
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
09 вересня 2019 року Справа №160/302/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Врона О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 160/302/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 160/302/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
05.09.2019 року позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить суд визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо неврахування висновків суду при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі №160/302/19.
Порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульований статтею 383 КАС України.
Згідно частини першої вказаної норми, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
10. До заяви також додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно частини четвертої статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Звертаючись до суду із заявою від 05.09.2019 року, позивачем не надано документ про сплату судового збору, не зазначено підстави для звільнення від його сплати із наданням підтверджуючих доказів, та не додано належних доказів направлення заяви від 05.09.2019 року відповідачу.
Представником позивача в заяві від 05.09.2019 року зазначено, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає сплату судового збору в будь-якому розмірі за подання заяви в порядку статті 383 КАС України, відтак, представник позивача вважає, що не повинен сплачувати судовий збір за звернення до суду з відповідною заявою.
Суд не погоджується з такою правовою позицією представника позивача та вказує на те, що згідно з положеннями пункту 9 частини 2 статті 383 КАС України, заявник за подачу такої заяви повинен надати документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».
Також, суд зазначає, що з матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_1 не є особою, якій передбачені пільги зі сплати судового збору при подачі адміністративного позову та заяв у порядку виконання судового рішення до суду відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір».
При первісному поданні позову позивачем був сплачений судовий збір, який, за результатами вирішення спору, присуджений на користь позивача за рахунок відповідача.
З огляду на викладене заява позивача не відповідає критеріям, визначеним в пункті 9 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
До матеріалів заяви додано фіскальний чек Укрпошти, який, на думку представника позивача, підтверджує направлення заяви з додатками відповідачу у справі.
З вказаного фіскального чеку неможливо встановити, що який саме пакет документів було направлено позивачем на адресу відповідача, неможливо перевірити перелік додатків, направлених відповідачу.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 року № 2091/11/13-11 зазначено, що належним доказом надіслання відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.
Отже, належним документом надіслання заяви з додатками відповідачу є опис вкладення разом з розрахунковим документом відділення пошти, з яких суд має можливість дослідити направлення саме відповідної заяви відповідачу та перевірити перелік додатків, направлених відповідачу.
Таким чином, суд дійшов висновку про невідповідність поданої заяви пункту 9 частини другої та абзацу другому частини третьої статті 383 КАС України, що є підставою для повернення заяви.
Керуючись статтею 383 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 від 05.09.2019 року в адміністративній справі № 160/302/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - повернути.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя О.В. Врона
Судове рішення № 84347206, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 09.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/302/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: