеюдо нього (т. 2, а. с. 103-107);

-заявою ОСОБА_1 про добровільну видачу чеку та договору (т.2, а.с.108);

-протоколом огляду від 13.04.2018 року за адресою АДРЕСА_5 , у службовому кабінеті ПВ №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, де ОСОБА_1 за добровільною згодою видав працівникам поліції чек та договір №ДОН0360002641 від 13.04.2018 року (т.2, а.с. 109-111);

-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 14.04.2018 року, відповідно до якої визнано речовим доказом - договір про надання фінансового кредиту №ДОН 0360002641 13.04.2018 року, ПТ «Донкредит», в якому зазначено дані позичальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце прописки АДРЕСА_1 , паспортні дані НОМЕР_1 , виданий Кивським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, кредитодавець надає позичальнику 1001 грн. за предмет застави велосипед «BORNTORUN 2», договір на 2 аркушах; квитанція ПТ «Донкредит» ломбардне відділення №036, розташоване за адресою м. Полтава, вул. Соборності, 79, видано договір №ДОН 0360002641 , сума фінкредиту -1001.00, виданий 13.04.2018 року, о 08.53 годині, чек на одному аркуші (т.2, а.с.112);

-договором про надання фінансового кредиту №ДОН 0360002641 13.04.2018 року укладеного між кредитодавцем (Заставодержатель): Повне Товариство «Ломбард Донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ріелті» і Компанія», код ЄДРПОУ 30416462, адреса 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, в особі її представника ОСОБА_16 , що діє на підставі довіреності №553 від 01.03.2018 р. та позичальником (Заставодавець) ОСОБА_1 , дата народження: 22.05.1980 РНОКПП(ІПН): НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , паспортні дані: НОМЕР_1 , виданий Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, 13.07.2011, тел. НОМЕР_4 (т.2, а.с. 113-114);

-квитанцією від 13.04.2018 року на суму 1001 гривня (т.2, а.с.115);

-ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11.05.2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 (т.2, а.с.166-167);

-протоколом обшуку від 18.04.2018 року за адресою м. Полтава, вул. Соборності, 79 в приміщенні ПТ «Донкредит», ломбардне відділення №036, відповідно до якого було виявлено та вилучено велосипед «BORNTORUN 2» (т.2, а.с. 116-120);

-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 18.04.2018 року, відповідно до якої визнано речовим доказом велосипед «BORNTORUN 2», який належить потерпілому ОСОБА_2 (т.2, а.с.121);

-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 18.04.2018 року, відповідно до якої визнано речовим доказом DVD диск з записом проведеного обшуку від 18.04.2018 року, який поміщений до паперового конверту та опечатаний печаткою ВП №2 (т.2, а.с.122);

-конвертом з DVD диском з відеозаписом проведеного обшуку від 18.04.2018 року, який поміщений до паперового конверту та опечатаний печаткою ВП №2 (т.2, а.с.123);

-протоколом огляду цифрового носія та перегляду інформації, котра міститься на ньому від 25.04.2018 року, відповідно до якого 13.04.2018 року о 8.40 год. обвинувачений ОСОБА_1 зайшов до ломбардного приміщення №036 та здав велосипед «BORNTORUN 2» за що отримав грошові кошти (т.2, а.с.124-125);

-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 26.04.2018 року, відповідно до якої визнано речовим доказом DVD диск з записом за 13.04.2018 рік з ломбардного відділення №036 м. Полтава, який поміщений до паперового конверту та скріплений печаткою ВП №2 (т.2, а.с.126);

-конвертом з DVD диском з відеозаписом з камер відеоспостереження за 13.04.2018 рік з ломбардного відділення №036 м. Полтава, який поміщений до паперового конверту та скріплений печаткою ВП №2 (т.2, а.с.127);

-довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні №12018170030000357 в сумі 572 грн. (т.2, а.с.128);

-висновком експерта №786 від 26.04.2018 року, відповідно до якого ринкова вартість наданого на дослідження велосипеду «BORNTORUN 2» , станом на момент проведення експертизи (26.04.2018), складає 4483,33 грн. (т.2, а.с. 129-135);

-зберігальною розпискою ОСОБА_2 від 30.04.2018 року, якому було повернуто велосипед «BORNTORUN 2» (т.2, а.с.136);

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.04.2018 року потерпілого ОСОБА_2 (т.2 а.с.137);

-довідкою з Травмпункту №5462 від 13.04.2018 року 1 Міської клінічної лікарні, виданою потерпілому ОСОБА_2 з зазначенням тілесних ушкоджень та діагнозу (т.2, а.с.138);

-висновком судово-медичної експертизи № 370 потерпілого ОСОБА_2 від 26.04.2018 року відповідно до якого проведенням судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_2 , медичної документації, встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно- мозкової травми струсу головного мозку, забійної рани, гематоми м`яких тканин та садна шкіри обличчя ліворуч, які утворились від дії тупого(их) предмету з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, як від одно-, так і декілька кратної дії травмуючого (их) фактору(ів) та можливо в строк і за обставин на який(які) посилається гр. ОСОБА_2 та кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.) Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику встановлених тілесних ушкоджень, в момент спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2 знаходився у вертикальному положенні та передньою частиною тулубу (обличчям) до нападника (т.2, а.с.139-140);

-викопіровкою з журналу реєстрації амбулаторних хворих травматологічного пункту на гр. ОСОБА_2 , який звертався за медичною допомогою в травмпункт 13.04.2018 року 1 Міської Клінічної лікарні (т.2, а.с.142-143);

-протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_2 від 20.04.2018 року з фототаблицею до нього, конвертом з диском проведення слідчого експерименту, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 розказав та показав про вчинення відносно нього ОСОБА_1 злочинів, а саме: нанесення тілесних ушкоджень та викрадення велосипеда та грошей (т.2, а.с.144-149, 151);

-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 21.04.2018 року, відповідно до якої визнано речовим доказом DVD диск з записом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_2 , який поміщений до паперового конверту та скріплений печаткою ВП №2 (т.2, а.с.150);

-додатковим висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2 № 401 від 26.04.2018 року відповідно до якого проведенням судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_2 , медичної документації, встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно- мозкової травми струсу головного мозку, забійної рани, гематоми м`яких тканин та садна шкіри обличчя ліворуч, які утворились від дії тупого(их) предмету з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, як від одно-, так і декілька кратної дії травмуючого (их) фактору(ів) та можливо в строк і за обставин на який(які) посилається гр. ОСОБА_2 та кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.). Покази потерпілого ОСОБА_17 дані ним 20.04.2018 року в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_2 (т.2, а.с.152-153);

- матеріалами справи, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 : копією паспорта (т.2, а.с. 154-155); вимогою ВІТ УМВС України в Полтавській області відповідно до якої ОСОБА_1 неодноразово судимий (т. 2, а.с. 156-157); характеристикою на ОСОБА_1 , відповідно до якої останній характеризується негативно (т.2, а.с. 158); довідкою Полтавського районного сектору з питань пробації від 25.04.2018 №1151 відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку з 22.03.2018 року, який засуджений 08.02.2018 року Ленінським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, 70 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки (т.2, а.с.159), довідкою ПОНД від 20.04.2018 року відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває під диспансерним наглядом з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (т.2, а.с.163), довідкою з Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру від 02.05.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 на обліках не перебуває ( т. 2, а.с. 164), довідкою Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева від 24.04.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно знаходився на лікуванні в даній лікарні з 12.03.1999 р. по 24.03.1999 року з діагнозом психічні розлади та розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності ( т. 2, а. с. 165).

За таких обставин, в сукупності наведених доказів та їх аналізу суд вважає, що вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 та даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 125 ч.2 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження,що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, які йому вірно інкриміновані стороною обвинувачення.

Аналізом безпосередньо досліджених та перевірених судом доказів у їх взаємозв`язку між собою, в ході розгляду кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразилися в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень,що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілому ОСОБА_2 та у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за обставин, які викладені стороною обвинувачення. Дана сукупність доказів повністю підтверджує висновки суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, які були встановлені в ході судового розгляду щодо часу, місця, мотиву та способу та інших обставин вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 125, ч.2 ст.185 КК України обвинуваченим ОСОБА_1 відповідно до ст. 91 КПК України. Сукупність досліджених доказів також узгоджується із показаннями даними в судовому засіданні потерпілим по справі ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які в своїх поясненнях даних в судовому засіданні також підтвердили фактичні обставини подій, які відбулися 13.04.2018 року в АДРЕСА_1 , а отже і факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 вказаних злочинів щодо потерпілого ОСОБА_2 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, наданими стороною обвинувачення, повністю дослідженими та перевіреними судом в ході судового розгляду. Так, зокрема, свідок ОСОБА_14 підтвердив ті факти, що він разом з обвинуваченим та потерпілим 12.04.2018 року вживали алкоголь в квартирі потерпілого, де й виник конфлікт мід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також те, що 13.04.2018 року їх затримала поліція разом з обвинуваченим, який йому повідомив, що він здав велосипед, який належав потерпілому до ломбарду, за що отримав кошти. Свідок ОСОБА_15 також підтвердила наявність конфлікту між потерпілим та обвинуваченим, та те, що обвинувачений зазначав на наявність боргу перед ним з боку потерпілого, за що він і спричинив йому тілесні ушкодження та викрав у нього велисипед, який здав до ломбарду.

Також вчинення злочинних дій обвинуваченим ОСОБА_1 відносно потерпілого ОСОБА_2 . узгоджуються, зокрема, із іншими матеріалами кримінального провадження, дослідженими та перевіреними судом в ході судового розгляду, а саме заявою потерпілого ОСОБА_2 від 13.04.2018 р. (т.2 а.с.102), протоколом огляду місця події від 13.04.2018 року за адресою АДРЕСА_4 з фототаблицею до нього (т. 2, а. с. 103-107), заявою ОСОБА_1 про добровільну видачу чеку та договору та протоколом огляду (т.2, а.с.108, 109-111), постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 14.04.2018 року - договору про надання фінансового кредиту №ДОН 0360002641 13.04.2018 року, в якому зазначено дані позичальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та предмет застави - велосипед «BORNTORUN 2», квитанція ПТ «Донкредит», сума фінкредиту -1001.00 грн., дата видачі 13.04.2018 року, та час видачі 08.53 година, чек (т.2, а.с.112);протоколом обшуку від 18.04.2018 року за адресою м. Полтава, вул. Соборності, 79 в приміщенні ломбарду де й було виявлено та вилучено велосипед «BORNTORUN 2» належний ОСОБА_2 (т.2, а.с. 116-120), протоколом огляду цифрового носія та перегляду інформації, котра міститься на ньому від 25.04.2018 року, відповідно до якого 13.04.2018 року о 8.40 год. видно, що обвинувачений ОСОБА_1 зайшов до ломбардного приміщення №036 та здав велосипед «BORNTORUN 2» належний потерпілому ОСОБА_2 , за що отримав грошові кошти в сумі 1001 грн. (т.2, а.с.124-125), які підтверджують вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України щодо майна потерпілого, а саме крадіжки належного йому велосипеду. А також, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.04.2018 року потерпілого ОСОБА_2 (т.2 а.с.137), довідкою з Травмпункту №5462 від 13.04.2018 року 1 Міської клінічної лікарні, виданою потерпілому ОСОБА_2 з зазначенням тілесних ушкоджень та діагнозу (т.2, а.с.138), висновком судово-медичної експертизи № 370 потерпілого ОСОБА_2 від 26.04.2018 року згідно якого останньому було нанесено тілесні ушкодження в строк і за обставин на які посилався потерпілий (т.2, а.с.139-140), викопіровкою з журналу реєстрації амбулаторних хворих травматологічного пункту на гр. ОСОБА_2 , який звертався за медичною допомогою в травмпункт 13.04.2018 року 1 Міської Клінічної лікарні (т.2, а.с.142-143), додатковим висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_2 № 401 від 26.04.2018 року відповідно до якого покази потерпілого ОСОБА_17 дані ним 20.04.2018 року в ході проведення слідчого експерименту за його участю щодо нанесення йому тілесних ушкоджень, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_2 (т.2, а.с.152-153), які підтверджують характер спричинених тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 обвинуваченим ОСОБА_1 .

Виходячи із викладеного, суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 даних в судовому засіданні є неспроможними, недостовірними та необ`єктивними, такими, що суперечать фактичним обставинам справи встановлених судом в ході розгляду кримінального провадження, доказам наданими стороною обвинувачення, а тому суд не бере їх до уваги, та вважає, що такі показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо обставин вчинення злочинів та заперечення ним своєї вини у цьому, суд вважає безпідставними та розцінює це як спробу таким чином обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинення ним злочинів щодо крадіжки майна та нанесення тілесних ушкоджень.

Викладене свідчить, що обвинувачений ОСОБА_1 знаходився на місці вчинення злочинів, діяв умисно та вчинив злочини передбаченіч.2 ст. 125 та ст. 185 ч.2 КК України за що він повинен нести кримінальну відповідальність.

Заяви обвинуваченого ОСОБА_1 в судових засіданнях про те, що інкримінуємі йому злочини він не вчиняв, суд вважає невідповідаючими дійсності, бо такі його заяви спростовуються, як послідовними і детальними показаннями самого потерпілого та свідків, так і сукупністю інших доказів по справі які були досліджені безпосередньо судом в ході розгляду даного кримінального провадження, висновками експертів, протоколами проведення слідчого експерименту, речовими доказами по справі, які були знайдені та вилучені та про які в своїх поясненнях вказував потерпілий, які були в нього викрадені з його помешкання, а також які були здобуті під час вилучення з ломбарду, а також відеофіксація з камер спостереження, які знаходись в приміщенні ломбарду, куди обвинувачений здав викрадений велосипед потерпілого та отримав за це кошти і це все свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив інкримінуємі йому злочинні діяння.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 в ході судового розгляду про те, що працівники поліції та прокуратури в ході розгляду даного кримінального провадження здійснювали фальсифікацію доказів по справі, а також вчиняли тиск на обвинуваченого, не відповідають дійсності, оскільки на протязі досудового розслідування та судового розгляду, твердження висловлені ним не знайшли свого підтвердження, а тому суд розцінює такі твердження як такі, які направлені, щоб приховати вчинення даних злочинів та уникнути відповідальності за скоєне.

Вказані докази в сукупності з показаннями потерпілого та свідків, не довіряти яким у суду немає жодних підстав, повністю підтверджують дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 125 ч.2, 185 ч.2 КК України.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до обгрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів передбачених ст. 125 ч.2, ст.185 ч.2 КК України сукупністю доказів, які суд визнає належними, допустимими та достовірними, бере їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , який повинен нести кримінальну відповідальність за вчинені ним злочини.

Відповідно до ч.1, 6 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ч.2 ст. 8 КПК України та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України», щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів передбачених ст.ст. 125 ч.2, 185ч.2 КК України належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності - достатніми доказами по справі «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України та які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.

Відповідно до ч.ч. 1,3 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Проаналізувавши всі докази, досліджені в судовому засіданні, суд, з врахуванням вимог ст. 337 КПК України, вважає доказаною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 125 ч.2, 185 ч.2 КК України.

Відповідно до ч.1 статті 368 КПК України ухвалюючи вирок суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини, ст.62 Конституції України і норм КПК України кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.

Оцінюючи всі докази за даною кримінальною справою в їх сукупності, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права».

З урахуванням викладеного, оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись ст. 62 Конституції України, суд приходить до переконливого висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 125 ч.2,185 ч.2 КК України є доведеною поза розумним сумнівом, що також узгоджується з положенням ст. 94 КПК України, та які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

Зважаючи на викладене, суд вважає правильною кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_1 :

-за ст. 125 ч. 2 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження,що спричинило короткочасний розлад здоров`я;

-за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправдання засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, при вирішенні питання щодо призначення виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 враховує положення п. 1 ППВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», ст.ст. 50 та 65 КК України, та виходить з того, що особі враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого немає.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, його характеристику, те, що він не займається суспільно корисною працею, вину у вчиненні злочинів не визнав, не розкаявся у вчиненому, не відшкодував потерпілому завдані злочином збитки в повній мірі, що свідчить про те, що особа не усвідомила характер своїх протиправних діянь, не зробила для себе відповідні висновки, а тому беручи до уваги відсутність обставин, які пом`якшують покарання, те, що обвинувачений неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, нові злочини вчинив в період іспитового строку,суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді реального позбавлення волі та без застосування положень ст.ст. 75,76 КК України, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

З урахуванням того, що суд при призначенні покарання ОСОБА_1 буде застосовувати положення ч.1 ст.71 КК України, оскільки останній був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 08.02.2018 року до покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, та відносно нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, а тому суд з урахуванням правової позиції Великої палати Верховного Суду викладеної в постанові від 29.08.2018 року вважає за необхідне застосувати положення ч.5 ст.72 КК України, та зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення в період з 04.05.2017 року по 08.02.2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову повного товариства «Ломбард Донкредит» товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ріелті» і компанія»», який в повній мірі визнав обвинувачений,суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, а саме щодо стягнення з обвинуваченого на користь цивільного позивача матеріальної шкоди в сумі 1001 грн., яка є доведеною сукупністю встановлених в судовому засіданні доказів.

Відповідно до ст. 124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з ОСОБА_1

Долю речових доказів, які долучені до матеріалів кримінального провадження, суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 125 ч.2, 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

-за ст.125 ч.2 КК України у виді одного року обмеження волі;

-за ч.2 ст.185 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

У відповідності до ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважати засудженим ОСОБА_1 до покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1 частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 08.02.2018 року у виді чотирьох років позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді семи років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - залишити без змін у виді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 11.05.2018 року, тобто з моменту обрання йому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою по даній справі.

Зарахувати у відбутий строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 термін перебування його під вартою за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 08.02.2018 року з 04.05.2017 по 08.02.2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази - договір про надання фінансового кредиту №ДОН 0360002641 від 13.04.2018 року - залишити в матеріалах кримінального провадження, велосипед «BORNTORUN 2» - повернути потерпілому ОСОБА_2 за належністю як власнику.

Цивільний позов Повного товариства «Ломбард Донкредит» Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ріелті» і Компанія» задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Повного товариства «Ломбард Донкредит» Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ріелті» і Компанія»» код ЄДРПОУ 30416462, адреса 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, 1001 грн. у відшкодування шкоди завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які повязані із проведенням експертизи у сумі 572 грн.

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ленінського районного суду м.Полтави Ю. Д. Новак