Рішення № 84350243, 17.09.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2019 р. Справа № 924/520/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металстандарт", м. Львів

до Приватного підприємства - автоцентр "Лига Люкс", м. Хмельницький

про стягнення 20 520,29 грн. надмірно перерахованих коштів за договором поставки автомобіля №Ш1006 від 17.10.2017р.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Рохов О.В. - адвокат згідно ордера від 15.07.2019р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

На адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Металстандарт", м. Львів до Приватного підприємства - автоцентр "Лига Люкс", м. Хмельницький про стягнення 20 520,29 грн. надмірно перерахованих коштів за договором поставки автомобіля №Ш1006 від 17.10.2017р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2019 року вказану заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду від 24.06.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.07.2019 р.

Судом у судовому засіданні 16.07.2019р. постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10:00 год. 20.08.2019р. Ухвалою від 16.07.2019р. судом повідомлено позивача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 20.08.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/520/19 на тридцять днів, продовжено строк для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання у даній справі – 04.09.2019 року, підготовче засідання відкладено на 10:00 год. "04" вересня 2019р. Вказаною ухвалою суду, з огляду на підтвердження відповідачем надсилання на адресу позивача відзиву у справі, відмовлено у задоволенні клопотання останнього про повторне надіслання відзиву на позов. Окремо позивачу повідомлено, що позивач не позбавлений права ознайомлюватись з матеріалами справи, робити з них витяги та копії в суді.

Ухвалою суду від 04.09.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/520/19 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 12:00 год. 17 вересня 2019 р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 20 520,29 грн. надмірно перерахованих коштів за договором поставки автомобіля №Ш1006 від 17.10.2017р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання умов вищевказаного договору позивач, як покупець, сплатив 17.10.2017р. на розрахунковий рахунок відповідача 148 600 грн. та 03.07.2018р. – 1 337 460 грн. Відповідач, в свою чергу, 02.07.2018р. повідомив позивача про доставку замовленого автомобіля (Infiniti Q70) та фактично передав останнього 04.07.2018р. за видатковою накладною №РН-0000666. Проте, враховуючи, що станом на день кінцевого розрахунку - 03 липня 2018 року, Національним Банком України було встановлено курс 2623,2692 гривні до 100 доларів США (дані офіційного сайту НБУ), відповідач стверджує, що кінцева вартість поставленого автомобіля, відповідно до договору поставки автомобіля №Ш1006 від 17.10.2017 року, становила 55 866,92 дол. США * 26,232692 грн. = 1 465 539,70 грн. На думку ТОВ «Металстандарт», позивачем здійснено переплату вартості поставленого автомобіля на 20 520,29 грн.

18.04.2019р. TOB «Металстандарт» звернулось до ПП-автоцентр «Лига Люкс» з претензією про повернення надмірно сплачених коштів у тридцятиденний строк з дня її отримання, яка отримана уповноваженим представником відповідача 23 квітня 2019 року, однак після спливу встановленого строку претензія залишилася без задоволення.

Позивач стверджує, що кошти підлягають поверненню на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

09.07.2019р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, просить у позові відмовити, оскільки автомобіль марки Infiniti Q70, MY18 4WD 3,7 HiTech, вартістю 1 486 060 грн. був проданий відповідачем позивачу не на підставі договору поставки №Ш1006 від 17.10.2017р., а на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №230618-2 від 23 червня 2018 року, що підтверджується доданою копією відповідного договору купівлі-продажу, укладеного і підписаного уповноваженими представниками сторін 23.06.2018р. Вартість автомобіля марки Infiniti Q70, номер кузова НОМЕР_1 , зазначена у пункті 1.1 даного договору купівлі-продажу, складає 1 486 060 грн., яка і була перерахована відповідачу позивачем 03.07.2018р.

У відзиві відповідач звертає увагу на те, що у доданій до позовної заяви копії видаткової накладної №РН-0000666 від 04.07.2018р., за якою проданий Приватним підприємством Автоцентр «Лига Люкс» Tовариству з обмеженою відповідальністю «Металстандарт» автомобіль марки Infiniti моделі Q70, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 1 486 060 грн., вказано номер замовлення автомобіля - договір №ДГ-0000217 від 02.11.17р., а не договір поставки №Ш1006 від 17.10.2017р., що спростовує твердження позивача про те, що даний автомобіль ним було придбано на підставі договору поставки № Ш1006 від 17.10.2017р.

Водночас, відповідач наголошує на тому, що договір поставки №Ш1006 від 17.10.2017р. не містить ідентифікуючих ознак автомобіля марки Infniti моделі Q70, зокрема номера кузова. Крім того, у доданій до відзиву на позов копії двостороннього Акту огляду реалізованого транспортного засобу від 04.07.2018р. - автомобіля Infiniti моделі Q70, MY18 4WD 3,7 HiTech, що був придбаний позивачем у відповідача 23.06.2018р., також зазначено, що вказаний автомобіль позивач придбав у відповідача 23 червня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №230618-2.

Відтак, на думку відповідача, правовою підставою виникнення у позивача права власності на даний автомобіль та отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в сервісному центрі ГУНП є договір купівлі-продажу транспортного засобу від 23.06.18р. №23.0618-2. Враховуючи повне виконання сторонами умов договору від 23.06.18р. № 230618-2, підстави для повернення позивачу 20520,29 грн. відсутні, а посилання на договір №Ш1006 від 17.10.2017р. є безпідставним.

12.09.2019р. на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, у якому зазначено про неотримання від відповідача відзиву на позов, у зв`язку з чим відсутня можливість для подання відповіді на відзив.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується надісланням ухвали суду від 04.09.2019р. №924/520/19 за адресою місцезнаходження останнього визначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2019р. проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, при цьому повідомив, що договір №Ш1006 від 17.10.2017р. хоча і підписаний, проте сторонами не виконувався.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, з огляду на систематичну неявку позивача в судові засідання, спір належить вирішити у відсутності представника позивача за матеріалами справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металстандарт» (Покупець) та Приватним підприємством - автоцентр «Лига Люкс» (Продавець) укладено договір поставки автомобіля №Ш1006 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець замовляє, доставляє до 1 травня 2018 року та передає Покупцю, а Покупець приймає та оплачує автомобіль модель: Infiniti Q70 3.7L High-Tech AWD MY15, номер кузова: -, код комплектації: BLSNLYLY51EQAE, двигун: 3.7L, трансмісія: 7АТ, колір кузова: НОМЕР_2 – гранатовий, колір салона: Р - Біжовий, номер замовлення: -, рік випуску: 2018р. Вартість автомобіля складає: 1 486 060 грн., що еквівалентно на день укладання договору 55 866,92 доларів США. Оплата проводиться в гривнях по курсу НБУ на день остаточного розрахунку. Зміна курсу НБУ гривні до долара США в день остаточного розрахунку відносно курсу НБУ на день укладення договору є основою для відповідного перерахунку кінцевої вартості товару. У випадку змін у митному законодавстві кінцева ціна автомобіля може бути змінена. Сторони домовились, що на підтвердження укладення договору і в забезпечення його виконання, в рахунок належних з Покупця платежів за вищевказаний автомобіль, останній згідно ст. 546 ЦК України сплачує Продавцю в якості завдатку 148 600 грн.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання сторонами договору поставки автомобіля №Ш1006 в частині сплати позивачем грошових коштів відповідачу.

Окрім того, в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу транспортного засобу №230618-2 від 23.06.2018р. укладений між сторонами у справі, за змістом якого приватне підприємство – автоцентр "Лига Люкс" (продавець) зобов`язується передати ТОВ "Металстандарт" (покупець) у власність, а покупець – прийняти й оплатити на умовах даного договору наступний товар: автомобіль марка Infiniti Q70 MY18 4WD 3.7 Hi-Tech, кузов НОМЕР_1 , колір: GAC G Гранатовий, рік випуску: 2018р., вартість автомобіля складає: 1 486 060,00 грн.

У відповідності до видаткової накладної №РН-0000666 від 04.07.2018р. ПП-Автоцентр «Лига Люкс» (постачальник) поставлено ТОВ «Металстандарт» (одержувач) за договором №ДГ-0000217 від 02.11.17р. автомобіль VIN НОМЕР_1 , модель Y51O, Infiniti Q70, колір: GACC, METALIC BLACK у кількості 1 шт., ціна з ПДВ 1 486 060,00 грн.

Відповідачем виставлено позивачу до оплати рахунок – фактуру №Ш1006 від 25.06.2018р. на оплату вартості автомобіля Infiniti Q70 MY18 4WD 3.7 Hi-Tech JN1BBNY51U0800003 на суму 1 486 600,00 грн.

Згідно з Актом огляду реалізованого транспортного засобу від 04.07.2018р., підписаним сторонами у справі, відповідачем передано позивачу на підставі договору №230618-2 від 23.06.2018р. легковий автомобіль Infiniti Q70 седан - В, колір – чорний, рік випуску – 2018р., об`єм двигуна 3696 см. куб., VIN НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_3 , вартість ТЗ з ПДВ – 1 484 060,00 грн., акт приймання-передачі ТЗ - №645 від 27.06.2018, дата набуття покупцем права власності – 04.07.2018р.

Позивач, у позовній заяві стверджує, що здійснивши на підставі договору поставки автомобіля №Ш1006 від 17.10.2017р. перерахунок кінцевої вартості поставленого автомобіля на день остаточного розрахунку у гривнях згідно курсу НБУ до доларів США, вважає, що останнім здійснено переплату вартості поставленого ПП-автоцентр „Лига Люкс” автомобіля на суму 20 520,29 грн., які перераховані без достатньої правової підстави, про повернення яких звернувся з відповідним позовом (докази проплати в матеріалах справи відсутні).

В свою чергу, відповідач не спростовує факт отримання від позивача 1 486 060,00 грн., проте, стверджує, що зазначені кошти отримані саме на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №230618-2 від 23.06.2018р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 202, статті 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондиційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металстандарт» (Покупець) та Приватним підприємством - автоцентр «Лига Люкс» (Продавець) укладено договір поставки автомобіля №Ш1006 від 17.10.2018р. та договір купівлі-продажу транспортного засобу №230618-2 від 23.06.2018р.

Відповідачем на підтвердження виконання договору №230618-2 від 23.06.2018р. надано рахунок – фактуру №Ш1006 від 25.06.2018р. та акт огляду реалізованого транспортного засобу від 04.07.2018р.

Позивачем долучено до матеріалів справи підписану сторонами видаткову накладну №РН-0000666 від 04.07.2018р., у якій наявне посилання на договір №ДГ-0000217 від 02.11.2017р., примірник якого останнім не додано до матеріалів справи.

Проте, доказів перерахування позивачем (отримання відповідачем) коштів у сумі 1 486 060,00 грн. на підставі жодного з укладених договорів учасниками судового розгляду не надано, як це передбачено ст.ст. 76-79 ГПК України.

Судом приймаються заперечення відповідача викладені у відзиві від 08.07.2019р. стосовно того, що автомобіль марки Infiniti Q70, MY18 4WD 3,7 HiTech, вартістю 1 486 060 грн. був проданий позивачу на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №230618-2 від 23 червня 2018 року, який містить ідентифікуючу ознаку транспортного засобу - номер кузова НОМЕР_1 , що також відображено у наданій позивачем видатковій накладній №РН-0000666 від 04.07.2018р. та акті огляду реалізованого транспортного засобу від 04.07.2018р., що спростовує твердження позивача про те, що даний автомобіль ним було придбано на підставі договору поставки № Ш1006 від 17.10.2017р.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене, оскільки відсутні докази на підтвердження обставини набуття чи збереження майна (грошових коштів) відповідачем (набувачем) за рахунок позивача (потерпілого) на підставі договору поставки автомобіля №Ш1006 від 17.10.2017р., у відповідності до якого здійснено розрахунок заявлених позовних вимог, суд вважає за належне відмовити "Металстандарт" у задоволенні позову про стягнення з Приватного підприємства - автоцентр "Лига Люкс" 20 520,29 грн. надмірно перерахованих коштів за договором поставки автомобіля №Ш1006 від 17.10.2017р.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.09.2019р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 3 прим. (всім рек. з повід):

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "Металстандарт", 79049, м.Львів, вул. Коломийська, 5, кв.58.

3- відповідачу- ПП - автоцентр "Лига Люкс", 29017, м. Хмельницький, вул. Свободи,15/1-Б.