Рішення № 84348990, 17.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2019Справа № 910/8098/19Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажний комплекс «Енергомонтажвентиляція», м. Київ

до Комунального підприємства «Київпастранс», м. Київ

про стягнення 160 791,69 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажний комплекс «Енергомонтажвентиляція» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» (відповідач) 141 099,60 грн основного боргу - заборгованості за надані послуги по Договору про надання послуг №54.18-55 від 31.07.2018 та 19 692,09 грн. пені.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 26.06.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажний комплекс «Енергомонтажвентиляція» було залишено без руху та надано позивачу 10 днів з дня вручення ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

02.07.2019 позивачем, на виконання ухвали суду, було усунуто недоліки позовної заяви шляхом надання до матеріалів справі відповідного документу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103050113594 отримав ухвалу суду від 08.07.2019 про відкриття провадження у справі 09.07.2019.

24.07.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (в межах строку, визначеного судом) в якому ним зазначено, що позивачем в позовній заяві не враховано оплати проведені по договору на суми в розмірі 49 716,00 грн (оплата проведена Дирекцією по будівництву та утриманню об`єктів транспорту та допоміжної інфраструктури відповідно до Акту №3) та в розмірі 7 000,00 грн. Окрім того, відповідачем зазначено, що Дирекція по будівництву та утриманню об`єктів транспорту та допоміжної інфраструктури здійснила оплату на суму 5 000,00 грн від 18.06.2019 року та на суму 1 000,00 грн від 01.07.2019 то період і сума пені, нарахована позивачем в позові, визначені невірно.

Окрім того, відповідачем у своєму відзиві заявлено про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У ч. 5 ст. 12 ГПК України зазначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного так і загального), учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. 1-3 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Згідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, за змістом указаних приписів закону позивач і відповідач мають право (і суд надає їм таку можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із матеріалів позову, справа є малозначною, у розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, оскільки не є складною. Так предметом спору є стягнення суми основної заборгованості та пені на загальну суму в розмірі 160 791,69 грн, на підставі Договору про надання послуг №54.18-55 від 31.07.2018, а відтак характер спірних правовідносин не вимагають розгляду справи у загальному позовному провадженні, метою якого є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання доказів.

Дослідивши позовну заяву та заперечення відповідача, суд не вбачає підстав для витребування додаткових доказів по справі та необхідності проведення судового засідання.

Відповідно до ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Оскільки, в даному випадку, справа є малозначною, яка розглядається тільки в порядку спрощеного позовного провадження, а клопотання відповідача не містять належного обґрунтування щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у період з 27.08.2019 року по 16.09.2019 року у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 17.09.2019 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажний комплекс «Енергомонтажвентиляція» (далі - позивач, виконавець) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір про надання послуг №54.18-55 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець зобов`язується надати послуги, зазначені в п. 1.2. Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п. 2.1. Договору найменування послуг: «Послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок» код 50730000-1 ДК 021:2015 (Послуги з технічного обслуговування та ремонту систем кондиціювання повітря) (послуги), згідно із специфікацією послуг (Додаток №1) та Технічними вимогами (Додаток №2) до цього Договору, які є невід`ємними частинами.

Місце надання послуг на території замовника за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 132. (п. 1.4. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.08.2018 року) вартість послуг (ціна Договору) визначається згідно з специфікацією послуг (Додатком №1), що є невід`ємною частиною Договору, та складає 882 061,60 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 176 412,32 грн. Загальна ціна Договору становить 1 058 473,92 грн з ПДВ.

Оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником у національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів після підписання сторонами Акту наданих послуг. (п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 3.6. Договору ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача послуг за кількістю і якістю, які передбачені цим Договором, виконуються відокремленим підрозділом КП «Київпастранс» Дирекцією по будівництву та утриманню об`єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП «Київпастранс».

Згідно з п. 5.1.3. Договору замовник зобов`язаний вчасно оплатити послуги в порядку, встановленому Договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які виникли під час дії цього Договору. (п. 8.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили специфікацію послуг із зазначенням найменування послуг, їх кількість та вартість.

Додатком №2 до Договору сторонами погоджено Технічні умови.

На виконання умов Договору сторонами було підписано наступні Акти про приймання-передавання наданих послуг з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок» код 5073000-1 ДК 021:2015 (послуги з технічного обслуговування та ремонту систем кондиціювання повітря) за Договором № 54.18-55 від 31.07.2018 на загальну суму розмірі 190 815,60 грн:

- №1 від 26.12.2018 року на суму 88 911,60 грн (з ПДВ);

- №2 від 26.12.2018 року на суму 52 188,00 грн (з ПДВ);

- №3 від 11.10.2018 року на суму 49 716,00 грн (з ПДВ).

Зазначені акти підписані зі сторони замовника Дирекцією по будівництву та утриманню об`єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП «Київпастранс».

Станом на 27.01.2019 грошові кошти за виконані позивачем роботи по вказаним актам відповідачем були оплачені лише на суму в розмірі 49 716,00 грн.

