Рішення № 84358787, 17.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 вересня 2019 р. № 520/6046/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника відповідача - Шапошникова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 000002158062031 від 11.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган протиправно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення з огляду на обставини того, що останнє було складено управлінням Головного управління ДФС у Харківській області за місцем розташування об`єкта нерухомості, а не управлінням за основним місцем реєстрації позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.06.2019 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено відповідним органом, який має на те повноваження, а саме Головним управлінням ДФС у Харківській області. При цьому, представником відповідача вказано, що розрахунок податку було здійснено контролюючим органом у відповідності до норм діючого законодавства, після чого сформоване податкове повідомлення-рішення було направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача. З врахуванням вказаного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

Також позивачем через канцелярію суду було подано відповідь на відзив, в якій викладено власну правову позицію та додатково надано відповіді Головного управління ДФС у Харківській області в обґрунтування наведеної у позовній заяві правової позиції із посиланням на обставини того, що останні не могли бути надані разом із позовною заявою з огляду їх отримання позивачем тільки після відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.08.2019 року ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; витребувано від Головного управління ДФС у Харківській області інформацію стосовно чинності податкового повідомлення-рішення № 000002158062031 від 11.02.2019 року, належним чином засвідчені копії податкового повідомлення-рішення від 19.06.2019 року №20-40-57-06-1307, інформацію стосовно підстав прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.06.2019 року №20-40-57-06-1307 та розрахунок податку за вказаним рішенням; облікової картки платника податків ОСОБА_1 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду позивачем було подано заяву з проханням розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , є власником частини нежитлової будівлі: підвалу №7-:-10; 1-го поверху №22в загальною площею 5164,7 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України відносно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2019 р. № 000002158062031 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами (код платежу 18010301) за 2018 рік в сумі 192281,78 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що після отримання спірного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до Східного управління Головного управління ДЛФС у Харківській області із заявою стосовно нарахування та сплати податків за основним місцем реєстрації платника податків, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 000002158062031 від 11.02.2019 року та провести нарахування та сплату податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за основним місцем його реєстрації, тобто у Київському управлінні ГУ ДФС у Харківській області.

Також з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем, крім того, було подано до відповідача вимогу стосовно скасування нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Суд зазначає, що згідно приписів ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України).

Отже, можливість визначення бази оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості на підставі інших документів, ніж тих, що підтверджують право власності на такий об`єкт Податковим кодексом України - не передбачено.

Як передбачено положеннями пп. 266.4.2 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Приписами пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до вимог пп.266.7.1 п.266 ст.266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Вимогами пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України зафіксовано, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Позивачем у позовній заяві вказано, що винесення спірного податкового повідомлення-рішення було здійснено не управлінням відповідача за місцем реєстрації позивача. Також позивачем у наданій до суду відповіді на відзив вказано, що після звернення 05.02.2019 року за податковою адресою до Київського управління ГУ ДФС у Харківській області із заявою про проведення звірки та перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Київським управління ГУ ДФС у Харківській області було сформовано податкове повідомлення-рішення від 19.06.2019 року № 20-40-57-06-1307 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що свідчить про обставини нарахування вказаного податку по нерухомому майну за адресою АДРЕСА_1 саме територіальним підрозділом відповідача, тобто Київським управлінням ГУ ДФС у Харківській області за податковою адресою платника податків. Вказані обставини підтверджено листом начальника Київського управління ГУ ДФС у Харківській області від 29.07.2019 року, яким повідомлено позивача про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 та 2018 роки саме цим територіальним підрозділом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивачем було отримано лист від Головного управлінням ДФС у Харківській області за підписом начальника Київського управління Головного управлінням ДФС у Харківській області від 20.06.2019 року №15298/ФОП/20-40-57-06-22, яким повідомлено про обставини скасування на підставі наданих позивачем документів та даних Державного реєстру речових прав нового податкового повідомлення-рішення на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік податкового повідомлення-рішення на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення (виробничий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5164,7 кв. на суму сплати - 41317,60 грн.

Також позивачем було отримано лист від відповідача за підписом начальника Київського управління Головного управлінням ДФС у Харківській області від 29.07.2019 року №9192/М/-20-40-57-06-22 щодо розгляду заяви позивача щодо проведення звірки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яким, зокрема, повідомлено, що на підставі даних Державного реєстру було сформовано податкове повідомлення рішення на сплату податку на нерухоме майно за 2018 рік, а саме податкове повідомлення-рішення № 20-40-57-06-1324 за нежитлову будівлю, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею: 5164,7 кв.м. на суму - 48135,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Судовим розглядом справи встановлено, що місцем проживання позивача є АДРЕСА_2 , тобто останній зареєстрований у Московському районі міста Харкова, а об`єкт нерухомості, належний позивачу на праві власності у Слобідському районі.

