Рішення № 84357515, 26.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року Справа № 160/3661/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-100467-17/66 від 08.02.2019 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 24 267,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з відомостями з Реєстру зареєстрованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ДП «КБ «Південне» сплатило за позивача єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2016-2018 року в загальній сумі 136866,71грн. Однак, не зважаючи на це, 26.12.2018р. позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.11.2018 року № Ф-100467-17/66 із зазначенням боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 13362,36грн., яка рішенням Державної фіскальної служби України від 08.02.2019 року № 6397/6199-99-11-05-02-25 була скасована та вважається відкликаною. 04.03.2019р. позивач отримав знову вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.02.2019 року № Ф-100467-17/6 із зазначенням боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 24267,54грн., яка була сформована на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. До отриманої мною вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.02.2019 року № Ф-100467-17/66 не додано жодного розрахунку суми боргу та даних інформаційної системи органу доходів та зборів, на підставі яких було визначено та розраховано мені борг з єдиного соціального внеску. З вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.02.2019 року № Ф-100467-17/66 неможливо встановити підстави, з яких вимога була сформована, підстави виникнення заборгованості та період. Позивач зазначає, що своїми неправомірними діями Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, незаконно ставить необґрунтовану майнову вимогу, яка порушує його право на добровільний вибір необхідності додаткової сплати єдиного соціального внеску та вибір трудової діяльності. Отже, винесена Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області вимога про сплату боргу (недоїмки) 08.02.2019 року № Ф-100467-17/66 не відповідає критерію «пропорційності», адже не дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи, оскільки мета сплати єдиного внеску - страхування особи, в даних правовідносинах досягається сплатою єдиного внеску роботодавцем. В свою чергу трактування відповідачем законодавства призвело до необхідності виплати додаткових коштів (зайвих витрат) позивачем за умови відсутності доходу від відповідної діяльності. Таким чином, відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку при винесені вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року № Ф-100467-17/66.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Копію позовної заяви з додатками разом з ухвалою суду від 26.04.2019р. відповідач отримав 10.05.19р., правом на подання відзиву на позов не скористався.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 20.02.2013 року № 300/5 ОСОБА_1 має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), що підтверджується Свідоцтвом про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 352 від 05.03.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

25.05.2009 року позивач був прийнятий на посаду спеціаліста в Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 та трудовим договором № 80 від 22.05.2009 року, зараз працює на посаді начальника групи сектору науково-організаційного забезпечення контрактного забезпечення відділення зовнішньоекономічної діяльності.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області позивачу виставлена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року № Ф-100467-17/66, в якій визначено станом на 31 жовтня 2018 року заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 13362,36 грн., у тому числі недоїмка -13022,16грн. та штрафи - 340,00грн., з посиланням на статтю 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на дані інформаційної системи органу доходів і зборів, акта документальної перевірки рішень від 14.05.2018р. №0173271312, №0173291312.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернувся до ДФС України із скаргою від 04.01.2019р. в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року № Ф-100467-17/66.

За результатами розгляду вказаної скарги, 08.02.2019 року Державна фіскальна служба України прийняла рішення № 6397/6199-99-11-05-02-25, яким вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року № Ф-100467-17/66 Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області скасувати та вважати відкликаною з дня прийняття даного рішення, а скаргу ОСОБА_1 від 04.01.2019 року №б/н - задовольнити частково.

У цьому рішенні Державна фіскальна служба України вказала на зобов`язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника, сформувати та направити нову вимогу, згідно з чинним законодавством.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області позивачу виставлена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року №Ф-100467-17/66, в якій визначено станом на 31 січня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 24267,54грн., у тому числі недоїмка - 23927,54грн. та штрафи - 340,00грн., з посиланням на статтю 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернувся до ДФС України із скаргою від 07.03.2019р. в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року №Ф-100467-17/66.

За результатами розгляду вказаної скарги, 10.04.2019 року Державна фіскальна служба України прийняла рішення №16827/6/99-99-11-05-02-25, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року № Ф-100467-17/66 Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишено без змін, а скаргу від 07.03.2019 року № б/н - без задоволення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п.63.5 ст.63 Податкового кодексу України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Згідно п.65.2 ст.65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VI облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік осіб, зазначених: в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, - здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей; в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, - здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви; в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону - здійснюється на підставі подання копії свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування),5та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. (…).

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (…) платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно із п. 1 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1.

Згідно п. 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905, зі змінами та доповненнями (далі -Порядок № 435), фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік (п. 4 розділу III Порядку № 435)

Водночас, п.16 розділу IV «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого 14.04.2015 Наказом Міністерства фінансів України №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 за №511), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (надалі «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), передбачено, що фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).

При цьому, у п.10 розділу IV «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5до цього Порядку.

Таким чином, «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не містить форми «окремого Звіту» для фізичних осіб-підприємців, які мають ознаку незалежної професійної діяльності.

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

На підставі Наказу Міністерства юстиції України від 20.02.2013 року № 300/5 позивач має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), що підтверджується Свідоцтвом про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 352 від 05.03.2013 року.

Позивач зазначає, що він був зареєстрований як фізична особа-підприємець та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.04.2007 року та перебуває обліку в Державній податковій інспекції у Чечелівській ДПІ Правобережного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 11.04.2007 року.

25.05.2009 року позивач був прийнятий на посаду спеціаліста в Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 та трудовим договором № 80 від 22.05.2009 року де і до тепер працює на посаді начальника групи сектору науково-організаційного забезпечення контрактного забезпечення відділення зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, відповідно до вищевказаних норм, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В рішенні Державної фіскальної служби України №16827/6/99-99-11-05-02-25 від 10.04.2019р. зазначено, що згідно реєстраційних даних ІС «Податковий Блок» позивач перебуває на обліку, як фізична особа-підприємець та як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (арбітражний керуючий) з 27.01.2014 року. Рішення про припинення підприємницької діяльності скаржником прийнято 06.07.2018. Інформація щодо припинення/зупинення незалежної професійної діяльності - відсутня. Відповідно до даних інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості скаржника, станом на 31.01.2019, становить 24267,54 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 №Ф-100467-17/66.

Таким чином, суд зазначає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) позивача зі сплати єдиного внеску була визначена контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, що відповідає положенням Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

При цьому, розмір зазначеної в оскаржуваній вимозі недоїмки, позивачем у межах даної справи не оскаржується.

Наведене свідчить про правомірність прийняття відповідачем вимоги від 08.02.2019 №Ф-100467-17/66.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова