Ухвала суду № 84358177, 19.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

19 вересня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/768/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також – позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі також – відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 10573,92 грн., яку перерахувати на картковий рахунок позивача.

Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв`язку з порушенням позивачем строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив таке (а.с. 175-179).

Відповідно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції пов`язана із звільненням позивача з публічної служби, а саме: зі служби в поліції.

Розрахунок з позивачем щодо виплати одноразової допомоги при звільнення зі служби в поліції було проведено 30.11.2018, про що останньому достовірно стало відомо не пізніше ніж 19.12.2018 відповідно до доказів, долучених ним до позовної заяви, а саме: виписки по картковому рахунку, яка, як вбачається, сформована 19.12.2018 (у якій зазначені дата зарахування вихідної допомоги «30/11/2018, 00:00», назва платежу - «вих.допомог.», сума коштів - «40 671,89 UАН»).

Відповідачем також зазначено, що направлення позивачем запиту про надання інформації від 15.01.2019 стосується з`ясування питання щодо помісячного розрахунку винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у сумі 14031,83 грн, про що зазначається ОСОБА_1 як у позові, так і у апеляційній скарзі на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2019. У свою чергу, позовні вимоги стосуються стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, а не за час затримки виплати винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а тому вказані обґрунтування пропуску строку звернення до суду з цим позовом є недоречними.

Слушним з цього приводу є правовий висновок Верховного Суду, викладений у п. 47 постанови Верховного Суду від 10.05.2019 по справі № 805/416/16-а (адміністративне провадження № К/9901/11207/18), відповідно до якого збирання довідок про середньоденний заробіток позивача, не можуть бути враховані як поважні причини пропуску строку звернення до суду із позовом, оскільки дані посилання не є такими, що об`єктивно могли б перешкоджати та дійсно перешкоджали позивачу звернутись до суду з даним позовом у строк, передбачений чинним законодавством, з огляду на процесуальну можливість у позивача клопотати про витребування судом даних документів про грошове забезпечення позивача.

Як доречно зазначається самим позивачем у позові, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

З огляду на зазначене вбачається, що спеціальним законом у спірних правовідносинах, який регламентує строки звернення до суду, є саме КАС України, оскільки статтями 116-117 КЗпПУ регламентують лише питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні зі служби в поліції (у вказаних статтях КЗпПУ не йдеться про строки звернення до суду у випадку затримки розрахунку при звільненні; також вони не містять «відсилочних» (до інших положень КЗпПУ) або «бланкетних» (до інших законодавчих актів) «норм права» стосовно строку звернення до суду.

Оскільки одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції не входить до складу грошового забезпечення поліцейського з огляду на зміст постанов Верховного Суду від 16.05.2019 по справі № 805/294/16-а (п. 32 Постанови), від 10.05.2019 по справі № 811/276/16 (п. 35 Постанови), від 26.04.2019 по справі № 806/536/16 (п. 34 Постанови), від 18.04.2019 по справі № 806/889/17 (п. 29 Постанови) та правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, який сформульований наступним чином: «За змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпПУ та статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати» (п. 57 Постанови), а також ураховуючи те, що умови виплати вказаної допомоги регламентується нормами спеціального законодавства, а саме: Законом України «Про Національну поліції» (ст. 102 Закону), Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (ст. 9 Закону) та Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 (п. 23 Розділу І Порядку), вважають, що на вимоги позивача стосовно строків звернення до суду про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції не розповсюджується положення загального трудового законодавства.

На підставі викладеного, виключаються застосування ч. 2 ст. 233 КЗпПУ у спірних правовідносинах. У ч. 1 ст. 233 КЗпПУ встановлено загальний строк звернення працівника з позовною заявою про вирішення трудового спору, який складає три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Зазначений строк не застосовується до спірних правовідносин, оскільки на відносини, пов`язані із проходженням служби в поліції, норми трудового законодавства можуть застосовуватися лише в тих випадках, якщо вони не врегульовані окремими правовими актами. Як випливає із роз`яснень, наданих Вищим адміністративним судом України у листі №753/11/13-10 від 26.05.2010 «Про розв`язання спорів, що виникають з відносин публічної служби» за загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми положення інших законодавчих актів підлягають застосуванню лише у випадку, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин.

