Ухвала суду № 84358104, 19.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 вересня 2019 року № 369/8920/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2019 року рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №369/8920/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, що полягає у невиконанні виконавчого листа №2а-61/11, виданого Київським районним судом м. Донецька 26.03.2014.

Зобов`язано Державну казначейську службу України виконати виконавчий лист 2а-61/11, виданий Київським районним судом м. Донецька 26.03.2014, шляхом перерахування на користь ОСОБА_1 у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей коштів у розмірі 7348.00 грн.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання рішення суду без невиправданих затримок, суд зазначає, що затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).

Аналіз зазначеного вище рішення Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинсвта України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 по справі №369/8920/18 набрало законної сили 14.02.2019.

27.02.2019 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019, видано виконавчий лист про «зобов`язати Державну казначейську службу України виконати виконавчий лист №2а-61/11, виданий Київським районним судом м. Донецька 26.03.2014, шляхом перерахування на користь ОСОБА_1 у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей коштів у розмірі 7348.00 грн.».

27.02.2019 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 58756061 про «зобов`язати Державну казначейську службу України виконати виконавчий лист №2а-61/11, виданий Київським районним судом м. Донецька 26.03.2014, шляхом перерахування на користь ОСОБА_1 у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей коштів у розмірі 7348.00 грн.»

06.05.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за невиконання рішення суду без поважних причин винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №58756061; зобов`язано Державну казначейську службу України виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Враховуючи те, що боржником не було надано підтвердження виконання рішення суду та не вказано підстави для зупинення виконавчих дій, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100.00 грн. у виконавчому провадженні №58756061.

18.06.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за невиконання рішення суду без поважних причин винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №58756061; зобов`язано Державну казначейську службу України виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Враховуючи те, що боржником не було надано підтвердження виконання рішення суду та не вказано підстави для зупинення виконавчих дій, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200.00 грн. у виконавчому провадженні №58756061.

21.06.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58756061 та направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до Національної поліції України.

Як зазначає позивач вказане рішення суду до теперішнього часу не виконано.

Відповідачем надано відзив на заяву позивача, в якому він заперечує проти її задоволення. Вказує, що Державною казначейською службою України відповідно до наданих повноважень вчинено всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на розгляд документів по справі №2а-61/11.

Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 5 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №329/8920/18 на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №58756061, яке було закінчене у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду та направленням державним виконавцем повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №329/8920/18 було покладено на орган державної виконавчої служби, яким були вчинені всі дії щодо примусового виконання постанови.

Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що виконавче провадження закінчене у зв`язку з невиконанням боржником рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі №329/8920/18 та неможливістю її виконання без участі боржника, суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконання рішення суду.

Вирішуючи питання щодо накладення штрафу на керівника Державної Казначейської служби України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що судовий контроль відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, вирішення питання зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 заяву про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії щодо невиконання рішення суду до Державної казначейської служби України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.