При цьому, як вже було вказано судом приписами п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України визначено порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в тому числі передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, яким передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

В той же час, слід враховувати, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 № 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 (за виключенням окремих статей), були внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема доповнено ст.19-3 та викладено в новій редакції п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст. 19-1, якими змінено розподіл функцій між контролюючими органами.

Відповідно до вказаних положень визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, на яких покладено сервісне обслуговування платників податків, а функцію контрольно-перевірочної роботи та прийняття за результатами такої роботи відповідних рішень закріплено за контролюючими органами вищих рівнів.

Підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.34 пункту 19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

Відповідно до ст.19-3 Податкового кодексу України державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Таким чином зазначеними правовими нормами обмежено функції державних податкових інспекцій виконанням функцій сервісного обслуговування платників податків.

Згідно із п.п.14.1.226-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сервісне обслуговування платників - це надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов`язаних з реалізацією прав та обов`язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Отже, вищевказані положення свідчать про обставини того, що з 01.01.2017 року державні податкові інспекції були позбавлені функцій, які стосуються контрольно-перевірочної діяльності, зокрема і щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками реалізації контрольної функції.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.02.2018 по справі №815/891/17.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що доводи позивача стосовно того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято не належним органом не відповідають обставинам, встановленим судом під час розгляду справи, оскільки останнє було винесено Головним управлінням ДФС у Харківській області в межах наданих повноважень та компетенції.

При цьому, як встановлено судовим розглядом справи Головним управлінням ДФС у Харківській області було сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 19.06.2019 року № 20-40-57-06-1307, яким визначено податок на нерухоме майно за 2018 рік за нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 5164,7 кв.м. на суму - 48135,00 грн.

В той же час, як вбачається із наданої позивачу відповіді від 29.07.2019 року №9192/М/-20-40-57-06-22 стосовно проведеної звірки податок на нерухоме майно за 2018 рік за нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 5164,7 кв.м відповідачем визначено саме податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2019 року № 20-40-57-06-1307.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення стосовно одного й того ж самого об`єкта нерухомості за той самий період.

Як вже було вказано судом, ухвалою суду було витребувано від відповідача інформацію стосовно чинності податкового повідомлення-рішення № 000002158062031 від 11.02.2019 року, належним чином засвідчені копії податкового повідомлення-рішення від 19.06.2019 року №20-40-57-06-1307, інформацію стосовно підстав прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.06.2019 року №20-40-57-06-1307 та розрахунок податку за вказаним рішенням; облікової картки платника податків ОСОБА_1 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому, представником відповідача до суду надано копію листа Київського управління Головного управління ДПС у Харківській області від 09.09.2019 року №110/20-40-57-06-24, зі змісту якого вбачається, що Київським управління позивачу було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік: податкове повідомлення від 21.06.2019 року №20-40-57-06-1324 на суму 48135,00 грн, яке є скасованим, та податкове повідомлення від 23.08.2019 №20-40-57-06-1667 на суму 132362,55 грн, яке є правомірним. Також стосовно податкового повідомлення-рішення № 000002158062031 від 11.02.2019 року вказано, що воно було сформовано Східним управлінням ГУ ДПС у Харківській області за нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Суд зазначає, що інших витребуваних доказів відповідачем до суду надано не було.

В той же час, представником відповідача на вимогу суду було надано облікову картку платника податків ОСОБА_1 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з якої вбачається, що 09.07.2019 року контролюючим органом внесено відомості про скасування нарахованого в поточному році податку на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податкового повідомлення-рішення №000002158062031 від 11.02.2019 року у сумі 1922281,78 грн., у зв`язку з чим показник вказаної суми зазначено із позначкою мінус.

Однак, як вказано представником відповідача під час розгляду справи рішення про скасування податкового повідомлення-рішення №000002158062031 від 11.02.2019 року контролюючим органом не приймалось.

Вказані обставини свідчать про фактичне визнання відповідачем обставин протиправності спірного у даній справі податкового повідомлення-рішення №000002158062031 від 11.02.2019 року.

При цьому, враховуючи не надання доказів скасування контролюючим органом податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 000002158062031 від 11.02.2019 року у встановленому законодавством порядку, враховуючи обставини його протиправності, а також з огляду на обставини того, що існування такого рішення створює податкові зобов`язання для позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для його скасування.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 000002158062031 від 11.02.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1922 (одна тисяча дев`ятсот двадцять дві) грн. 81 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 19 вересня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.