Ухвала суду № 84351593, 19.09.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/562/19

провадження №1-кп/489/431/19

УХВАЛА

Іменем України

19 вересня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судових засідань Коденко К.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Омелян А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Михайлюка М.О.,

перекладача Ехвая В.І.,

встановив:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, який спливає 22.09.2019, так як ризики, які були підставою для обрання і продовження запобіжного заходу – вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду не зменшилися і не змінилися.

На підтвердження ризиків прокурором вказано на те, що ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності Очаківським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, 13.12.2018 повторно вчинив корисливий злочин, за який у разі визнання його винним, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Обвинувачений ніде не працює, постійного місця проживання та джерела доходу не має, за місцем проживання характеризується посередньо.

Захисник та обвинувачений в задоволенні клопотання прокурора просили відмовити, вказуючи на недоведеність заявлених ризиків через тривалість перебування обвинуваченого під вартою, надання останнім показів в судовому засіданні, порушення права на захист по одному з обвинувальних актів під час досудового розслідування, а також з посиланням на наявність в ОСОБА_1 постійного місця проживання в місті Миколаєві та міцних соціальних зв`язків, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 . А у разі задоволення клопотання прокурора, з врахуванням матеріального становища обвинуваченого та вказаної в обвинувальному акті розміру майнової шкоди, зменшити розмір раніше встановленої застави до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали.

Відповідно до положень ч. 3 ст.331 КПК України за наслідками розгляду клопотання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Залишаються ризики вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_1 під час притягнення до кримінальної відповідальності Очаківським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, повторно обвинувачується у вчиненні корисливого тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, є особою без громадянства, офіційних джерел доходів не має, за місцем проживання характеризується посередньо. Крім того, на розгляді в Ленінському районному суді міста Миколаєва знаходиться інше кримінальне провадження, яке ухвалою суду від 04.07.2019 об`єднано з даним кримінальним провадженням. Також, суд враховує, що судовий розгляд кримінального провадження триває та в справі не досліджено усіх доказів.

За таких обставин, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, суд вважає доведеним наявність ризиків і те, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.

З огляду на наведене, клопотання захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Нормами частини 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вказаної в обвинувальних актах суми матеріальної шкоди, тривалості судового розгляду, суд вважає за можливе зменшити розмір застави, яку раніше було визначено обвинуваченому як альтернативний запобіжний захід ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14.12.2018 із збереженням обов`язків, які були покладені під час застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 17 листопада 2019 року (включно).

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання захисту про зменшення розміру заставизадовольнити.

Зменшити розмір застави, який визначений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14.12.2018 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 80280,00 грн. (вісімдесят тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.), які необхідно внести на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Миколаївській області.

Обов`язки, покладені на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14.12.2018 залишити без змін.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, перекладачу, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 7-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя І.В. Коваленко