Рішення № 84358752, 19.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2025/19

19 вересня 2019 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Ногас С.В.

представника позивача адвоката Дяків О.Я.

представника відповідача Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Куцей Н.М., доручення від 18.09.2019 №18649/13-28/4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови, в якій позивач просить визнати неправомірними дії державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 20 серпня 2019 року ВП №47416799 про накладення штрафу та скасувати постанову державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 20 серпня 2019 року ВП №47416799 про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 28.08.2019 отримав спірну постанову про накладення на нього штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості у відповідності до частини чотирнадцятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", що складає 18404,00 грн.

Вважає дану постанову незаконною, оскільки не враховано змін від 03.07.2018, що набрали чинності з 28.08.2018 і до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів для накладення штрафу має бути врахована заборгованість саме з цієї дати 28.08.2018, яка в позивача відсутня. Оскаржувана постанова винесена із порушенням статті 58 Конституції України та встановлює відповідальність за діяння, яке на час вчинення не визнавалось законом як правопорушення.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 19.09.2019.

19.09.2019 від відповідача через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву

В судовому засіданні 19.09.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.09.2019 наполягала на правомірності дій державного виконавця при винесенні спірної постанови, із дотриманням вимог чинного законодавства про виконавче провадження та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На виконанні у Чортківському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває ВП №47416799 з примусового виконання виконавчого листа №2-680/2011, виданого 29.09.2011 Чортківським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кулаківці Заліщицького району Тернопільської області, жителя с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 12 серпня 2011 року до досягнення ним повноліття.

Даний факт підтверджується, долученою до матеріалів справи копією постанови про відкриття виконавчого провадження №47416799 від 29.04.2015 та сторонами не заперечується.

З матеріалів справи видно, що в межах даного виконавчого провадження при його примусовому виконанні до боржника застосовано заходи примусового виконання, в порядку статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, винесено 05.11.2019:

- постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

- постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

- постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Крім того, ухвалами суду від 21.03.2012 тимчасово обмежувалося право виїзду за кордон і від 02.08.2016 оголошувався розшук боржника.

20.08.2019 головним державним виконавцем Чортківськогго міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Куцей Наталією Миколаївною при примусовому виконанні вказаного виконавчого листа, враховуючи заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно з розрахунком від 20.08.2019 за період з 12.08.2011 по 01.09.2019 в сумі 36807,99 грн., що перевищує суму відповідних платежів за три роки та керуючись статтею 71 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 штраф у розмірі 50% від суми заборгованості 36807,99 грн., що складає 18404,00 грн.

Стягувачем вказано ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності оскаржуваної постанови органу державної виконавчої служби, суд керується наступним.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частини перша статті 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема, принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у тому числі з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Згідно статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон України №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За нормами частини першої статті 5 Закону України №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців визначені статтею 18 Закону України №1404-VІІІ, зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України №1404-VІІІ)

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. (частина четверта статті 18 Закону України №1404-VІІІ)

Згідно частини першої статті 71 Закону України №1404-VІІІ порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження. (частини четверта статті 71 Закону України №1404-VІІІ)

Частиною чотирнадцятою статті 71, доповненою згідно із Законом України №2475-VIII від 03.07.2018, передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

За загальним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно якої, дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі 1-7/99).

Отже, з 28.08.2018 Законом України №1404-VІІІ визначено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів (заборгованість за один рік, заборгованість за два роки, заборгованість за три роки) саме для застосування заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 вказаного Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Щодо проведеного державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, згідно якого у боржника ОСОБА_1 утворилася заборгованість за період з 12.08.2011 по 01.09.2019 в сумі 36807,99 грн. і з якої обчислено розмір штрафу 50% суми заборгованості, суд вважає правомірним застосування вимог статті 11 Закону України №1404-VІІІ.

Так, згідно частини четвертої статті 11 Закону України №1404-VІІІ строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Тому твердження позивача про нарахування заборгованості зі сплати аліментів з 28.08.2018, тобто з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03.07.2018 №2475-VIII при розрахунку штрафів, передбачених статтею 71 Закону України №1404-VІІІ не відповідає дійсності та нівелює їх застосування у визначених цією статтею розмірах.

На думку суду неможливість застосування штрафу визначеного статтею 71 Закону України №1404-VІІІ до заборгованості, яка виникла до 28.08.2018 та застосування її лише до заборгованості, яка виникла після вказаної дати поставить у нерівне становище платників аліментів, оскільки фактично позбавить державних виконавців можливості накладати штрафи на боржників у яких заборгованість зі сплати аліментів утворилася до вказаної дати. Отже, твердження позивача щодо неможливості застосування до нього штрафу передбаченого вказаною статтею, оскільки заборгованість зі сплати аліментів утворилась до 28.08.2018 є безпідставними.

Такі положення визначені також розділом XVI "Особливості виконання рішень про стягнення аліментів" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.

Так, пунктом 8 вказаного розділу Інструкції, зокрема, передбачено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження.

Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про стягнення аліментів з підстав, передбачених пунктами 7, 9 статті 39 Закону, суми штрафів не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Частиною другою статті 74 Закону України №1404-VІІІ визначено що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною другої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що дії державного виконавця під час виконання ВП №47416799 вчинені із дотриманням вимог, передбачених статтями 11, 71 Закону України "Про виконавче провадження", відповідачем правомірно винесено спірну постанову, якою до ОСОБА_1 застосовано штраф в сумі 18404,00 грн. передбачений частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України №1404-VIII.

Відповідно до вказаних законодавчих змін підставами для винесення постанови, передбаченою частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України №1404-VIII, є саме наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.

При цьому, суд зазначає, що на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, пункти 3, 12 статті 27 Закону України №2475-VIII у встановленому порядку не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже, заборгованість з аліментів для застосування заходів впливу, передбачених статтею 71 Закону України №1404-VIII, рахується не з моменту набрання чинності відповідним законом, а з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, через що доводи позивача в цій частині необґрунтовані.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування постанови про накладення штрафу від 20.08.2019, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання неправомірними дій державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 20 серпня 2019 року ВП №47416799 про накладення штрафу та скасування постанови державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 20 серпня 2019 року ВП №47416799 про накладення штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості 36807,99 грн., що складає 18404,00 грн. відмовити повністю.

Реквізити учасників справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

відповідач Чортківський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Ринок, 10, м. Чортків, 48500, код ЄДРПОУ: 34652974)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено і проголошено 19 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.