Рішення № 84358023, 11.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року Справа № 280/2704/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.03.2019 №4923-5007-0829.

Ухвалою суду від 10.06.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 09.07.2019.

Ухвалою суду від 09.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання перенесено на 06.08.2019.

Ухвалою суду від 06.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом протиправно прийнято спірне податкове повідомлення – рішення, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати за 2019 рік в розмірі 58163,00 грн. Позивач зазначає, що підставою для нарахування орендної плати стало те, що ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки, відповідно до договору оренди землі від 22.09.2015 №201505000100396. Проте, на думку позивача, контролюючим органом протиправно не було враховано те, що розмір орендної плати визначений у договорі оренди землі складає 38290,82 грн. та після укладання договору оренди землі сторонами не переглядався. За таких обставин, позивач вважає, що у відповідача не було правових підстав для визначення грошового зобов`язання в розмірі 58163,00 грн., оскільки таке не передбачено договором оренди. Позивач зазначає, що контролюючий орган не наділений повноваженнями самостійно визначати розмір орендної плати, а лише контролює своєчасність сплати зобов`язання визначеного у договорі оренди землі. Просить задовольнити позовні вимоги.

15.07.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до листів Держземагентства України №22-28-022-125/2-19 від 04.01.2019 зазначено, що коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2015 – 1,433, 2016 – 1,06, 2017 – 1,0, 2018 – 1,0. Зазначає, що згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстровано право оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення – рішення на суму 581163,00 грн. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 22.09.2015 між Запорізькою міською радою – Орендодавець та громадянкою ОСОБА_1 – Орендар укладено договір оренди землі №201505000100396, відповідно до пункту 1 якого, Орендодавець, відповідно до рішення 56-ї сесії шостого скликання Запорізької міської ради №74/350 від 10.09.2014 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельного комплексу у складі крамниці та кафе з літнім майданчиком, що знаходиться: АДРЕСА_1 (а.с.10-12).

Договір укладено до 10.09.2033 (пункт 11 Договору).

Пунктом 12 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 38290,82 грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2015 року.

04.03.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №4923-5007-0829, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 58163,00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням – рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України, земельний податок – обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Пунктом 269.1 статті 269 ПК України визначено, що платниками податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

Відповідно до пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України, об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Тобто, чинним законодавством передбачено, що база оподаткування, якою для спірних правовідносин є нормативна грошова оцінка, підлягає коригуванню на коефіцієнт індексації.

Відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно п.289.2 ст.289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І – індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.01.2019 №22-28-0.22-125/2-19, Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0.

Пунктом 34.6 Договору оренди землі між позивачем та Запорізькою міською радою від 22.09.2015 №201505000100396 передбачено, що орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативно-грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

За таких обставин, контролюючим органом під час прийняття спірного податкового повідомлення – рішення, яким позивачу визначено до сплати суму орендної плати, правомірно проведено індексацію розміру орендної плати із застосуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки на 1,433 та 1,06 (кумулятивним принципом).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин по сплаті ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди землі №201505000100396 була висловдена Верховним Судом у постанові суду від 27.06.2019 по справі №808/2503/16, яка враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що у договорі оренди землі від 22.09.2015 №201505000100396 визначено, що орендна плата вноситься у розмірі 3-х відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 1 276 360,80 грн.

В свою чергу, як зазначалось судом вище, базою оподаткування податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, а відтак з урахуванням обов`язковості проведення індексації на коефіцієнти індексації 1,433 та 1,06 (кумулятивним принципом), сума орендної плати у розмірі 38290,82 грн. буде становити менше 3-х відсотків від нормативно грошової оцінки.

За таких обставин, контролюючим органом правомірно визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати на суму 58163,00 грн., оскільки саме зазначена сума на даний час становить 3% нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнтів індексації визначених Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення контролюючий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова