Рішення № 84358148, 18.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3709/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі також - відповідач, УПФУ в м. Лисичанську), в якому просить:

- визнати бездіяльність УПФУ в м. Лисичанську щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу позивачу періоду роботи на шахті ім. Ф . П. Лютікова з 18.07.1988 по 02.04.1995 неправомірною;

- зобов`язати УПФУ в м. Лисичанську скасувати рішення від 19.07.2019 №121130000916 та зарахувати до трудового стажу позивачу період роботи на шахті ім. Ф . П. Лютікова з 18.07.1988 по 02.04.1995, здійснити призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням до стажу вищезазначеного періоду роботи з дня звернення за призначенням пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську для нарахування пенсії за віком на пільгових умовах.

19.07.2019 відповідачем в призначенні пенсії було відмовлено у зв`язку з відсутністю даних про період роботи на шахті ім. Ф.П. Лютікова з 18.07.1988 по 02.04.1995.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В трудовій книжці від 24.07.1985 НОМЕР_1 позивача під записом № 8 від 18.07.1998 зазначено про прийняття на посаду підземного електрослюсаря на підземних роботах на підставі наказу № 202 від 18.07.1988; під записом № 9 від 14.12.1989 зазначено про переведення гірником очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах згідно наказу від 14.12.1989 № 422; під записом №10 від 02.04.1995 зазначено звільнення з займаної посади за власним бажанням.

Для підтвердження факту роботи у вказаний період до УПФУ в м. Лисичанську позивачем були надані довідки: довідка від 18.08.2017 № 531 про перейменування та реорганізацію шахти ім. Ф.П. Лютікова; виписка з наказу від 29.07.1994 № 52-Б по шахті ім. Лютікова П/О «Краснодонвугілля» «Про результати проведення атестації робочих місць»; довідка від 18.08.2017 №528 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії; довідка від 18.08.2017 №530 про суму заробітної плати, яка обчислюється пенсії за період 01.01.1990 по 31.03.1995; довідка від 18.08.2017 №529 про кількість спусків та підйомів в шахту за період з 01.07.1988 по 31.10.1989.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке (арк. спр. 56-57).

Відповідачем зазначено, що відповідно до Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» неможливо зарахувати до пільгового стажу Позивача за Списком № 1 період роботи на шахті ім. Ф.П . Лютікова з 18.07.1988 по 02.04.1995 через відсутність даних щодо зайнятості повний робочий день в шкідливих умовах праці на підземних роботах, відволікання та переведення на іншу роботу, участь у страйках та користування відпустами без збереження заробітної плати, результатів атестації робочих місць тощо.

Страховий стаж Позивача з урахуванням інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, наявних в індивідуальних відомостях про застраховану особу, станом на 10.07.2019 становить 22 роки 6 місяців 16 днів, із них пільговий стаж по Списку № 1 складає 7 років 10 місяців 20 днів.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності (арк. спр. 24, 25, 61).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк. спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце: АДРЕСА_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка від 02.07.2019 № 924-5000152064, видана управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (арк. спр. 10).

10.07.2019 позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську із заявою щодо призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 27).

Рішенням УПФУ в м. Лисичанську від 19.07.2019 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», посилаючись на те, що період роботи на шахті ім. Ф . П .Лютікова з 18.07.1988 по 02.04.1995 неможливо зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 у зв`язку з відсутністю даних: про зайнятість повний робочий день в шкідливих умовах праці на підземних роботах на протязі повного робочого дня, про відволікання та переведення на іншу роботу, про участь у страйках та користування відпустками без збереження, заробітної плати, про результати атестації робочого місця. Страховий стаж з урахуванням інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, наявних в індивідуальних відомостях про застраховану особу, станом на 10.07.2019 становить 22 роки 6 місяців 16 днів, із них пільговий стаж по Списку №1 - 7 років 10 місяців 20 день (арк. спр. 19, 53-54).

ОСОБА_1 працював на шахті ім. Лютікова в/о «Краснодонвугілля» з 18.07.1988 по 02.04.1995 на посадах підземного електрослюсаря з повним робочим днем на підземних роботах, гірничого робочого очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах, що підтверджується трудовою книжкою від 24.07.1985 НОМЕР_1 та архівними довідками (арк.спр. 11-13, 14-18).

Вирішуючи справу по суті заявлених вимог, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі також - Закон № 1058).

В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком ( пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).

Статтею 26 Закону №1058 визначені умови призначення пенсії за віком.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Абзацом другим пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз`яснень (порушення п. 3 Порядку № 637), не пропонував в рамках наданих повноважень (п. 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (пункти 17, 18 Порядку № 637).

Натомість, судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірні періоди, які свідчать про роботу позивача на шахті ім. Лютікова в/о «Краснодонвугілля» з 18.07.1988 по 02.04.1995 на посадах підземного електрослюсаря з повним робочим днем на підземних роботах, гірничого робочого очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах, що також підтверджується архівними довідками (арк.спр. 11-13, 14-18).

Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів тому, що спірні записи в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача були в наявності підстави для зарахування періодів роботи позивача з 18.07.1988 по 02.04.1995 (6 років 8 місяців 15 днів), а загалом - 14 років 07 місяців 05 днів (07 років 10 місяців 20 днів + 06 років 08 місяців 15 днів), до пільгового стажу згідно списку №1.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Стосовно наявності чи відсутності підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 114 вказаного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (абзац 1).

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; (абзац 15)

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. (23 абзац)

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Аналіз матеріалів справи дають підстави суду для висновку стосовно того, що станом на дату досягнення позивачем віку, встановленого абзацом першим пункту першого частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (50 років, для позивача такою датою є 04 серпня 2017 року), він мав страховий стаж 22 роки 06 місяців 16 днів, з яких 14 років 07 місяців 05 днів пільгового стажу. Тобто, у позивача відсутній стаж роботи, встановлений чоловікам згідно абзацу першого пункту першого частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 25 років.

Натомість, встановлені обставини свідчать про те, що позивач станом на 04.08.2017 року (в період з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року) мав страховий стаж не менше 21 року 6 місяців, що відповідає умовам, визначеним абзацом 17 пункту першого частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналіз матеріалів справи дають підстави суду для висновку стосовно того, що відносно позивача на підставі його заяви від 10.07.2019 існували підстави у відповідача для застосування відносно позивача положень абзацу 17 пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки останній станом на дату подачі заяви досяг 50 років, станом на дату досягнення віку 50 років мав страховий стаж не менше 21 року 6 місяців, з них не менше 10 років на підземних роботах з повним робочим днем за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Статтею 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень .

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд вважає, що станом на момент звернення позивача 10.07.2019 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 17 пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням до його пільгового стажу періодів роботи з 18.07.1988 по 02.04.1995, були наявні необхідні умови для призначення такої пенсії.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, однак суд обирає найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на шахті ім. Ф . П . Лютікова з 18.07.1988 по 02.04.1995, визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового страхового стажу позивачу періоду роботи з 18.07.1988 по 02.04.1995 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог абзацу 17 пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.07.2019.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Оскільки у даній справі позов задовольняється, судовий збір у розмірі 768,40 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з УПФУ в м. Лисичанську на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови у зарахуванні до пільгового трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на шахті ім. Ф .П. Лютікова з 18.07.1988 по 02.04.1995 протиправною.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 19.07.2019 № 121130000916 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог абзацу 17 пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи на шахті ім. Лютікова в/о «Краснодонвугілля» з 18.07.1988 по 02.04.1995 на посадах підземного електрослюсаря з повним робочим днем на підземних роботах, гірничого робочого очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог абзацу 17 пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.07.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Сосюри, буд. 347) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця