Рішення № 84358471, 19.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4852/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Завальнюка І.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період 01.01.2016 – 28.02.2018 в розмірі 19 351,29 грн та зобов`язати нарахувати та виплатити зазначену індексацію грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом першого заступника Міністра оборони України від 13.08.2014 № 124 він був призначений на посаду старшого інспектора відділу аудиту державних закупівель та моніторингу ризикових операцій Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, де проходив службу до 27.06.2019, після чого згідно з наказом від 27.06.2019 № 166 виключений зі списків та всіх видів забезпечення, вибув до нового місця проходження військової служби – Науково-дослідного центру ЗСУ «Державний океанаріум» інституту Військово-Морських Сил національного університету «Одеська морська академія». Під час проходження служби в КЕВ м. Одеси грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.09.2016 № 508. У періоді 01.01.2016-28.02.2018 під час служби в КЕВ м. Одеси позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, у зв`язку із чим 02.08.2019 позивач звернувся до КЕВ м. Одеси з приводу врегулювання цього питання. У відповідь листом від 12.08.2019 № 3780 КЕВ м. Одеси в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу фактично було відмовлено з огляду на те, що у 2016 р. фінансовий ресурс для здійснення виплати грошового забезпечення не дозволяв проводити його індексацію; право на індексацію грошового забезпечення виникло в грудні 2018 р. за індексом 3,7%, у зв`язку із чим позивачу нараховано та виплачено 71,08 грн (1921 грн х 3,7%). Позивач зазначає, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, а відтак, дії відповідача щодо фактичної відмови позивачу у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення суперечать Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою судді від 20.08.2019 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копію вищезазначеної ухвали вручено уповноваженій особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси 30.08.2019, проте станом на 19.09.2019 відзив на адміністративний позов, будь-яких заяв чи клопотань з боку відповідача до суду не надійшло.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що згідно з наказом першого заступника Міністра оборони України від 13.08.2014 № 124 ОСОБА_1 призначений на посаду старшого інспектора відділу аудиту державних закупівель та моніторингу ризикових операцій Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, де проходив службу до 27.06.2019.

Згідно з наказом від 27.06.2019 № 166 ОСОБА_1 виключений зі списків та всіх видів забезпечення та вибув до нового місця проходження військової служби – Науково-дослідного центру ЗСУ «Державний океанаріум» інституту Військово-Морських Сил національного університету «Одеська морська академія».

В серпні 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до КЕВ в м. Одесі із запитом щодо нарахованої та виплаченої йому в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 індексації грошового забезпечення.

У відповідь листом від 12.08.2019 № 3780 КЕВ в м. Одесі позивачу повідомлено, що правила проведення індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок). Відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Зазначене підтверджено роз`ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16.01.2015 року №10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 року № 252/10/136-16, вхідний від 08.08.2017 року № 13700/з та від 08.08.2017 року № 78/0/66-17. Відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У січні 2016 - лютому 2018 році Міністерством оборони України не виділялись фінансові ресурси (вільні кошторисні призначення) для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України. Що стосується індексація грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», було підвищено розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців, пунктом 5 Порядку визначено, що у місяці в якому відбулося підвищення посадових окладів, значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків (базовий місяць). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів. Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення необхідно було здійснювати з квітня 2018 року. Індексація грошових доходів населення здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, з урахуванням якого величина індексу споживчих цін за попередні (наростаючим підсумком) перевищила поріг індексації - 103%. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року по жовтень 2018 року (який опубліковано в листопаді 2018 року), перевищив поріг індексації і становив 103,7 % (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7%) або 1,037. У зв`язку з цим у грудні 2018 року для індексації грошового забезпечення застосовується індекс 3,7%. На підставі викладеного ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 індексація грошового забезпечення не нараховувалось та не виплачувалось. Право на індексацію грошового забезпечення настало в грудні 2018 року за індексом 3,7 %, у зв`язку із чим за грудень ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в розмірі 71 грн. 08 коп. (з розрахунку: 1921,00 грн (прожитковий мінімум у грудні) * 3,7 %).

Не погодившись із вищезазначеним, вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем допущено неправомірну бездіяльність, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закон № 2011-XII).

Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч. 2 ст. 5 Закону № 1282-XII).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону № 1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку № 1078).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява № 63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Тезис відповідача в наданій позивачу відповіді про те, що проведення індексації грошових доходів здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII, на яку посилається відповідач, не обмежує проведення, передбачених чинним законодавством України, виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.

Враховуючи вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі № 240/4911/18, адміністративне провадження №К/9901/12055/19.

Враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є майном позивача в розумінні п. 1 ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і позивач має цілком законні сподівання на одержання останньої у відповідних періодах.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та отримання виплати з індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018.

Проте, як вже зазначалося, позивачу за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про неправомірну бездіяльність відповідача.

Рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ненарахування та невиплата позивачу відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є протиправною бездіяльністю відповідача, а тому його належить зобов`язати нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

При цьому здійснення відповідних нарахувань та визначення конкретної суми індексації грошового забезпечення відносяться до дискреційних повноважень відповідача, у зв`язку із чим суд не може перебирати на себе такі функції.

Так, виконуючи завдання адміністративного судочинства в порядку ст. 2 КАС України, суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача, як суб`єкта владних повноважень, поза межами перевірки за критеріями згідно вищезазначеної статті, тобто суд не повноважний щодо вчинення дій по зобов`язанню відповідача виплатити заявлену позивачем суму індексації.

Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, який здатний ефективно нівелювати негативні наслідки допущеної відповідачем неправомірної бездіяльності, - є зобов`язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 – 28.02.2018.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13; код ЄДРПОУ 08038284) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2016 – 28.02.2018.

Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 – 28.02.2018.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк