Рішення № 84357544, 03.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Справа № 160/5946/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.,

за участі

представника позивача Самсонова ОСОБА_1 .О.,

представника відповідача Кайнога Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 41169207) про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2019 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до інспекції з питань праці та зайнятості населення (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 41169207), з позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати припис № ОМС-ДН 1359/639-АВ/П пор усунення виявлених порушень від 13.05.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року про накладення штрафу в сумі 83 460,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані постанова та припис винесені з грубим порушенням строків проведення перевірки, безпідставно перевищена тривалість перевірки, порушення вказані в оскаржуваному приписі є безпідставними та неправомірними.

Крім того, оскаржувана постанова прийнята після втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295, тому підлягає скасуванню в повному обсязі, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив:

- зупинити дію припису про усунення порушень № ОМС-ДН 1359/639-АВ/П від 13.05.2019 року до набрання законної сили рішенням у справі;

- зупинити дію постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС –ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року в розмірі 83 460 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року заява про забезпечення позову повернута публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» без розгляду.

02 липня 2019 року представником позивача повторно подана заява про забезпечення позову, в якій останній просив:

- зупинити дію припису про усунення порушень № ОМС-ДН 1359/639-АВ/П від 13.05.2019 року до набрання законної сили рішенням у справі;

- зупинити дію постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС –ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року в розмірі 83 460 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- заборонити Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради пред`являти до виконання органам державної виконавчої служби в порядку, встановлено законом , або до інших органів, уповноважених здійснювати виконавчі дії, постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС –ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року заяву публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ, 00032129; в особі філії: 49050, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, код ЄДРПОУ 09305480) про забезпечення позову у справі №160/5946/19 – задоволено частково, а саме:

- зупинено дію припису про усунення порушень № ОМС-ДН 1359/639-АВ/П від 13.05.2019 року до набрання законної сили рішенням у справі № 160/5946/19.

- зупинено дію постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС –ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року в розмірі 83 460 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/5946/19.

В іншій частині заяви публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про забезпечення позову - відмовлено.

24 липня 2019 року представником позивача подано заяву про зміну заходу забезпечення позову, в якій останній просив постановити ухвалу, якою замінити захід забезпечення позову встановлений ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року, зокрема, про зупинення дії постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпропетровської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року в розмірі 83 460,00 грн. до набрання законної сили рішенням у справі № 160/5946/19 та забезпечити позов АТ «Ощадбанк» в особі філії - Дніпропетровське областе управління до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради № ОМС-ДН1359/639-АВ/П від 13 травня 2019 року та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27 травня 2019 року в сумі 83 460 грн шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 59571697 на підставі постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27 травня 2019 року в сумі 83 460 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/5946/19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року клопотання публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зміну заходу забезпечення позову - повернуто заявнику без розгляду.

31 липня 2019 року представником позивача подано заяву про зміну заходу забезпечення позову, в якій останній просив постановити ухвалу, якою замінити захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року, зокрема, про зупинення дії постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпропетровської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року в розмірі 83 460,00 грн. до набрання законної сили рішенням у справі № 160/5946/19 та забезпечити позов ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - Дніпропетровське областе управління до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради № ОМС-ДН1359/639-АВ/П від 13 травня 2019 року та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27 травня 2019 року в сумі 83 460 грн шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 59571697 на підставі постанови Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27 травня 2019 року в сумі 83 460 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/5946/19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у задоволенні клопотання публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» про зміну заходу забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 липня 2019 року.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В подальшому підготовче засідання переносилось на 03 вересня 2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та розглянуто справу по суті.

06 серпня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що твердження філії АТ «Ощадбанк» на те, що інспекторами праці перевищена тривалість інспекційного відвідування є безпідставною, оскільки всі заходи щодо проведення інспекційного відвідування було здійснено з дотриманням вимог Порядку № 295 та після отримання всіх необхідних документів та пояснень, що стосувались питання інспекційного відвідування, інспекторами праці було 24.04.2019 року складено акт інспекційного відвідування та прийняті припис та постанова про накладення штрафу.

Крім того, інспекційне відвідування філії АТ «Ощадбанк» не є плановим, ані позаплановим заходом, оскільки Порядком № 295 чітко визначені підстави для проведення заходів контролю (в даному випадку п.п.1 п. 5 Порядку № 295 за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги проти задоволення позовних вимог заперечував, надав доводи викладені у відзиві.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі направлення з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради відповідно до наказу від 01.03.2019 року № 215-ОД та на підставі п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України 26.04.2017 року № 295, проведено інспекційне відвідування філії Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» за фактичним місцем здійснення господарської діяльності: пр. Гагаріна, 115, м. Дніпро, 49050.

Тривалість перевірки становила з 26.03.2019 по 24.04.2019 року.

29 березня 2019 року під час інспекційного відвідування органом контролю ухвалено вимога про надання додаткових документів, якою у строк до 01 квітня 2019 року зобов`язано філію - Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надати додаткові документи, у зв`язку з чим строк проведення перевірки зупинено до 01 квітня 2019 року. Копія вимоги від 29 березня 2019 року отримана представником позивача.

03 квітня 2019 року під час інспекційного відвідування органом контролю ухвалено вимога про надання додаткових документів, якою у строк до 17 квітня 2019 року зобов`язано філію - Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надати додаткові документи, у зв`язку з чим строк проведення перевірки зупинено до 17 квітня 2019 року. Копія вимоги від 03 квітня 2019 року отримана представником позивача.

16 квітня 2019 року під час інспекційного відвідування органом контролю ухвалено вимога про надання додаткових документів, якою у строк до 24 квітня 2019 року зобов`язано філію - Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надати додаткові документи, у зв`язку з чим строк проведення перевірки зупинено до 24 квітня 2019 року. Копія вимоги 16 квітня 2019 року отримана представником позивача.

З урахуванням наведеного судом зроблено висновок, що проведення інспекційного відвідування інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради не перевищено.

За результатами перевірки складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ОМС-ДН1359/639/АВ від 24.04.2019 року.

Копія акта від 24.04.2019 року отримана представником позивача 08.05.2019 року.

Під час проведення перевірки органом контролю встановлені наступні порушення:

- ч. 2 ст. 72 КЗпП, - компенсація за роботу у вихідний день за КЗпП, оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього кодексу; ч. 4 ст. 73 КЗпП - святкові і неробочі дні за КЗпП, робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпП;

- ст. 108 КЗпП - робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективними договором , але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час, а саме: у відомостях нарахування зарплати по філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» відсутні нарахування за кодом 314 – доплата за роботу в нічний час охоронникам та іншим працівникам;

- чч. 1, 2 ст. 107 КЗпП - робота у святковий і неробочий день (ч. 4 ст. 73 КЗпП) оплачується у подвійному розмірі . Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий та неробочий час – у відомостях нарахування заробітної плати по філії АТ «Ощадбанк» відсутні нарахування за кодом 203 - оплата роботи у святкові і неробочі дні понад місячну норму (подвійний розмір оплати);

- ч. 5 ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» - заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку; в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати і індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством - за результатами перевірки встановлено відсутність нарахування за кодом 320 - індексація заробітної плати деяким працівникам;

- ч. 4 ст. 115 КЗпП, ст. 21 Закону України «Про відпустки» - заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 24.04.2019 року № ОМС/ДН1359/639/АВ, представником позивача подано до органу контролю заперечення на акт перевірки, які розглянуті органом контролю, та спростування викладені в зауваженнях до заперечень, Інспекцією з питань праці не прийняті до уваги та долучені до акта перевірки.

На підставі акта перевірки органом контролю призначено розгляд справи про накладення штрафу на 17.05.2019 року о 12:30 год., про що повідомлено на адресу філію - Дніпропетровського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», що підтверджується копією конверта про направлення.

17 травня 2019 року на адресу Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради представником позивача направлено лист про відкладення розгляду справи на 10 днів у зв`язку з необхідністю ознайомлення зі справою.

13 травня 2019 року Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради прийнято припис про усунення виявлених порушень № ОМС-ДН1359/639-АВ/П, яким зобов`язано директора філії –Дніпровське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» усунути порушення, зазначені в акті перевірки, та про виконання припису у визначені строки надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до Інспекції з питань праці та зайнятості населення ДМР.

27 травня 2019 року органом контролю прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС, якою на підставі ст. 259 КЗпП, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абз.4 ч. 2 ст. 265 КЗпП на філію –Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» накладено штраф у розмірі 83 460,00 грн.

12 червня 2019 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» повідомило відповідача про виконання припису з наданням підтверджуючих документів.

Предметом даного позову є припис № ОМС –ДН1359/639-АВ/П від 13.05.2019 та постанова про накладення штрафу № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких міркувань.

Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі -Порядок №295).

Відповідно до Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (п.п.5 п.5 Порядку № 295).

Згідно з п.п. 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Пунктом 10 Порядку № 295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.(п. 12 Порядку № 295).

Згідно з п. 18 Порядку № 295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

З огляду на викладене, судом не беруться до уваги твердження представника позивача про порушення строків проведення перевірки, враховуючи належне повідомлення позивача про проведення перевірки, яка проведена за участю представників позивача, направлення на адресу позивача вимог про надання додаткових документів, на підставі яких було зупинено інспекційне відвідування, чим дотримано відповідачем порядку проведення перевірки, загальна кількість днів проведення перевірки не перевищила 10 днів, що не може свідчити про протиправність дії органу контролю з проведення перевірки в цілому.

Стосовно виявлених під час перевірки правопорушень, додержання вимог закону, то слід зазначити наступне.

Кодексом законів про працю України врегульовані трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 71 Кодексу законів про працю України визначено, що робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (частина 1 статті 72 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до ст. 72 Кодексу законів про працю України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку (ч. 3 ст. 107 Кодексу законів про працю України).

З матеріалів справи вбачається, що філія-Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» залучено до роботи у вихідний день, а саме:

- ОСОБА_2 вважати робочим днем 14 липня 2018 року, головного спеціаліста відділу банківської безпеки філії -Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» та оформлено наказом від 12 липня 2018 року № 1977-к;

- ОСОБА_3 , вважати робочим днем 14 липня 2018 року, провідного спеціаліста відділу банківського безпеки філії – Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» та оформлено наказом від 12 липня 2018 року № 1977-к.

- ОСОБА_2 , вважати робочим днем 21 та 28 липня 2018 року, головного спеціаліста відділу банківської безпеки філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» та оформлено наказом 12 липня 2018 року № 1981-к;

- ОСОБА_3 , вважати робочим днем 22 та 29 липня 2018 року, провідного спеціаліста відділу банківської безпеки філії – Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» та оформлено наказом 12 липня 2018 року № 1981-к.

У перелічених наказах зазначено, про компенсування вищенаведеним працівникам роботи у вихідний день наданням іншого дня відпочинку.

По порушенню трудового законодавства, що виразилося у несвоєчасному проведенні індексації заробітної плати працівників, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Отже, з абз.4 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України вбачається, що за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, юридичні особи несуть відповідальність у вигляді накладення штрафу, притягнення до якої вживається одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспектування.

Відповідач зазначає про порушення позивачем ч.5 ст.95 Кодексу законів про працю України України та ст.33 Закону України «Про оплату праці».

За приписами частин 1 та 2 статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до частин 1-3 статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Так, згідно з ст.95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку (частина 6 статті 95 Кодексу законів про працю України).

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 33 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР передбачає, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про оплату праці» мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою.

Стаття 12 Закону України «Про оплату праці» встановлює інші норми і гарантії в оплаті праці.

Так, згідно з вказаною статтею норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

При цьому, визначення «норми праці» наведені у ч.1 ст.85 Кодексу законів про працю України, згідно з якою норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

Гарантії і компенсації наведені, зокрема, у Главі VІІІ Кодексу законів про працю України.

З положень ст.ст.11, 12 Закону України «Про оплату праці» випливає, що мінімальними гарантіями в оплаті праці є мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, а також норми оплати праці і гарантії та компенсації працівникам.

Разом з тим, у Законі України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» наведено поняття «державні соціальні гарантії».

Так, у ч.2 ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» наведені основні державні соціальні гарантії, до числа яких включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

У статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» наведені інші державні соціальні гарантії, відповідно до положень якої Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, передбачені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).