Спір щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції (яка не є частиною грошового забезпечення) є спором що проходження позивачем публічної служби та звільнення з цієї служби, оскільки:

- по-перше, в розумінні КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України);

- по-друге, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень;

- по-третє, умови проходження служби в поліції (трудові відносини поліцейських) регламентовано Законом України «Про Національну поліцію», а не КЗпПУ;

- по-четверте, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції є виплатою, пов`язаною із проходженням позивачем публічної служби, а саме служби в поліції;

- по-п`яте, виникнення права на отримання вказаної допомоги пов`язано із Фактом звільнення позивача зі служби в поліції;

- по-шосте, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції залежить від підстави звільнення, зазначеної у ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», кількості повних календарних років служби, вислуги років та наявності попередніх звільнень зі служби.

Виплата, з приводу якої виник спір, регулюються спеціальними законами (Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), які не містять в собі строків звернення до суду, а тому єдиним нормативно-правовим актом, яким необхідно керуватись при визначенні строків звернення до суду з даними позовними вимогами - є КАС України (частина п`ята статті 122 КАС України).

Позивач звернувся до суду 20.02.2019, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.

Просить залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Луганській області без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

12.09.2019 на адресу суду позивачем надіслано пояснення, в якому просив відмовити в задоволенні клопотання представника Відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду та, враховуючи поважність причин пропуску строку, поновити Позивачу строк на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення з Відповідача середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні.

У поясненнях позивача зазначено таке.

Позивач був звільнений зі служби в поліції 12.11.2018, грошова допомога йому була виплачена 30.11.2018. 15.11.2018 позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із запитом щодо надання довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення по видам доходу за період проходження служби на посадах в ГУНП в Луганській області з 07.11.2015 по день звільнення. Відповідно до отриманої довідки про доходи від 10.12.2018 № 1018/111/22-2018, виданої Відповідачем, сума грошового забезпечення за вересень - жовтень 2018 року складає 29434,19 грн (13849,67 грн + 15584,52 грн). Однак, 19.12.2018 співробітниками УФЗБО ГУНП в Луганській області на картковий рахунок Позивача нарахована сума в якості винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у сумі 14031,83 грн. Із нарахованих в грудні 2018 року сум на картковий рахунок Позивача, йому стало не зрозуміло, за який саме місяць (місяці) нараховано та виплачене вказане грошове забезпечення, а тому 15.01.2019 повторно звернувся до Відповідача з заявою щодо надання оновленої довідки про нараховане та про виплачене грошове забезпечення по видам доходу за період проходження служби. Відповідно до отриманої оновленої довідки про доходи від 01.02.2019 № 180/111/22-2019 сума грошового забезпечення Позивача за вересень 2018 - жовтень 2018 року складає 29434,19 грн (13849,67 грн + 15584,52 грн), однак у вказаній довідці не було зазначено виплату Позивачу винагороди за участь в операції об`єднаних сил щомісячно, а вказано лише, що в грудні 2018 року нараховано 14031,83 грн. Відповідно до змін до Інструкції про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.10.2018 № 819, поліцейським за безпосередню участь у Заходах виплачується винагорода в розмірі 3200 гривень з розрахунку на місяць. Відповідно до наказів Командувача об`єднаних сил Міністерства оборони України (по стройовій частині) від 30.11.2018 № 185 дек, від 07.12.2018 № 191 дек, Позивач в період з 01.05.2018 по 12.11.2018 безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. За таких обставин, а саме: не зрозумілих виплат з боку ГУНП в Луганській області на картковий рахунок Позивача сум в грудні 2018 року, умисним ігноруванням ГУНП в Луганській області прохань Позивача щодо надання належної довідки щодо грошового забезпечення з врахуванням винагороди за участь у вказаних заходах щомісячно, Позивач об`єктивно не міг вирахувати свій середньоденний заробіток в межах місячного строку звернення до суду та лише в лютому (після отримання довідки ГУНП в Луганській області від 01.02.2019 за № 180/111/22-2019) самостійно обрахував суму свого грошового забезпечення за вересень - жовтень 2018 року (з врахуванням винагороди за участь у заходах - 3200 грн щомісячно), яка склала 35834, 19 грн (вересень - 17049, 67 грн + жовтень - 18784,52 грн) та зміг вказати саме цю, коректну, суму в адміністративному позові. З огляду на викладене, Позивач вважає, що строк на звернення до суду пропущений з поважних причин, зазначених як в цьому поясненні, так і в самій позовній заяві. Причини пропуску строку на звернення до суду підтверджуються належними доказами, доданими до позовної заяви щодо існування обставин, які не залежали від волевиявлення Позивача та є пов`язаними з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі №360/768/19 та адміністративну справу №360/768/19 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою суду від 01.07.2019 прийнято справу № 360/768/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні, до свого провадження. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 15.08.2019 зобов`язано ОСОБА_1 у строк до 16.09.2019 надати суду пояснення щодо клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду із зазначенням своєї позиції стосовно вказаного строку, в разі необхідності – зазначити та надати відповідні докази. Розгляд справи відкладено.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 196, 197).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропущенням строків звернення до суду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення даного клопотання з наступних підстав.

ОСОБА_1 з 04.08.2003 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 в Національній поліції (а.с. 43-47).

Згідно з наказом ГУНП в Луганській області від 12.11.2018 № 566 о/с ОСОБА_1 , майор поліції, старший слідчий відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області, звільнений зі служби в поліції за пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 12.11.2018, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає: 15 років 03 місяці 08 днів, відрахувавши з грошового забезпечення кошти за 07 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки (а.с. 18).

Згідно виписки по картковому рахунку Позивача, сформованої АТ "Ощадбанк" від 19.12.2018, та платіжного доручення від 28.11.2018 № 5425 грошова допомога ОСОБА_1 виплачена 30.11.2018 (а.с. 27-28, 77,78).

З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 20.02.2019 (а.с. 4-12).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про національну поліцію” (Закону № 580-VIII), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу в поліції, його звільнено на підставі за пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), спірні правовідносини виникли під час проходження ним служби в поліції та безпосередньо пов`язані саме з проходженням публічної служби.

Згідно частиною статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції пов`язана із звільненням позивача з публічної служби, а саме: зі служби в поліції.

Отже, даний позов відноситься до категорії справ, пов`язаних з проходженням публічної служби, а тому строк звернення до адміністративного суду з такою позовною заявою встановлюється в один місяць згідно частини п`ятої статті 122 КАС України.

Враховуючи те, що позивачу про порушення своїх прав стало відомо 30.11.2018 (що підтверджується самим позивачем в позовній заяві), вирішення спірних питань не передбачає досудового врегулювання спору, а з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся лише 20.02.2019, суд дійшов висновку про те, що позивачем порушено строки звернення до суду, а зазначені в позові підстави не спростовують цього факту.

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24.12.1999 №13 передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Порядок проходження служби позивача та звільнення регулюється спеціальним законодавством таким як: Законом України “Про Національну поліцію” та не підпадають під дію загального трудового законодавства, а саме: норми Кодексу Законів про працю.

Трудові відносини та проходження служби в Національній поліції мають різну правову природу та врегульовані різним законодавством, отже передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на позивача.

Враховуючи вказане, суд вважає, що положення Кодексу законів про працю України, на які посилається позивач, а саме: статті 116, 117, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин стосовно строків звернення до суду.

Також суд погоджує підстави, зазначені відповідачем, стосовно неповажності пропуску строку звернення до суду позивачем.

Отже, відсутні підстави для застосування ані тримісячного строку, ані шестимісячного строку для звернення до суду встановленого статтею 122 КАС України, оскільки позовні вимоги стосуються питання щодо дій відповідача під час проходження служби в поліції та здійснення відповідних виплат, які врегульовані частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Інших належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав та не зазначив.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, після відкриття провадження у справі судом надавався позивачу строк для зазначення поважності причин поновлення строку звернення до адміністративного суду та надання відповідних доказів, чим позивач скористався.

Однак підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, судом визнаються неповажними з вище зазначених підстав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, у зв`язку з цим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, а клопотання представника відповідача - задоволенню.

Керуючись ст.ст.122, 123, 183, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні – відмовити.

Клопотання представника Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення адміністративного позову без розгляду - задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, він має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.В. Борзаниця