Рішення № 84358015, 09.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року (о 12 год. 36 хв.)Справа № 280/2609/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Крамар В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі – ГУ НП в Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 24.05.2019 №733 про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції до помічника чергового чергової частини батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Скіф» ГУ НП в Запорізькій області, старшого сержанта ОСОБА_3 Д ОСОБА_4 ;.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві вказує, що Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, розглянув справу про адміністративне правопорушення, скоєне позивачем та ухвалив рішення (постанова від 05.02.2019 по справі №33/6677/18), який притягнув позивача до адміністративної відповідальності, і це рішення суду набрало законної сили. Зазначає, що застосоване до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн., було сплачено позивачем 25 березня 2019 року. Вважає, що приписами ч. 2, 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII не встановлено обов`язкового притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, вважає, що відповідач в порушення вимог ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та п. 3 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, не прийняв рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі зазначених матеріалів, складених в порядку, визначеному КУпАП, та неправомірно і безпідставно призначив та провів службове розслідування стосовно позивача. В подальшому, на підставі неправомірного і безпідставного службового розслідування, відповідач неправомірно видав наказ від 24.05.2019 №733, чим порушив вимоги чинного законодавства України та права, свободи та інтереси позивача. Пояснює, що у період з 12.02.2019 по 13.05.2019 позивач перебував у службовому відрядженні в зоні проведення операції об`єднаних сил в м. Лисичанськ Луганської області, за цей час відповідач не здійснив жодних дій спрямованих на відзив позивача з службового відрядження та своєчасного і правомірного застосування вимог ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Крім того, із посиланням на приписи ст. 14, 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наголошує, що службове розслідування стосовно нього було проведено не на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом, оскільки відповідач не повідомляв позивачу про те, що стосовно нього проводиться службове розслідування та не ознайомлював з наказом про його призначення, позивачу невідомі календарні дати початку та закінчення службового розслідування, відповідач не ознайомлював його з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування та його висновками.

Ухвалою судді від 05.06.2019 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 03 липня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, про що надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. № 27116 від 01.07.2019). Зокрема, із посиланням на приписи Закону України «Про Національну поліцію» вказує, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби вчинено у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює порядок проходження служби поліцейськими, а видання наказів ГУ НП в Запорізькій області в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, здійснено у встановленому законодавством порядку та в межах наданих відповідачу повноважень. Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Висновок службового розслідування за відомостями скоєння дисциплінарного проступку позивачем було затверджено 24.05.2019 та повинно бути застосовано не пізніше одного місяця з дня затвердження. Звертає увагу суду, що на момент призначення і проведення службового розслідування не минуло шести місяців із дня вчинення дисциплінарного проступку, а тому службове розслідування було призначено, проведено та застосовано у строки, визначені законодавством. Стосовно обставин не відкликання з відрядження позивача на час проведення службового розслідування зазначає, що Дисциплінарним статутом не передбачено необхідності та не встановлено заборони щодо призначення та проведення службового розслідування стосовно поліцейського, в діях якого вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, в період перебування у відрядженні. Стосовно посилання позивача на приписи ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту наголошує, що до ГУ НП в Запорізькій області не надходили матеріали про вчинене адміністративне правопорушення в контексті вказаної норми. На думку відповідача, для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, необхідно видати наказ про застосування дисциплінарного стягнення, який видається за результатами проведеного службового розслідування. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Без встановлення вини у вчиненні дисциплінарного проступку не можливо притягти поліцейського до такої дисциплінарної відповідальності. Щодо твердження позивача, що положеннями статуту не встановлено обов`язкового притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно зі статутом поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної відповідальності стверджує, що дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції. Аналізуючи вищенаведені норми законодавства України, що регулює службову діяльність поліцейських, зазначає, що працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов`язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби. Враховуючи всі вищевикладені в сукупності обставини справи та надані докази, вважає, що керівництво ГУ НП в Запорізькій області мало об`єктивні підстави, з урахуванням характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків та статусу позивача, для винесення наказу від 24.05.2019 №733 «Про застосування дисциплінарного стягнення» у вигляді звільнення зі служби, оскільки ОСОБА_1 своїми діями грубо порушив положення Правил, не виконав вимог законодавства. Ураховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем через канцелярію суду подано заяву (вх. №26855 від 01.07.2019) про збільшення позовних вимог, у якій зазначає, що 27 червня 2019 року позивачу по пошті надійшов відзив, до якого було додана завірена копія наказу ГУ НП в Запорізькій області від 26.04.2019 №525 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії., який позивач також вважає протиправним, виданим неправомірно та в порушення норм чинного законодавства. Вважає, що відповідач не повинен був призначати службове розслідування, а рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності мали бути прийняті на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2019 по справі №33/6677/18, яка залишена без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 12.03.2019. Таким чином, додатково просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26.04.2019 №525 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії.

03 липня 2019 року підготовче засідання відкладене на 29 липня 2019 року.

16 липня 2019 року представником відповідача надано до матеріалів справи відзив на заяву про збільшення позовних вимог (вх №29087), у якому наголошує, що після надходження рішення суду до ГУ НП в Запорізькій області, яким встановлено, що ОСОБА_1 допустив порушення законодавства, керуючись ч. 1, 2 ст. 14 Статуту, керівником органу було призначене службове розслідування, яке полягає у діяльності із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського та з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. У даному випадку, службове розслідування було призначено для проведення всестороннього та об`єктивного з`ясування обставин, які б могли визначити про тяжкість проступку, обставин, за яких його було скоєно про пом`якшувальні обставини або крайню необхідність, внаслідок яких позивачем було допущене вищезазначене правопорушення. Фактично службове розслідування було призначене та проведено для захисту прав позивача, з метою з`ясування всіх обставин справи та можливості надання пояснення про те, що саме сприяло вчиненню даного правопорушення та за результатами проведеного службового розслідування вирішити питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі, однак ОСОБА_1 відмовився від надання будь-яких пояснень, що позбавило можливості дисциплінарну комісію та керівника органу поліції винести рішення про застосування до позивача менш тяжкого стягнення, з урахуванням особливостей допущеного працівником поліції дисциплінарного проступку. Таким чином, вважає, що наказ про призначення службового розслідування не тягне за собою будь-яких наслідків у разі відсутності у діях поліцейського дисциплінарного проступку, та ніяким чином не порушує права позивача. На підстави вищенаведеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивачем надано до матеріалів справи заяву (вх. №30214 від 22.07.2019) про збільшення позовних вимог, у якій вказує, що ураховуючи викладене просить:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 19.07.2019 №260 о/с по особовому складу про звільнення зі служби в поліції позивача за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

поновити старшого сержанта ОСОБА_1 на посаді помічника чергового чергової частини батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Скіф» ГУ НП в Запорізькій області;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 липня 2019 року.

Крім того, 22 липня 2019 року позивачем надано пояснення по адміністративній справі (вх. №30215), у яких додатково зазначає, що відповідач постійно відслідковував хід справи про адміністративне правопорушення №331/6677/18 стосовно адміністративного правопорушення, скоєного позивачем, що підтверджується запитами відповідача до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, копії яких надані відповідачем та знаходяться в матеріалах даної справи. Вказує, що принаймні ще 29 березня 2019 року відповідачу вже було відомо, що постанова суду по справі про адміністративне правопорушення набрала законної сили 12 березня 2019 року, що підтверджується запитом до суду, проте відповідач з службового відрядження позивача негайно не відкликав та не здійснив жодних дій спрямованих на своєчасне і правомірне застосування вимог ч.1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Натомість, наказом від 26.04.2019 №525, в той час коли позивач знаходився у відрядженні в зоні проведення Операції об`єднаних сил в м. Лисичанську Луганської області, було призначено службове розслідування та утворена дисциплінарна комісія, за фактом керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, стверджує, що відповідач протиправно змінює день виявлення дисциплінарного проступку, скоєного позивачем, для того щоб він мав можливість притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності в строк не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку, який встановлений ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту, такими протиправними діями відповідач нехтує рішенням суду, яким встановлено, що позивач скоїв правопорушення 09 грудня 2018 року. Вважає, що відповідач наказ від 24.05.2019 №733 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції видав протиправно, на підставі протиправно призначеного та проведеного службового розслідування, чим порушив вимоги чинного законодавства України та права, свободи, інтереси позивача. Пояснює також, що після повернення з зони Операції об`єднаних сил 13 травня 2019 року отримав забійну рану правої гомілки у побуті, при наведенні порядку на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає мати позивача, у зв`язку з чим з 14 травня по 18 липня 2019 року включно перебував на лікарняному з діагнозом, що підтверджується довідками, а 19 липня 2019 року приступив до служби. Вважає також протиправним наказ від 19.07.2019 №260 о/с по особовому складу про звільнення зі служби, оскільки виданий на підставі протиправного наказу від 24.05.2019 №733 про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби у поліції.

Від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №31133 від 29.07.2019), згідно з яким посилається на приписи ст. 11, 21, 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та наголошує, що відповідно до довідки №029834 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС ОСОБА_1 приступив до служби 19.07.2019, як наслідок ГУ НП в Запорізькій області було реалізовано дисциплінарне стягнення у відповідно ч. 3 ст. 22 Статуту після прибуття позивача до місця несення служби. Таким чином, вважає, що жодних незаконних дій відносно ОСОБА_1 здійснено не було, наказ про призначення службового розслідування, висновок службового розслідування та наказ про застосування дисциплінарного стягнення видано у відповідності до норм чинного законодавства, у зв`язку із чим відсутні підстави для їх скасування.

У підготовчому засіданні 29 липня 2019 року вирішено продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на 09 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 09.08.2019 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 09 вересня 2019 року.

19 серпня 2019 року позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду долучено пояснення по адміністративній справі (вх. №34082), у яких додатково стверджує, що працівниками відповідача не було запропоновано йому надавати будь-які пояснення під час проведення службового розслідування, а наполягали на тому, щоб він написав рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.

В судовому засіданні у якості свідків допитані спеціаліст відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_5 , та інспектора вказаного відділу, майор поліції ОСОБА_6 , які пояснили, що 21.05.2019 під час особистої зустрічі з позивачем йому було запропоновано надати письмові пояснення стосовно обставин притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте останній від надання пояснень відмовився, про що складений акт про відмову надати пояснення.

Позивач та представник позивача позов підтримали у повному обсязі з урахуванням наданих заяв про збільшення позовних вимог, надали пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві та вказаних заявах. Просять адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, із підстав наведених у відзивах.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення) та оголошено про час виготовлення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 службу в органах внутрішніх справ розпочав у червні 2007 року в батальйоні патрульної служби міліції ГУМВС України в Запорізькій області, після чого з червня 2014 року службу проходив в батальйоні патрульної служби поліції особливого призначення «Скіф» ГУ МВС в Запорізькій області. 06 листопада 2015 року звільнений з ОВС України у зв`язку з переходом до Національної поліції України та призначений на посаду поліцейського батальйону патрульної поліції особливого призначення «Скіф» ГУ НП в Запорізькій області, а з вересня 2018 року перебував на посаді помічника чергового чергової частини цього ж батальйону, про що свідчить службова характеристика.

На виконання вимог наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.06.2018 № 665, працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в Запорізькій області 10.12.2018 під час перевірки даних Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України щодо притягнення до адміністративної відповідальності поліцейських підрозділів та органів ГУНП в Запорізькій області, встановлено, що 09.12.2018 відносно помічника чергового чергової частини БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , працівниками УПП в Запорізькій області ДПП НПУ складено протокол серії БД № 77797 від 09.12.2018 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп`яніння), який направлено до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Крім того, встановлено, що стосовно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 працівниками УПП в Запорізькій області винесено постанову серії ЕАВ № 782996 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425,00 грн. Про вищезазначені обставини працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в Запорізькій області складена доповідна записка від 10.12.2019 на ім`я начальника ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_7 , у якій пропонувалось за вказаним фактом провести перевірку у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та вимог наказу МВС України від 15.11.2017 №930.

10.12.2018 ГУНП в Запорізькій області було здійснено запит вих. № 4014/3/03/11-18 до УПП в Запорізькій області ДПП НПУ з проханням надати копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 для проведення перевірки за фактом вчинення вказаних правопорушень.

11.12.2018 на адресу ГУНП за вих. № 19970/41/32/2018 надійшли належним чином завірені копії протоколу серії БД № 077797 від 09.12.2018 та постанови ЕАВ № 782996, складених відносно позивача, а також відеозапис вказаної події.

Оскільки на той час Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції опубліковані не були, було прийнято рішення провести перевірку у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930.

