
Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/625/19
Провадження № 2/499/403/19
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
"18" вересня 2019 р. смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт. Іванівка Іванівському районі Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлинської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із позовною заявою до Павлинської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 .
Єдиним спадкоємцем померлого за законом, який прийняв спадщину був його син ОСОБА_3 , однак ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встигнувши в повній мірі спадкове майно.
Позивач є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_3 за законом, наразі отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 надану для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позивач не може оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок. Та вони не можуть бути видані після смерті власника, що суперечить ст. 25 ЦК України, згідно якої цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Позивач у судове засідання не з`явилася, проте надала до суду заяви про слухання справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягала.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте надав заяву, відповідно до якої позов визнав в повному обсязі, просив справу слухати у його відсутність.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, за таких обставин судове засідання по справі було проведено без засобів технічної фіксації судового процесу.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з положенням ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову та позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Суд, при дослідженні доказів, якими позивач обґрунтував позов встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Після його смерті відкрилася спадщина, єдиним спадкоємцем майна померлого за законом був ОСОБА_3 , який написав заяву про прийняття спадщини та отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 8,94 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, грошові вклади, що підтверджується копією спадкової справи на померлого ОСОБА_2 .
Разом з тим, як вбачається з копії спадкової справи, право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 спадкоємець ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не оформив.
ОСОБА_3 є рідним сином померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 , тобто позивач, що підтверджується матеріалами спадкової справи та копією свідоцтва про шлюб, діти померлого у встановленому законом порядку від спадщини після смерті ОСОБА_3 надавши нотаріусу відповідну заяву.
ОСОБА_1 , тобто позивач отримала у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га надану для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,3679 га надану для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 8,9379 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та автомобіль марки ВАЗ, 2007 року випуску, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв.
Відповідно до виписки з погосподарської книги, головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Судом встановлено, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 його син ОСОБА_3 прийняв у встановленому законом порядку: звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами зі спадкової справи.
Надалі після смерті ОСОБА_3 , позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку: звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами зі спадкової справи.
Разом з тим, оформлення спадкового майна не є можливим в нотаріальному порядку, оскільки відповідно до ст.42 Закону України «Про нотаріат»та п.1 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Відповідно до відповіді нотаріуса, з якої вбачається, що для оформлення свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , позивачам, крім іншого необхідно надати нотаріусу оригіналу документів, що підтверджували б право власності на спірний будинок на ім`я ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, як зазначив позивач у позовній заяві, за життя ОСОБА_3 не встиг оформити право власності на вказаний вище житловий будинок та документи про право власності на житловий будинок не можуть бути видані після смерті власника, що суперечить ст. 25 ЦК України, згідно якої цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до копії технічного паспорту на спірний будинок, право власності на даний будинок не зареєстроване.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01.07.2004 року права на нерухоме майно та їх обтяжень визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Згідно вимог ч.3 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
В силу ч.4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстрованим в Мін`юсті 18.02.2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року.
До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки з громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідно до наданої Павлинською сільською радою Іванівського району Одеської області виписки з погосподарської книги, вищевказаний житловий будинок внесений в погосподарську книгу за №0000-30, що підтверджується оригіналом даної виписки, голова домогосподарства ОСОБА_2 .
З огляду на вищенаведене, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 володів будинком за адресою АДРЕСА_1 , тобто йому належало право власності на зазначений будинок, а отже до його сина ОСОБА_3 перейшло право власності на вищевказаних житловий будинок, який спадщину прийняв, проте не встиг оформити право власності на вищевказаний житловий будинок у нотаріальному порядку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Згідно з ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилалася позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
За таких обставин суд вважає за можливе позовну заяву задовольнити.
Керуючись ст.ст. 16,328,1216,1218,1221,1222,1223 ЦК України, п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування » № 7 від 30 травня 2008 р., ст. ст. 4, 76, 81, 89, 206, 247, 264, 265, ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Павлинської сільської ради Іванівського району Одеської області (с. Павлинка Іванівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04378451) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 .
Рішення є підставою для реєстрації права власності та внесення змін до технічної документації житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
СуддяІ. В. Погорєлов
Судове рішення № 84354306, Іванівський районний суд Одеської області було прийнято 18.09.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 499/625/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: