Ухвала суду № 84357555, 19.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

19 вересня 2019 р.Справа №599зп-19/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМ ВЕСТ» про вжиття заходів забезпечення майбутнього позову,-

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМ ВЕСТ» про вжиття заходів забезпечення майбутнього позову, в якому заявник просить суд забезпечити позов шляхом заборони АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код 14360570) здійснювати оплату за простим векселем серії АА 1562268 від 13 червня 2019 року.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позивачем було здійснено видачу та взяття на облік простого векселя серії АА 1562268 від 13 червня 2019 року та в подальшому подано до контролюючого органу необхідні документи щодо операцій з його погашення. Станом на 17.09.2019 платник податків не отримав від контролюючого органу інформацію щодо погашення вищезазначеного податкового векселя, тоді як датою його погашення є 10.09.2019. Так як станом на 17.09.2019 контролюючим органом не надано платнику податків інформації про стан погашення податкового векселя серії АА 1562268 від 13 червня 2019 року, платник податків вважає, що контролюючим органом здійснено протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством на підставі підпункту 229.8.11 Податкового кодексу України та контролюючий орган планує звернутися до банку щодо оплати суми, вказаної у зазначеному податковому векселі. Позивач вважає, що існує нагальна потреба у забезпеченні майбутнього позову оскільки оплата банківською установою відповідних сум за простим векселем унеможливлює застосування ефективного способу захисту прав позивача шляхом задоволення позовних вимог за адміністративним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів заяви, доводи, викладені в заяві, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення майбутнього позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Обґрунтовуючи у заяві про забезпечення позову можливість настання негативних наслідків для підприємства у майбутньому, позивач не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, до ухвалення рішення по адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а лише зазначає про ймовірність настання таких наслідків взагалі, без зазначення конкретних обставин, що свідчать про можливість настання таких наслідків.

Отже, заявляючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, заявник не навів достатньо підстав в обґрунтування наявності очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, не вказав також підстави, які б свідчили про ускладнення виконання чи неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що подана заява про забезпечення позову є необгрунтованою та підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМ ВЕСТ» про вжиття заходів забезпечення майбутнього позову - відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко