Ухвала суду № 84357592, 19.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

19 вересня 2019 р.Справа №160/8910/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНОМ ВЕСТ" (вул. Вознесенська, буд.25, кімн.11, м.Дніпро, 49101, ЄДРПОУ 40930702) про забезпечення адміністративного позову у справі №160/8910/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНОМ ВЕСТ" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання протиправною бездіяльності щодо непогашення простого векселя, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ" до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: АТ КБ "ПриватБанк" в якій позивач просить, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо непогашення простого векселя серії АА 1562268 від 13.06.2019;

- визнати погашеним простий вексель серії АА 1562268 від 13.06.2019, виданий ТОВ "Оптімус Конекшн" (код ЄДРПОУ 40930702).

16.09.2019 року ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк" (ідентифікаційний код 14360570) здійснювати оплату за простим векселем серії АА 1562268 від 13 червня 2019 року.

В обгунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області було взято на податковий облік простий вексель серії АА 1562268 від 13.06.2019. На виконання вимог п.п. 229.8.10. п.229.8 ст. 229 Подакового кодексу України позивач листом 09.09.2019 №09/09/19 надав контролюючому органу первинні документи для погашення вищевказаного податкового векселя з наданням пояснень щодо таких документів та відповідні акцизні накладні щодо реалізації імпортного товару з квитанціями №2 про реєстрацію відповідних акцизних накладних в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. 12.09.2019 позивач листом 12/19/19 надав додаткові докумети для підтвердження обставин, які є необхідними для погашення податкового векселя. Також, 12.09.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про отримання інформації щодо погашення вказаного векселя, але станом на 16.09.2019 не отримав жодної інформації про погашення векселя. Згідно до відомостей зазначених у податковому векселі серії АА 1562268 від 13.06.2019, датою погашення вказаного векселя є 10.09.2019. Оскільки станом на 16.09.2019 контролюючим органом не надано платнику податків інформації про стан погашення податкового векселя, платник податків обгрунтовано вважає, що контролюючим органом здійснено протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством на підставі п.п. 229.8.11 Податкового кодексу України та контролюючий орган планує звернутися до банку щодо оплати суми, вказаної у зазначеному податковому векселі.

Вивчивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд вважає, що заява є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з ч. 6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення.

При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд здійснює оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем до позовної заяви додано копію простого векселя серії АА за №1562268 від 13 червня 2019 року з датою погашення 10.09.2019 року. Також, у векселі зазначено, що він підлягає сплаті за наказом Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до АТ КБ "Приватбанк".

Судом встановлено, що векселедавцем у вказаному вище векселі є ТОВ "Оптімус Конекшн" і рішенянням учасника ОСОБА_1 , який володіє 100% відсотків голосів за №2407/2019-1 від 24.07.2019 року змінено назву товариства з ТОВ "Оптімус Конекшн" (ідентифікаційний код юридичної особи 40930702) на ТОВ "Феном Вест".

В заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що станом на 16.09.2019 року він не отримав від відповідача жодної інформації з приводу погашення векселя.

Відповідно до п.п. 229.8.11. п.229.8. ст. 229 Подакового кодексу України, у разі якщо передбачений цим пунктом податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов`язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

Отже, суд вважає, що шлях, яким позивач просить забезпечити позов, відповідає положенню статті 151 КАС України, а також узгоджується з предметом адміністративного позову.

Таким чином, невжиття такого заходу забезпечення позову як заборона АТ КБ "ПриватБанк" (ідентифікаційний код 14360570) здійснювати оплату за простим векселем серії АА 1562268 від 13 червня 2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

За приписами ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява №11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» (Заява №50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008; Заява №22014/04; остаточне 17.10.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, суд наголошує, що наведений спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та спрямований лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті.

При цьому, станом на 19.09.2019 року за наслідками розгляду наданих заявником документів, судом не встановлено заінтересованих осіб, чиїм інтересам може бути завдана істотна шкода внаслідок забезпечення позову шляхом заборони АТ КБ "ПриватБанк" (ідентифікаційний код 14360570) здійснювати оплату за простим векселем серії АА 1562268 від 13 червня 2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/8910/19.

З огляду на вище викладене, керуючись ст. 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНОМ ВЕСТ" (вул. Вознесенська, буд.25, кімн.11, м.Дніпро, 49101, ЄДРПОУ 40930702) про забезпечення адміністративного позову у справі №160/8910/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНОМ ВЕСТ" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання протиправною бездіяльності щодо непогашення простого векселя - задовольнити.

Заборонити АТ КБ "ПриватБанк" (ідентифікаційний код 14360570) здійснювати оплату за простим векселем серії АА 1562268 від 13 червня 2019 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/8910/19.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Стягувач: ТОВ "ФЕНОМ ВЕСТ" (вул. Вознесенська, буд.25, кімн.11, м.Дніпро, 49101, ЄДРПОУ 40930702).

Боржник: АТ КБ "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) .

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 19.09.2022 року (включно).

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна