Ухвала суду № 84359020, 18.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

м. Черкаси

18 вересня 2019 року Справа № 580/2686/19

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи в залі суду заяву ОСОБА_1 до Черкаської обласної ради, Черкаської обласної виборчої комісії про забезпечення позову у справі,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Черкаської обласної ради (далі — відповідач 1) та Черкаської обласної виборчої комісії (далі — відповідач 2) в якому просив:

- визнати протиправними дії Черкаської обласної ради щодо припинення повноважень депутата Черкаської обласної ради Ботнара Юрія Андрійовича та зобов`язати Черкаську обласну раду утриматися від вчинення дій, що перешкоджають ОСОБА_1 у здійсненні повноважень депутата Черкаської обласної ради.

29.08.2019р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи ухвалено проводити в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 18.09.2019р.

16.09.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в якій просить:

- заборонити Черкаській обласній виборчій комісії приймати рішення про визнання обраним депутатом наступного за черговістю після ОСОБА_1 кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання “Свобода”.

- заборонити Черкаській обласній раді здійснювати дії, що створюють перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 повноважень депутата Черкаської обласної ради, передбачених ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”.

Представник заявника, в обгрунтування заяви про забезпечення позову, зазначає, що позивача протиправно позбавлено депутатських повноважень, оскільки законом не встановлено заборони суміщення повноважень депутата обласної ради та посади заступника міського голови м. Черкаси. Так, представник позивача вказує, що існує небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, в разі якщо, до вирішення адміністративного позову позивача по суті, Черкаською обласною виборчою комісією буде прийнято рішення про визнання обраним депутатом наступного за черговістю після ОСОБА_1 кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання “Свобода”. Крім того, зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист оспорюваних прав, оскільки прийняте рішення покладе початок невідворотньому процесу.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018р. у справі 826/9263/17, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018р. у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

З огляду на приписи статті 151 КАС України, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008р. “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України”, під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник заявника вказує, що існує небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, в разі якщо, до вирішення адміністративного позову позивача по суті, Черкаською обласною виборчою комісією буде прийнято рішення про визнання обраним депутатом наступного за черговістю після ОСОБА_1 кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об`єднання “Свобода” та істотно ускладнить виконання рішення суду.

При розгляді даної заяви та її обгрунтувань, судом встановлено відсутність мотивів та підстав, передбачених ст. 150 КАС України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували існування реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу, що інститут забезпечення позову покликаний захистити права та інтереси особи, в разі, зокрема, наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваної дії. Натомість суд, на підставі наданих представником позивача доказів, не вбачає ознак очевидної протиправності дій відповідача щодо припинення повноважень позивача як депутата обласної ради та зазначає, що правомірність оскаржуваних дій буде досліджено в ході судового розгляду та надано правову оцінку в судовому рішенні.

Щодо заборони Черкаській обласній раді здійснювати дії, що створюють перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 повноважень депутата Черкаської обласної ради, передбачених ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”, суд зазначає, що дана вимога за своїм предметом та суттю співпадає із позовною вимогою, заявленою в адміністративному позові.

Суд зазначає, що не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог, в зв`язку з чим суд доходить висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до абз. 3-5 пункту 17 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», забезпеченням адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Наявність ознак протиправності дій відповідача та його наслідків може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В силу ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 242, 243, 256, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя М.А. Білоноженко