За твердженням позивача, станом на 25.03.2019 року, відповідачем вартість робіт, виконаних позивачем в повному обсязі, а саме на суму в розмірі 141 099,60 грн. оплачено не було, що стало наслідком прострочення оплати за Договором та нарахування відповідачу штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 19 692,09 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що ним додатково було сплачено частину вартості наданих позивачем послуг на суму в розмірі 7 000,00 грн, що позивачем не враховано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За змістом ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Матеріалами справи встановлено, а відповідачем не спростовано, факт виконання позивачем та передання відповідачу робіт за вказаними вище актами на підставі умов Договору на суму в розмірі 190 815,60 грн.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ст. 854 Цивільного кодексу України.

Як зазначалось вище, оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником у національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів після підписання сторонами Акту наданих послуг. (п. 3.3. Договору).

Так, з Дирекцією по будівництву та утриманню об`єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП «Київпастранс» на виконання п. 3.3. Договору було оплачено вартість послуг на суму в розмірі 49 716,00 грн за Актом №3 від 11.10.2018 року.

Таким чином, залишок вартості неоплачених послуг, за розрахунками позивача складає 141 099,60 грн. за Актами №1 та №2.

Проте, відповідачем в своєму відзиві зазначено, що ним було здійснено оплату на суму в розмірі 7 000,00 грн.

На підтвердження зазначених обставин, відповідачем до матеріалів справи надано виписки по власному рахунку за 12.10.2018 року (як доказ сплати вартості послуг по Акту №3 на суму 49 716,00 грн), за 18.06.2019 року (як доказ сплати вартості послуг по Акту №1 на суму 5 000,00 грн) та за 01.07.2019 року (як доказ сплати вартості послуг по Акту №1 на суму 1 000,00 грн). А також відповідачем до відзиву долучено Акт звірки взаємних розрахунків б/н б/д, відповідно до змісту якого ним оплачено позивачем вартість послуг за Договором на суму 56 716,00 грн (49 716,00 грн + 5 000,00 грн + 1 000,00 грн + 1 000,00 грн).

Дослідивши зазначені докази та твердження відповідача, суд зазначає наступне.

Ухвалою від 17.06.2019 року провадження в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 1 000,00 грн було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку зі сплатою відповідачем цієї суми вже після звернення позивача до суду з позовом.

Окрім того, як вбачається із долучених до матеріалів справи виписок по рахунку № НОМЕР_1 /(UAN), Судом встановлено та підтверджено обставину оплати відповідачем частини вартості послуг за Актом №1 на суму 5 000,00 грн 18.06.2019 року.

Проте, Судом встановлено, що зазначена відповідачем обставина про сплату ним позивачу суми в розмірі 1 000,00 грн 22.07.2019 року не знаходить свого відображення в наявних в матеріалах справи доказах.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Окрім того, наданий відповідачем до матеріалів справи Акт звірки взаєморозрахунків б/д б/н не підписаний зі сторони відповідача, а тому не може бути належним доказом в якості оплати відповідачем частини вартості послуг за Договором згідно Акту №1 на суму в розмірі 1 000,00 грн 22.07.2019 року, у зв`язку з чим зазначені твердження відповідача, через недоведеність, судом не враховуються під час розгляду справи по суті.

Таким чином, Судом встановлено, що підтверджена сума заборгованості відповідача перед позивача за умовами Договору з оплати вартості послуг становить 135 099,60 грн. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, всупереч умов Договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконав в належні строки взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, тим самим порушуючи майнові права та законні інтереси позивача, що полягали в отриманні оплати за виконані роботи згідно Договору, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості є доведеними та обґрунтованими саме на суму в розмірі 135 099,60 грн.

Окрім того, позивачем нараховано відповідачу суму пені в розмірі 19 692,09 грн за період з 27.01.2019 року по 18.06.2019 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 6.3. Договору у разі затримки оплати за Договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Факт наявності прострочення відповідача щодо вчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт по Договору за визначеними вище актами підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

Судом перевірено наведені у матеріалах справи розрахунки пені позивача та встановлено їх відповідність умовам Договору, нормам закону та межам (датам) нарахування, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені на суму в розмірі 19 692,09 грн, за період з 27.01.2019 року по 18.06.2019 року, є обґрунтованими.

Заперечення відповідача щодо неправильності нарахування позивачем суми пені не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі заперечення належними доказами не підтверджені. Окрім того, судом здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми пені та визнано її обґрунтованою.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум суду не надано, водночас позивачем не доведено суду наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов Договору у вигляді штрафних санкцій понад суми, визнані судом обґрунтованими.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 135 099,60 грн. та сума пені в розмірі 19 692,09 грн.

Судовий збір позивача, у розмірі 2 336,87 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 000,00 грн, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (ідентифікаційний код 31725604, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажний комплекс «Енергомонтажвентиляція» (ідентифікаційний код 38619176, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. І.Франка, буд. 5-б) суму основного боргу в розмірі 135 099,60 грн (сто тридцять п`ять тисяч дев`яносто дев`ять гривень 60 копійок), суму пені у розмірі 19 692,09 грн (дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто дві гривни 09 копійок) та суму судового збору у розмірі 2 336,87 грн (дві тисячі триста тридцять шість гривень 87 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 75,01 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажний комплекс «Енергомонтажвентиляція».

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов