Ухвала суду № 84359679, 12.09.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10545/19

Провадження № 1-кс/201/5614/2019

УХВАЛА

12 вересня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Федоріщева С.С.

з секретарем

судового засідання – Максимовою О.В.

за участю:

прокурора – Кліпацької Е.В.

слідчого – Поповича Д.В.

захисника – Білого І.М.

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12012040650000068 від 27.12.2012 року клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Поповича Д.В., погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Кліпацькою Е.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно працюючого на території Російської Федерації, раніше не судимого, із вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що в період часу з 03.07.2003 року до 12:45 години 29.06.2010 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у магазині "Шериф" ЧП Кобзар, розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева,7, будучи матеріально відповідальною особою, працюючи продавцем відділу електроніки, присвоїв майно яке належало ЧП «Кобзар», а саме: товаро-матеріальні ціності на загальну суму 251737 гривень, чим спричинило ЧП «Кобзар», в особі його директора ОСОБА_2 , матеріальну шкоду на вищезазначену суму, що складає 579,37 неоподаткованих налогом мінімумів доходів громадян.

07.04.2011 року за даним фактом слідчим відділом Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу № 63111360 за ознаками складу злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

16.05.2011 року ОСОБА_1 по кримінальній справі № 63111360 заочно пред`явлено обвинувачення щодо вчинення злочину передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

24.05.2011 року досудове розслідування кримінальної справи № 63111360 за обвинуваченням ОСОБА_1 , зупинено на підставі пункту 1 статті 206 КПК України.

27.12.2012 року СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області відомості у вказаній кримінальній справі внесено до ЄРДР №12012040650000068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

23.12.2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України..

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років з з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Підозрюваний ОСОБА_1 ухиляється від явки до слідчого, що перешкоджає проведенню з ним слідчих дій і прийняття законного рішення по даному кримінальному провадженню.

24.05.2011 року винесено постанову про оголошення у розшук обвинуваченого ОСОБА_1 .

16.12.2011 року СКР Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» №16311017, відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

06.02.2014 обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено у міждержавний розшук.

17.03.2014 відносно підозрюваного ОСОБА_1 внесена інформація до обліків Генерального секретаріату Інтерполу по «Червоній картці» та останнього оголошено у міждержавний розшук.

23.06.2017 до Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області з Департаменту Інтерполу та Європолу Національної поліції України надійшла службова телеграма із текстом термінового запиту НЦБ Інтерполу в Російській Федерації про те, що 20.06.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в`їхав на територію Російської Федерації.

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Дніпропетровська, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , власник паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданий 24.10.1997 року Ленінським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Вказана підозра обґрунтовується доказами, отриманими в ході проведення досудового розслідування, а саме: заявою потерпілого про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколом впізнання особи за фотознімками, трудовим договором, договором про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_1 , актом інвентаризації.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 оголошений у міждержавний розшук з метою арешту останнього, вжито заходів щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку визначеному ч.6 ст.193 КПК України, згідно якої суд приймає рішення про обрання зазначеного запобіжного заходу за відсутності особи лише у разі оголошення її міжнародного розшуку, тому як раніше, 09.11.2016 Жовтневим РС м.Дніпропетровська винесено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою приводу його до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якої буде недостатньо для здійснення екстрадиції розшукуваного в Україну, оскільки міжнародні договори встановлюють чітко та однозначно – до запиту про видачу особи повинна додаватись ухвала компетентного суду про тримання особи під вартою.

28.01.2019 року з відділу міжнародного поліцейського співробітництва надійшов лист повідомлення, за даними НЦБ Інтрполу РФ про затримання 28.01.2019 року на території РФ громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 який перебуває у міжнародному розшуку, а також необхідність забезпечення своєчасної підготовки процесуальних документів та клопотання про його видачу із відповідними матеріалами екстрадиції, серед котрих основним процесуальним документом є «ходотайство о задержании и заключении под стражу».

29.01.2019 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Трещовим В.В. винесено ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутністю підозрюваного.

Далі згідно постанови заступника Генерального прокурора РФ державного радника юстиції 1 класу Лопатіна Г.Б. від 02.08.2019 року, згідно якого було надано запит Генеральної прокуратури України про видачу ОСОБА_1 , для притягнення до кримінальної відповідальності, та доручити федеральній службі виконання покарань РФ, передачу ОСОБА_1 компетентним органам України.

11.09.2019 року ОСОБА_1 доставлено до Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області, після чого о 18.05 годині останнього ознайомлено з повідомленням про підозру від 23.12.2013 року, після чого останнього було затримано в порядку 205 КПК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 тримання під вартою у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 27.11.2012 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040650000068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, хоча раніше не судимий, однак проживає на території Російської Федерації, де має постійне місце роботи, крім того переховувався від органів досудового слідства та суду, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 на період досудового розслідування.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 14 жовтня 2019 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 70 480 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя С.С. Федоріщев