За результатами перевірки відомостей щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлено, що 09.12.2018 о 03:02 ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою, керував автомобілем CHEVROLET АVEO, номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя по вулиці Шкільній, 6 міста Запоріжжя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 122 КУАП та накладено на позивача штраф у розмірі 425,00 грн. Крім того, встановлено, що 09.12.2018 о 03:02 позивач, рухаючись дорогою по вул. Шкільній м. Запоріжжя, керував автомобілем CHEVROLET АVEO, номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується даними огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу – газоаналізатору «Alcotest 6810», проведеного за згодою позивача, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, за даними доповідної записки від 26.12.2018 №4240/01/3-18, аналізуючи зібрані під час проведеної перевірки матеріали у їх сукупності, об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 як поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також здійснювати профілактичну діяльність спрямовану на запобігання вчинення правопорушень, перебуваючи поза службою, у порушення вимог п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 5 ст. 14 та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», пп. «а» п. 2.9, п. 8.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.20001 № 1306, п. 3 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги поліцейського, передбаченого ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію». З огляду обставин, які підтверджені матеріалами адміністративної справи, поясненнями осіб, відеозаписами та іншими доказами у ході проведення перевірки достовірно було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який підриває авторитет поліції, що вкрай негативно характеризують його. оскільки він, як поліцейський повинен дотримуватись положень Конституції України» законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, навіть у позаслужбовий час. Також те, що справа перебувала на розгляді в суді, за результатами перевірки прийнято рішення, що питання щодо дисциплінарної відповідальності та подальшого проходження служби в поліції помічника чергового чергової частини БПСПОП буде вирішено після набрання законної сили рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за результатами розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що Жовтневим районним судом м. Запоріжжя здійснювався судовий розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1 ГУНП керуючись положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП, було направлено матеріали перевірки №4240/01/3-18 від 26.12.2018 за фактом порушення ОСОБА_1 службової дисципліни до суду для долучення до матеріалів адміністративної справи (супровідний від 27.12.2018 №4240/35/3-18).

Про вищезазначені обставини, начальником ГУНП в Запорізькій області було складено доповідну записку від 21.01.2019 вих. № 234/107/01/3-2019 на ім`я Голови Національної поліції України, з повідомленням, про те, що на момент вчинення адміністративного правопорушення помічником чергового чергової частини БПСПОП «Скіф» ОСОБА_1 , Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України опубліковані не були, розгляд відомостей про вчинення правопорушень поліцейським було здійснено на підставі Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930. Повідомлено також, що службове розслідування не призначалось, оскільки, відповідно до вимог ч. 33 ст. 11 Дисциплінарного статуту України, поліцейських може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у разі притягнення їх в установленому порядку до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, з урахуванням чого рішення про призначення службового розслідування буде прийнято за результатами розгляду судом справи про адміністративне правопорушення вчиненого ОСОБА_1

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2019 по справі №331/6677/18 провадження №3/331/36/2019 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на 10 200,00 грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік

Постановою Запорізького апеляційного суду від 13.02.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2019 по справі №331/6677/18 – без змін. Постанова набрала законної сили 12.03.2019.

Позивачем адміністративний штраф у розмірі 10 200,00 грн. сплачений у повному обсязі 25 березня 2019 року, про що свідчить квитанція №0.0.1307525049.1

В період з 13.03.2019 по 12.05.2019 позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення заходів на території Луганської області, а саме в місці проведення операції об`єднаних сил в м. Лисичанськ Луганської області, про що свідчить відповідна довідка.

Протягом судового розгляду справи №331/6677/18 у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя та Запорізькому апеляційному суді, відповідач неодноразово звертався до згаданих судів із запитами щодо направлення копії остаточного рішення.

Судом встановлено, що копія постанови по справі про адміністративне правопорушення №3/331/36/2019 стосовно ОСОБА_1 з відміткою про набрання ним законної сили надійшла на адресу відповідача 17.04.2019 за вх. №659.

Так, керуючись ч. 3 ст. 11, ст. 14 та 15 Дисциплінарного статуту, Порядком проведення службового розслідувань у Національній поліції та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженими наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, начальником ГУ НП в Запорізькій області було видано наказ від 26.04.2019 № 525 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії». Підставою для призначення службового розслідування є підтвердження факту скоєння старшим сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, яке встановлено постановами Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2019 та Запорізького апеляційного суду від 12.03.2019.

21.05.2019 ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту було запропоновано надати письмові пояснення стосовно обставин притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень. Однак, Позивач відмовився надавати письмові та усні пояснення, про що згідно зі ч. 3 ст. 18 Статуту у присутності старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП Грабка С.О. та інспектора ВІОС УКЗ Дейнеги Д.В. складено акт про відмову надати пояснення, зареєстрований в УКЗ ГУНП за № 1791 від 21.05.2019. Доказів протилежного позивачем суду не надано та не наведено.

За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було установлено, що позивач ознайомлений під підпис з Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та кваліфікаційною характеристикою професії 5162 «Поліцейський (за спеціалізаціями»), затвердженої наказом МВС України від 12.07.2017 № 586, згідно з якою поліцейський повинен знати Конституцію України, законодавство України, що регулює діяльність НПУ, основи правознавства, правила ділового етикету та професійної етики. 07.11.2018 ОСОБА_1 склав Присягу працівника поліції, присягнувши дотримуватись Конституції України та законів України, втілювати їх у життя, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

З урахуванням вищезазначених обставин, Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, з огляди на обставини, матеріалами адміністративної справи, пояснення опитаних осіб, відеозаписи та інші докази, службовим розслідуванням достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив дії, які підривають авторитет поліції, що вкрай негативно характеризує його, оскільки, він як поліцейський, повинен дотримуватись положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, навіть у позаслужбовий час, чим порушив службову дисципліну, та вчинив дисциплінарний проступок, що виявляється у порушенні вимог ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; п. 1, 2, 3 ч. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»; Присяги поліцейського, передбаченої частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію»; п. 3 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179; ч. 5 ст. 14 та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», пп. «а» п. 2.9, п. 8.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

24 травня 2019 року т.в.о. начальника ГУ НП в Запорізькій області був затверджений Висновок (від 24.05.2019 №1864/02/3-19) службового розслідування за відомостями щодо скоєного дисциплінарного проступку помічником чергового чергової частини БПСПОП «Скіф» ГУ НП в Запорізькій області старшим сержантом Брагою Д.В.

На підставі висновку службового розслідування, т.в.о. начальника ГУ НП в Запорізькій області полковником поліції ОСОБА_8 . видано наказ про застосування дисциплінарного стягнення до помічника чергового чергової частини батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Скіф» ГУ НП в Запорізькій області, старшого сержанта ОСОБА_9 В. № 733 від 24.05.2019, яким вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог, передбачених ч. 1 ст. 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIІІ, п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», присягою поліцейського, передбаченою ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ч. 5 ст. 14 та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», пп. «а» п. 2.9 п. 8.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та проїзді під час цього перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофору, у виді звільнення зі служби в поліції.

У період з 14 травня по 18 липня 2019 року включно позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідними довідками закладів охорони здоров`я, які долучені останнім до матеріалів справи, а 19 липня 2019 року приступив до служби.

Так, наказом ГУ НП в Запорізькій області від 19.07.2019 №260 о/с «По особовому складу» згідно із Законом України «Про Національну поліцію» вирішено звільнити позивача зі служби за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та покази свідків, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Частиною першою статті 17 цього Закону № 580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині першій статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої цієї статті підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на частину п`яту статті 14 Дисциплінарного статуту, яка визначає, що у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

На виконання частини десятої статті 14 Статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку уповноваженим особами надано право призначати службове розслідування на підставі заяв, скарг та повідомлень громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапортів про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднього виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, як вбачається з матеріалів службового розслідування, останнє призначене не у зв`язку з надходженням до ГУ НП в Запорізькій області матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а на підставі виявлення факту керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (1,93 проміле), що підтверджено постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, яка набрала законної сили.

У даному випадку, службове розслідування було призначено для проведення всестороннього та об`єктивного з`ясування обставин, які б могли визначити про тяжкість проступку, обставин, за яких його було скоєно про пом`якшувальні обставини або крайню необхідність, внаслідок яких позивачем було допущене вищезазначене правопорушення. Фактично службове розслідування було призначене та проведено для захисту прав позивача, з метою з`ясування всіх обставин справи та можливості надання пояснення про те, що саме сприяло вчиненню даного правопорушення та за результатами проведеного службового розслідування вирішити питання про можливість залишення особи на службі.

Частиною першою статті 15 Дисциплінарного статуту передбачено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Пунктом 4 розділу V Порядку № 893 передбачено, що службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій, ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок, обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього, відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, вид і розмір заподіяної шкоди, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 7 розділу V Порядку № 893 визначено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб, одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи, отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд не бере до уваги пояснення позивача, що його не було повідомлено про призначення службового розслідування, чим було порушено його права. Як установлено судом, розгляд матеріалів службового розслідування проведено дисциплінарною комісією у формі письмового провадження, та у відповідності до пункту 7 розділу V Порядку № 893 рішення приймається дисциплінарною комісією без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Обставини справи, на думку суду, було з`ясовано дисциплінарною комісією повністю, встановлено ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського, обставини, що пом`якшують відповідальність, відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Частинами першою та другою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

На підставі наведеного, за наявності акта про відмову позивача надати письмове пояснення від 21.05.2019, у відповідача були відсутні підстави не затверджувати висновок службового розслідування, оскільки небажання особи, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Окрім цього, суд звертає увагу на висновок Верховного Суду викладений в постанові від 04.10.2018 за результатом розгляду справи №806/2272/16, згідно якого пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим саме по собі, невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Отже, при доведеності порушення працівником трудової дисципліни, невідібрання у нього письмових пояснень з цього приводу, не може бути підставою для визнання наказу про звільнення позивача незаконним.

Щодо твердження позивача про порушення строку накладення дисциплінарного стягнення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

При цьому частиною 2 статті 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у випадку проведення службового розслідування днем виявлення дисциплінарного проступку вважається дата затвердження висновку службового розслідування. Отже, дисциплінарне стягнення у такому випадку може бути накладено не пізніше одного місяця з дня затвердження висновку судового службового розслідування.

Оскільки висновок службового розслідування було затверджено 24 травня 2019 року а наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення прийнято у той самий день, то відповідачем були дотримані строки накладення дисциплінарного стягнення.

Судом досліджено матеріли службового розслідування та не виявлено будь-яких порушень Порядку з боку посадових осіб ГУ НП в Запорізькій області під час його проведення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, розслідування призначено з урахуванням вимог законодавства України та дотриманням строків. Комісією опитано осіб, які мають відношення до подій, що стали предметом перевірки (в тому числі і позивача), досліджено зібрані документи та матеріали.

З матеріалів справи видно, що під час проведення службового розслідування відповідач дійшов до висновку про допущення позивачем порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні частини першої статті 4 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 2, 3 частини четвертої статті 18 Закону № 580-VIII, присяги поліцейського, передбаченої частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частини п`ятої статті 14 та частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», підпуннкту «а» пункту 2.9, пункту 8.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та проїзді під час цього перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофору.

Суд зауважує, що Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, то беззаперечним є той факт, що на працівників поліції покладається підвищена відповідальність.

Вступаючи на службу в поліцію, поліцейський урочисто складає текст Присяги на вірність Українському народові, усвідомлюючи свою високу відповідальність (частина перша статті 64 Закону № 580-VIII).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону № 580-VIII з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства України, що регулює службову діяльність поліцейських, суд звертає увагу, що працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов`язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.

Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

З викладеного вбачається, що позивач своїми діями грубо порушив всі принципи покладені в основу інституту охорони порядку.

Своїми діями позивач підривав авторитет до Національної поліції України, викликаючи негативне ставлення громадськості до поліцейських.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про автомобільний рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння встановлений, крім іншого, постановою місцевого суду, яка набрала законної сили. Доказів або жодних аргументів протилежного позивачем суду не надано та не наведено.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є, зокрема вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення зі служби в поліції.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580 встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином, суд дійшов до висновку про обрання відповідачем виду дисциплінарного стягнення відповідало характеру та тяжкості проступку, вчинення якого підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи. Адже, в основі поведінки працівника поліції законодавчо закладено етичні, правові та службово-дисциплінарні норми, дотримання яких є одним із головних обов`язків особи, що іде на службу до органів внутрішніх справ. Ця обставина зумовлює підвищений рівень відповідальності працівників поліції, у порівнянні з іншими громадянами, та застосування до них більш суворих дисциплінарних стягнень за дисциплінарні правопорушення.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04.10.2018 по справі 805/996/16-а.

Оскільки судом не встановлено підстав для визнання незаконним звільнення позивача зі служби в поліції, вимоги щодо поновлення на попередній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними, а тому задоволенню також не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що рішення відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції прийнято пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх рішень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 19.09.2019.

Суддя І.В. Батрак