Згідно з п.1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У п.2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

За даними Держкомстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) становив: квітень 2018 року – 100,8%, травень 2018 року - 100%, червень 2018 року – 100%, липень 2018 року - 99,3 %, серпень 2018 року - 100%, вересень 2018 року – 101,9 %, жовтень 2018 року 101,7%.

Таким чином, у спірний період приріст індексу не перевищив 103%, процент індексації 2,91%=100*1,029068739-100%, та не перевищує поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка, то розмір індексації становить 0,00 грн., то і притягнення підприємства до відповідальності щодо не проведення індексації є безпідставним та таким, що не відповідає діючому законодавству.

Крім того, суд враховує, що ні ст. 95 КЗпП України, ні ст. 33 Закону України «Про оплату праці» не встановлюється обов`язку та порядку проведення індексації, там лише робиться відсилка до іншого законодавства.

Відтак, порушення, вказані в приписі № ОМС –ДН1359/639-АВ/П від 13.05.2019, є безпідставним та таким, що не відповідає діючому законодавству, а оскаржуваний припис № ОМС –ДН1359/639-АВ/П від 13.05.2019 підлягає скасуванню.

Відностно правомірності ухвалення постанови про накладення штрафу № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року, суд відзначає, що порядок проведення інспекційних відвідувань суб`єктів господарювання у період розглядуваних взаємовідносин визначався постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказаною постановою затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п. п. 2, 4, 5, 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Порядок складення та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Так, органом контролю прийнято припис № ОМС-ДН1359/639-АВ/П про усунення виявлених порушень.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №804/8917/127 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, проведення перевірок суб`єктів господарювання з питань додержання законодавства про працю врегульовано виключно Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Приписами частин 4 та 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, відповідач може здійснювати державний нагляд (контроль) виключно на підставі Закону і спеціального закону, який би встановлював особливості його діяльності.

Органом контролю 27.05.2019 року прийнята постанова про накладення штрафу посадовими особами № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС, тобто, прийнята після визнання нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Оскільки законодавець не прийняв такого спеціального закону, тому спірні правовідносини врегульовані виключно приписами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», положення якого не передбачають проведення інспекційних відвідувань, а лише передбачають здійснення планових та позапланових заходів.

Приписами частини 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Ця норма права відсилає до іншої норми Закону, яка надавала б право відповідачу призначати перевірки і з підстав, які встановлені спеціальним законом.

Оскільки такий спеціальний закон не прийнято, то відповідно і інспекційне відвідування публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» не може вважатися проведеним на підставі закону позаплановим заходом контролю, та як наслідок, протиправними є і документи відповідача, які прийняті на підставі такого заходу.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18, зазначив що штраф у розмірі 223 380 грн., застосований на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КзПП України, є суттєвим та співмірним з покараннями за злочини, відповідно – особі до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечена можливість реалізації права на захист.

Таким чином, відповідач повинен був довести поза розумним сумнівом наявність підстав для застосування штрафу, чого останній не зробив.

Враховуючи наведені обставини, зокрема, встановлену судом відсутність порушень, зазначених у приписі, постанова про накладення штрафу № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року є необґрунтованою і такою, що прийнята без врахування всіх істотних обставин, а тому підлягає скасуванню в повному обсязі.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд вважає, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 0095468305 та у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 2573297805, що разом складає 3842,00 грн.

Щодо повернення судового збору за подання заяви по забезпечення позову разом з позовною заявою, суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року повернуто публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ, 00032129; в особі філії: 49050, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 115, код ЄДРПОУ 09305480) з Державного бюджету України сплачену суму судового збору у розмірі 576,30 грн. за меморіальним ордером № 0094306405 від 20.06.2019 року.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 41169207) про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу – задоволити.

Визнати протиправним та скасувати припис № ОМС-ДН1359/639-АВ/П про усунення виявлених порушень від 13.05.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради № ОМС-ДН1359/639/АВ/МГ/П/ФС від 27.05.2019 року про накладення штрафу в сумі 83 460,00 грн.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 41169207) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 вересня 2019 року.

Суддя С.В. Ніколайчук