Рішення № 84358740, 17.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1519/19

17 вересня 2019 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача ОСОБА_6

представника відповідача Джоголюк І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем придбано автомобіль марки VOLKSWAGEN; модель PASSAT; ідентифікаційний номер транспортного засобу (номер кузова) НОМЕР_1 ; тип кузова седан; колір білий; номер двигуна не визначено; тип двигуна дизельний; робочий об`єм циліндрів двигуна 1968 cm3; потужність 110 кВт; календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення 2016, вартістю 9600 доларів США, згідно з рахунком-фактурою (інвойс) від 10.05.2019.

Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації UА403010/2019/008421 та доданих до неї документів, 31.05.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000821/2, яким визначив митну вартість товару за резервним методом у розмірі 15250 EUR (євро), що на момент подання ЕМД становить 17029,68 USD (доларів США), у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Позивач не згідний з рішенням відповідача, і тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 05.07.2019 позовну заяву було залишено без руху із зазначенням її недоліків та способу їх усунення. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 15.07.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 29.07.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Позивачем до митного оформлення не подано повного пакету документів, визначених частиною другою статті 53 МК України, 21.05.2019 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом.

У зв`язку з тим, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості від 31.05.2019 № UA 403000/2019/000821/2.

У відзиві представник відповідача вказує на правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

07.08.2019 через канцелярію Тернопільського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що уповноваженою особою позивача було надано усі необхідні та достатні документи, які передбачені частиною другою статті 53 МК України, які надають можливість чітко ідентифікувати товар та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. В свою чергу відповідачем не надано належної оцінки поданим документам та не встановлено конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного засобу за основним методом визначення митної вартості, не здійснено безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану імпортованого транспортного засобу.

Представник позивача у відповіді на відзив вказує на необґрунтованість висновків відповідача щодо документального не підтвердження позивачем задекларованої митної вартості транспортного засобу, просить задовольнити позовні вимоги повністю.

19.08.2019 у зв`язку із поданням сторонами клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, ухвалою суду призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 12.09.2019 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 12.09.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно частин сьомої та восьмої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 17.09.2019 о 10:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.05.2019 року ОСОБА_3 у Королівстві Норвегія було придбано автомобіль марки VOLKSWAGEN; модель PASSAT; ідентифікаційний номер транспортного засобу (номер кузова) НОМЕР_1 ; тип кузова седан; колір білий; номер двигуна не визначено; тип двигуна дизельний; робочий об`єм циліндрів двигуна 1968 cm3; потужність 110 кВт; календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення 2016, вартістю 81 000 крон, що еквівалентно 9600 USD (доларів США), згідно з рахунком-фактурою (інвойс) від 10.05.2019.

Попередньо 12.04.2019 позивач здійснила повну попередню оплату за вказаний вище автомобіль шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок продавця у сумі 9600 USD, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки з кредитної картки продавця від 12.04.2019 та копією платіжного доручення, із зазначенням такого ж ідентифікаційного номеру та інших характеристик придбаного позивачем автомобіля, що й в рахунку-фактурі від 10.05.2019.

21.05.2019 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_4 було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ 40 ДЕ № UA 403010/2019/008421. Заявлений до митного оформлення товар «Автомобіль легковий, бувший у використанні: марка VOLKSWAGEN; модель PASSAT; ідентифікаційний номер транспортного засобу (номер кузова) НОМЕР_1 ; тип кузова седан; колір білий; номер двигуна не визначено; тип двигуна дизельний; робочий об`єм циліндрів двигуна 1968 cm3; потужність 110 кВт; календарний рік виготовлення 2016р., модельний рік виготовлення 2016р. колісна формула 4x2; кількість дверей 4; загальна кількість місць 5; призначений для доріг загального користування, для перевезення пасажирів; торговельна марка - "VOLKSWAGEN"; виробник - "VOLKSWAGEN AG"країна виробництва - Німеччина(Е)Е). Одержувач вантажу - ОСОБА_5 (гр.8 МД). Особа, відповідальна за фінансове врегулювання - ОСОБА_3 (гр.9 МД).

Згідно поданої МД заявлено митну вартість ввезеного на територію України транспортного засобу в розмірі 9600, 00 USD. Митну вартість транспортного засобу визначено за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 9600, 00 USD, що еквівалентно 251547,79 грн.

До вказаної митної декларації декларантом долучено наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № б/н від 10.05.2019; митна декларація країни відправлення № 020990 від 14.05.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 ; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA. НОМЕР_4 від 26.03.2019; платіжне доручення в іноземній валюті № SW24J411064207; витяг із сервісної книжки від 11.01.2019 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA20903/2019/33277 від 16.05.2019; довіреність від 07.05.2019 № ННЕ419321; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НЮ НОМЕР_5 від 13.02.2009; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НЮ 36261 Івід 19.08.2015; сервісна книжка з підтвердженням пробігу автомобіля; сертифікат відповідності № UA.008.67783-19 від 17.05.2019; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_6 від 08.06.2016;

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом. Уповноваженій особі декларанта 19.04.2019 направлено електронне повідомлення наступного змісту: «У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), прошу відповідно до частини другої статті 53 МК України надати документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною спеціалізованою установою».

На вказаний запит уповноваженою особою декларанта надано відповідачу такі документи: переклад інвойса № б/н від 10.05.2019; банківська виписка продавця про зарахування коштів від 12.04.2019; переклад платіжного доручення в іноземній валюті №SW24J411064207; переклад технічного паспорта.

Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації UА403010/2019/008421 та доданих до неї документів, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів за № UА403000/2019/000821/2 від 31.05.2019, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним 6 методом у розмірі 17029,68 USD.

При цьому вказавши в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів: «митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, зокрема: рахунок-фактура датований 10.05.2019, проте оплата згідно з платіжними документами здійснена 12.04.2019, таким чином у платіжному документі в графі призначення платежу відсутнє посилання на номер фактури, або проформи, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обгрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме: якщо здійснювалось страхування, страхові документи та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно середньої ціни продажу сформованої в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (Німеччина) і представленої на загальнодоступному інтернет ресурсі mobile.de на рівні 15 250 EUR, що на момент подання ЕМД становить 17 029,68 USD».

У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА403000/2019/00466 без дати.

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товару, оскільки надані представником позивача документи - повністю підтверджують фактичну вартість, яка й сплачена за даний автомобіль.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідачем прийняте у відповідності до зазначених вище умов.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 3 статті 57 даного Кодексу кожний наступний метод застосовуються лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять, реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина .2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих: підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому-числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації № UА403010/2019/008421, визначено за основним методом, а до самої митної декларації подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та підтверджуючих ціну договору додаткових документів.

Відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано про неможливість застосування методу на основі віднімання вартості, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені з ціни. Метод на основі додавання вартості не використаний, оскільки відсутня інформація про вартість витрат, що зараховуються до ціни товару. Суд зазначає, що дані твердження жодним чином не підтверджені, що ставить під сумнів загалом, що будь-які методи, окрім 6 резервного, відповідач намагався застосувати.

Також в оскаржуваному рішенні вказано, що за результатом проведеної з декларантом консультації, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості за 1 основним методом, оскільки за такою консультацією у декларанта витребовували відомості лише в порядку передбаченому частинами другою та третьою статті 53 МК України. Тобто запит під час консультації істотно відрізняється від зазначених у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів всіх зазначених обставин та підстав винесення рішення.

Слід зазначити, що на замовлення позивача незалежним судовим експертом Мазуром М.С. було проведено дослідження даного автомобіля та складено висновок експертного авто товарознавчого дослідження № 274/19 від 04.06.2019. Згідно висновку вартість ввезеного на митну територію України автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT 2.0 TDI DSG Comfortline становить 217344,14 грн., що відповідає 7209,00 Євро. Даний висновок позивачем не був поданий відповідачу, однак він підтверджує зазначення у МД представником позивача реальної вартості автомобіля, що є значно нижчою ніж вказує відповідач.

Крім того, представником відповідача як підставу коригування митної вартості автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT 2.0 було вказано спрацювання автоматизованої системи управління ризиками (АСАУР).

Суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено про наявність розбіжностей у документах поданих до митного оформлення, зокрема: рахунок-фактура датований 10.05.2019, проте оплата згідно з платіжними документами здійснена 12.04.2019, таким чином у платіжному документі в графі призначення платежу відсутнє посилання на номер фактури, або проформи, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою.

Таке твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки судом встановлено, що 12.04.2019 позивач здійснила повну попередню оплату за придбаний автомобіль шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок продавця у сумі 9600 USD, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки з кредитної картки продавця від 12.04.2019 та копією платіжного доручення, із зазначенням такого ж ідентифікаційного номеру та інших характеристик придбаного позивачем автомобіля, що й в рахунку-фактурі від 10.05.2019.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Проте, всупереч зазначеній нормі МК України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні та які документи слід додатково надати.

У відповідача була можливість перевірити (уточнити), задекларовану вартість імпортованого автомобіля марки VOLKSWAGEN; модель PASSAT; ідентифікаційний номер транспортного засобу (номер кузова) НОМЕР_1 ; тип кузова седан; колір білий; номер двигуна не визначено; тип двигуна дизельний; робочий об`єм циліндрів двигуна 1968 cm3; потужність 110 кВт; календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення 2016, вартістю 9600 USD (доларів США), оскільки рахунок-фактура містить відомості про продавця, його адресу, як і всі надані додаткові документи. Позивачем надані всі необхідні документи, які підтверджують сплачену за авто ціну.

Наведене загалом і в цілому свідчить про недотримання Тернопільською митницею ДФС України вимог частини 2 статті статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом - ціною договору.

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно рішення, про коригування митної вартості товарів за № UА403000/2019/000821/2 від 31.05.2019 відповідачем, при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу не застосовані другорядні методи визначення митної вартості товарів, у зв`язку з відсутністю достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу, відповідачем також не було витребувано відомості про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, не використано наявні відомості.

Суд вважає, що зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів за № UА403000/2019/000821/2 від 31.05.2019 підстави не застосування відповідачем другорядних (першого-п`ятого) методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не відповідають дійсності. Відповідачем також не обґрунтовано ціну, що визначена ним у розмірі 17029,68 USD, однозначною та з урахуванням усіх факторів, що впливають на її визначення. І така вартість - загалом, жодним чином немає свого підтвердження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000821/2 від 31.05.2019 р. визнати протиправним та скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_7 ) понесені нею витрати зі сплати судового збору в сумі 1 946 (одна тисяча дев`ятсот сорок шість) гривень 58 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,46020, ЄДРПОУ 39420537).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.